WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Показники і методи вимірювання продуктивності праці - Реферат

Показники і методи вимірювання продуктивності праці - Реферат

твердження - економія праці проявляється упідвищенні продуктивності.
Економію чисельності працівників розраховують за наступною формулою:
де Еч - зекономлена чисельність працівників; Vn - обсяг продукції в п-му році; Ї1" - продуктивність праці в базисному році; ч3 - чисельність працівників в n-му році.
Вимірювання продуктивності виробництва з позицій живої праці припускає використання показника продуктивності праці. Разом з тим більш адекватний реальній дійсності підхід вимагає розгля-
дання динаміки ВНП з позицій як живої, так і уречевленої праці. Багатофакторний підхід до динаміки ВНП припускає використання макроекономічних виробничих функцій.
Показники продуктивності праці можуть бути середніми, при-рісними і граничними:
де VB - фізичний обсяг валового національного продукту; ч3 -фізичний обсяг затрат праці (чисельність працівників);
прирісна продуктивність праці в ?-му році або періоді;
гранична продуктивність праці в t-му році або періоді.
Кожен з показників має свій економічний смисл і характеризує накопичений рівень ефективності.
Середні величини можна отримати інтегруванням граничних величин і підсумовуванням прирісних.
Граничні показники ефективності відповідають безперервним факторним моделям, а при дискретних формах цих моделей граничні показники стають прирісними.
Середня продуктивність праці відповідає однофакторному підходу як середній частковий показник, коли Vs = Дч3).
Взаємозв'язок між Vs і ч3 виражається як
де А - ефективність людського фактора;
незмінна величина для кожного моменту t.
Геометричне величина А являє собою кутовий коефіцієнт прямої VB = А ч3, що проходить через початок координат з незмінним умовним коефіцієнтом;
тобто гранична ефективність стабільна і дорівнює середній.
Але А не є постійною величиною (Vt = A4t або Vt = A4$t, де ? - степінь однорідності факторної моделі). Збільшення 4$t в ? разів дає збільшення Vt в ?? разів. У разі, якщо ? = 1, функція є однорідною першого степеня. При ? ї 1 і граничній ефективності, що дорівнює
можливі два випадки:
1) Коли ефективність людського фактора зростає;
2) коли середня ефективність знижується.
При розгляді функції Vt = A 4$t ефективність людського фактора і його приросту виражається параметром ?. У нашому випадку At вже не виражає ефективності затрат праці (як у функції Vt = At4t), а відображає лише ту ефективність людського фактора, що пов'язана з впливом інших факторів виробництва.
Застосування функції Vt = At 4$t обмежено припущенням, що при зростанні 4t вплив цього фактора на обсяг і динаміку виробництва залишається незмінним. Насправді вплив динаміки людського фактора на зростання виробництва неоднозначний, за цим процесом стоїть ціла низка процесів, які впливають на показник ефективності. Наприклад, збільшення затрат праці може відбуватися такими темпами, що у процес виробництва втягуватимуться менш продуктивні види праці.
Однофакторні моделі економічного зростання будуються на припущенні, що динаміка і обсяг валового національного продукту визначаються тільки динамікою і обсягом одного фактора, в нашому випадку людського фактора.
При багатофакторному підході виходять з того, що обсяг і динаміка валового національного продукту пов'язані безпосередньо з двома або більше видами виробничих ресурсів. У нашому випадку показники економічної ефективності можуть розглядатися як окремі показники економічної ефективності фактора виробництва і сукупної ефективності факторів виробництва.
Наприклад, двофакторну модель можна записати як
де ?? - основні виробничі фонди в момент t.
Параметри ? і ? характеризують еластичність обсягу і динаміки фізичного обсягу ВНП від фізичного об'єму і динаміки факторів виробництва ? і ч.
Параметр ? характеризує приріст V, що припадає на одиницю приросту ? при ч -" const, а ? - приріст V, що припадає на одиницю приросту ч при ? -" const.
Параметр А відображає вплив неврахованих у моделі факторів виробництва і є водночас коефіцієнтом масштабності.
При багатофакторному підході показники ефективності можуть визначатися як середні сукупні і гранично сукупні (граничне відношення валового національного продукту до сукупності факторів виробництва).
Рівень і динаміка середнього часткового показника ефективності в багатофакторних моделях залежать від співвідношення факторів виробництва.
Наприклад, функція
виходить з припущення, що на продуктивність та її динаміку при А = const впливають не обсяг і динаміка факторів виробництва, а лише співвідношення між виробничими фондами і затратами живої праці, а також динаміка цього співвідношення.
Тобто продуктивність праці зростає в результаті збільшення фондоозброєності праці
При цьому мається на увазі, що ? > 0. Таким чином, в моделі, що розглядається, відбивається співвідношення факторів виробництва та його динаміка як одного з головних джерел зміни ефективності.
Як і при однофакторному підході, на показники ефективності впливають величини ? і ? та закономірності їх змін. Якщо ? > 1, то продуктивність праці стає зростаючою функцією фондоозброєності праці.
Тут важливим є те, що всім агрегатним змінним економічного зростання, їх фізичним об'ємам притаманний принцип неоднорідності. Проблема неоднорідності вирішується у взаємозв'язку з редукцією основних складових економічного зростання.
Структурна неоднорідність затрат праці зумовлена статево-віковими і професійними змінами складу робочої сили. Розв'язати проблему неоднорідності можна приведенням до однакового рівня кваліфікації, професійної підготовки, освіти.
Дослідження динаміки працезатрат з урахуванням їх неоднорідності необхідне для точнішого пояснення джерел зростання продуктивності праці й виробництва.
Воднораз проблема неоднорідності притаманна і виробничим фондам, і продукції. Отже, повністю узгоджені результати може дати тільки рішення проблеми відносно всіх факторів виробництва.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Бугуцький О., Михайлов С. Ефективне використання праці - основа підвищення продуктивних сил суспільства // Україна: аспекти праці. - 2000. - № 3. - С. 3-9.
2. Васькин А. А. Оценка эффективности управленческого труда. - ?.: Компания "Спутник+", 1999. - 214 с.
3. Генкин Б.М. Эффективность труда и качество жизни: Учеб. пособие / С.-Петербург, гос. инж.-экон. акад. - СПб.: СПбГИЭП, 1997. - 112 с.
4. Генкин Б. М. Экономика и социология труда: Учеб. для вузов. - М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1998. - 384 с.
5. Головина О. Д. Производительность, эффективность и продуктивность труда // Изв. Акад. труда и занятости. - 1998. - № 2. - С. 34-41.
6. Жарко И. Эффективность труда в условиях перехода к рыночной экономике//Бизнес-Информ. - 1998. - № 15. - С. 40-41.
7. Шевченко А. Ф. Ефективність праці та фактори її підвищення при переході до ринкової економіки. - Кам'янськ-Шахтинськ: Станиця, 1994. - 107 с.
Loading...

 
 

Цікаве