WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Показники і методи вимірювання продуктивності праці - Реферат

Показники і методи вимірювання продуктивності праці - Реферат

вартості.
Показник умовно-чистоїпродукції, крім зарплати з нарахуваннями і прибутку, включає в себе також частку минулої праці у вигляді суми амортизації основних засобів. Застосовується він у галузях з високим рівнем технічного оснащення. При значній різно-рентабельності виробів і великих розходженнях частки прибутку в оптовій ціні підприємств використання цього вимірника не дає надійних результатів порівнянності реального внеску підприємства у випуск продукції та його відображення у вигляді відповідної величини прибутку.
Працезатрати (Тж) можуть визначатися методом вимірювання людино-годин, людино-днів або середньоспискової чисельності персоналу.
Найточніше працезатрати визначаються кількістю відпрацьованих людино-годин. Але їх підрахунок дуже трудомісткий.
Менш точний результат працезатрат порівняно з людино-годинами дає вимірювання людино-днів, позаяк вони не враховують внутрішньозмінних простоїв.
Показники годинного і денного виробітку застосовують при внутрішньовиробничому аналізі господарської діяльності підприємства.
При підрахунках річної продуктивності праці використовують середньоспискову чисельність персоналу, вона не враховує цілоденних простоїв, але забезпечує порівнянність показників різних підприємств, галузей і в країні загалом.
Отже, для визначення виробітку вибирають відповідні показники обсягу виробленої продукції (У) та працезатрат (Тж) і здійснюють розрахунки згідно з формулою (9).
Величина працезатрат на макрорівні залежить від чисельності зайнятих і від тривалості середнього робочого тижня. Чисельність зайнятих, у свою чергу, залежить від чисельності населення в працездатному віці і від частки працездатного населення, реально залученого до виробництва, а середній робочий тиждень визначається законодавчими нормами і колективними угодами.
Одна з основних цілей в економіці держав ринкового типу - економічне зростання. Збільшення суспільного продукту на душу населення означає підвищення рівня матеріальних благ, що надаються державою своїм працівникам, і можливе лише як результат зростання реального продукту.
Збільшення реального валового національного продукту (ВНП) або чистого національного продукту (ЧНП) можливе лише при такий економіці, що динамічно розвивається.
Реальний ВНП визначається як працезатрати (в люд.-год), помножені на продуктивність праці:
Зазначимо, що будь-яке з можливих сполучень показників обсягу продукції і трудових затрат має певний економічний смисл, а вибір їх повинен визначатися конкретними завданнями вимірювання рівня продуктивності праці.
Приступаючи до проектування і розробки систем вимірювання і оцінювання продуктивності праці, потрібно враховувати кілька обставин.
На процес вимірювання продуктивності праці впливають такі фактори, як зміни асортименту, тривалість виробничого циклу, відношення конкретної продукції до конкретних затрат, метод агрегу-вання даних, імовірність відсутності даних і вибір міри продуктивності.
Найбільш універсальним способом визначення виробітку на підприємстві буде розрахунок величини чистої продукції підприємства за рік, що припадає на одного середньоспискового працівника цього підприємства (для підприємств промисловості береться чисельність промислово-виробничого персоналу) за рік.
Для вимірювання необхідні інформація про продукцію і затрати та можливість їх порівняння. При цьому дані про затрати повинні відображати всі види ресурсів, витрачені для випуску цієї продукції. Діапазон системи вимірювання, тобто період, який підлягає аналізу, визначає кількість зібраної інформації. Періодом може бути рік, квартал, місяць і т. ін. В узагальненому вигляді взаємозв'язок між "одиницею аналізу" і "діапазоном вимірювання" представлений на рис. 7.
Найбільш розробленими і такими, що широко застосовуються на практиці, є три методи вимірювання продуктивності: нормативний метод, багатофакторна модель вимірювання продуктивності і бага-токритеріальний метод.
Нормативний метод - це організаційний метод вимірювання продуктивності, заснований на активній участі персоналу, орієнтований на розвиток системи вимірювання.
Нормативний метод став широко використовуватися зі створенням і розвитком комп'ютерно-інформаційних мереж.
Цей метод придатний для дрібних одиниць аналізу, наприклад для робочих груп або відділів. Тому його застосування можна вважати децентралізованим підходом до вимірювання продуктивності. При застосуванні нормативного методу для більш крупних одиниць аналізу (завод, служба або фірма) застосовують:
1) вибіркове представництво;
2) дельфійський метод;
3) об'єднання різних систем вимірювання.
Нормативний метод застосовується не тільки при розробці систем вимірювання продуктивності, а й у стратегічному плануванні, перспективному розв'язанні проблем і т. ін.
Багатофакторна модель вимірювання продуктивності базується переважно на звітних даних і меншою мірою розрахована на участь робітників. Процедура робіт спрямована "зверху вниз" і використовує тільки коефіцієнти та індекси для вимірювання продуктивності.
Модель можна використовувати з метою:
1) отримати загальний, інтегрований вимірник продуктивності для фірми;
2) забезпечити аналітичний перегляд (ревізію) динаміки показників продуктивності;
3) підготувати фінансові звіти;
4) оцінити і виміряти вплив зрушень у промисловості на прибутковість;
5) оцінити ефективність окремих заходів (впровадження систем контролю якості, стимулювання, технологічних нововведень);
6) виміряти первісний розподіл вигод від зміни продуктивності на фірмі;
7) правильно визначити цілі щодо продуктивності та при стратегічному плануванні (використання потужностей, організація збуту, регулювання витрат, зміна штатів, управління якістю, ціноутворення і т. ін.).
Рис. 7. Співвідношення методів, періодів і об'ємів вимірювання продуктивності
Багатокритеріальний метод вимірювання продуктивності праці (матриця цілей) дає змогу виміряти й оцінити результативність і продуктивність та забезпечити отримання агрегованого індексу цих показників. Цей метод тісно пов'язаний з двома зазначеними вище методами і базується на їх методологічних розрахунках. Спираючись на отриманий за допомогою нормативного методу перелік вимірників результативності, процедура використання багатокритеріального методу охоплює такі стадії робіт:
1) визначення і ранжування критеріїв, за якими слід оцінювати продуктивність;
2) оцінювання значущості критеріїв результативності (у відносному вираженні);
3) об'єднання графіків результативності зі значущістю критеріїв. Багатокритеріальний метод дає змогу розробити наглядну і ефективну систему вимірювання і оцінювання продуктивності і результативності, яка є ефективним інструментом ув'язки плану підвищення і вимірювання продуктивності.
Будь-яке підвищення продуктивності праці в кінцевому розрахунку означає економію праці, збереження робочого часу, справедливе і зворотне
Loading...

 
 

Цікаве