WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Визначення продуктивності праці - Реферат

Визначення продуктивності праці - Реферат

тільки труд є джерелом продукції, це лише один із способів визначення ефективності виробництва.
Підвищення продуктивності праці на підприємствах проявляється у вигляді:
o збільшення маси продукції, створюваної за одиницю часу при незмінній її якості;
o підвищення якості продукції при незмінній її масі, створюваній за одиницю часу;
o скорочення затрат труда на одиницю створюваної продукції;
o зміни співвідношення затрат живої та минулої праці у бік зростання частки затрат минулої праці при загальному скороченні затрат праці;
o скорочення часу виробництва і обороту товарів;
o збільшення маси і норми прибутку.
Абсолютно очевидно, що можуть бути різні комбінації вказаних видів прояву підвищення продуктивності праці. Кожен з них окремо і в сполученні з іншими свідчить про велике значення її приросту для економіки підприємств, які перебувають під впливом конкуренції, що посилюється, на ринках товарів, послуг і праці.
Підвищення продуктивності праці забезпечує підприємствам і всьому суспільному виробництву подальший розвиток і сприятливі перспективи, що зрештою веде до підвищення рівня життя населення.
Підвищення добробуту народу тісно пов'язане з ефективністю виробництва, продуктивністю суспільної праці. У сучасних умовах роль цих найважливіших категорій багаторазово підвищується. Економія праці, підвищення її продуктивності - головні джерела збільшення маси і норми додаткового продукту. Саме вони відбивають рівень розвитку науково-технічного прогресу.
У процесі праці людина використовує засоби виробництва, тобто засоби праці і предмети праці, отже, ефективність виробництва залежить від затрат живої і уречевленої праці. Таким чином, вартість товару визначається всім робочим часом (минулої та живої праці), що входить до товару, тобто одиниця товару містить певну величину праці, як уречевленої у засобах виробництва, так і приєднаної до неї в процесі виробництва. Однак жива праця як імпульс суспільного розвитку відіграє певну роль у процесі виробництва і його результативності.
При обчисленні продуктивності праці слід враховувати як живу, так і уречевлену працю. Загальні вимоги до показників продуктивності праці наступні:
o відображення затрат праці та їх результати;
o вплив структурних зрушень, науково-технічного прогресу і т. ін. На сучасному етапі основними показниками (плановими і звітними) є такі, що характеризують темпи зростання національного прибутку в розрахунку на одного працівника сфери матеріального виробництва. При цьому враховується необхідність синтезу вартісних показників продуктивності, що відображають затрати живої та уречевленої праці, а показники сукупної трудомісткості інтегруються в систему показників ефективності виробництва. Отже, створюється дворівнева модель системи показників: показники народногосподарського рівня і показники галузевого рівня.
Ці економічні показники класифікуються за укрупненими групами, в яких результати виробничої діяльності належать до затрат
живої праці робітників матеріального виробництва (перший варіант) або до затрат сукупної суспільної праці (другий варіант).
За першим варіантом рівень і динаміка продуктивності праці розраховуються як відношення суми валового суспільного продукту, кінцевого річного суспільного продукту, національного доходу, товарної чистої продукції до затрат живої праці.
Варіант, що розглядається, має кілька модифікацій, що описуються такими узагальненими формулами:
де Псв - продуктивність праці, що визначається за сукупним валовим суспільним продуктом, валовою товарною або реалізованою продукцією; Vs - валовий (сукупний) суспільний продукт (валова товарна або реалізована продукція); Тж - затрати живої праці; ? - вартість основних засобів, що через амортизаційні відрахування переноситься на вартість валового або кінцевого річного суспільного продукту; м - вартість сировини і напівфабрикатів, використаних у процесі матеріального виробництва; ? - оплата праці робітників виробничої сфери; т - додатковий продукт; AVS - приріст незавершеного виробництва за звітний період (враховується при визначенні продуктивності праці за товарною продукцією);
де Пксп, П'ксп - продуктивність праці, що визначається за кінцевим суспільним продуктом або умовно-чистою продукцією; Крсп - кінцевий річний суспільний продукт, що дорівнює валовому суспільному продукту, за винятком вартості використаних сировини і напівфабрикатів; Vy4 - умовно-чиста продукція; Тжв, Тжн ~~ середньорічна чисельність або затрати живої праці робітників виробничої і невиробничої сфери;
де Пнд - продуктивність живої праці, що визначається за національним доходом (НД), чистою або нормативно-чистою продукцією галузей; V4 - обсяг чистої продукції; Ут - обсяг нормативно-чистої продукції.
Показники продуктивності праці, виражені у формулах (1)-(4), побудовані відповідно до загального принципу, за яким тільки жива праця є продуктивною, тільки вона здатна створювати додатковий продукт і переносити вартість спожитих засобів виробництва, що включають минулу працю, на знову створену вартість сукупного (валового) суспільного продукту.
За другим варіантом показники продуктивності суспільної праці визначаються за співвідношенням результатів матеріального виробництва (обсягу виробленої продукції) і сукупних затрат. Узагальнена формула продуктивності суспільної праці у цьому разі має вигляд
де Пс - продуктивність суспільної праці; V - результативність матеріального виробництва в грошовому або натуральному виразі; Тж, Ту - затрати живої та уречевленої праці.
Цей підхід базується на такій передумові: у загальному показникупродуктивності суспільної праці продуктивність живої праці (Пж) дорівнює продуктивності уречевленої праці (Пу):
Як результати матеріального виробництва у грошовому виразі застосовується валовий (сукупний) суспільний продукт або валова продукція (ф + м + ? + пі), а продуктивність суспільної праці визначається відношенням величини національного доходу або чистої продукції галузей (? + пі) до суми затрат живої та уречевленої праці.
Продуктивність суспільної праці можна також визначити без урахування затрат уречевленої праці. Такий підхід зумовлюється тим, що валовий (сукупний) суспільний продукт (ф + м + ? + т) створюється сукупною працею (Пж + Пу), тоді як національний дохід (? + т) - тільки живою працею (Пж). У цьому разі продуктивність суспільної праці можна розрахувати як відношення сукупного суспільного продукту (без повторного розрахунку) та сукупних затрат живої та уречевленої праці або відношення національного доходу (чистої продукції) до кількості витраченої на їх виробництво живої праці:
Перехід економічної системи країни на ринкові відносини визначає необхідність застосування оціночних показників розвитку, що забезпечують комплексний підхід. З обґрунтуванням використовуваних показників за працею пов'язані не тільки результати аналітичної роботи, а й вибір стратегії господарської діяльності, планування пріоритетних напрямів розвитку, ефективність застосовуваних методів господарювання. На регіональному і державному рівнях використовуються показники, що забезпечують порівняльну оцінку досягнутого рівня економічного і соціального розвитку (на підставі показників НД - виробничого і використовуваного) в розрахунку на одного працівника, на душу населення.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Бугуцький О., Михайлов С. Ефективне використання праці - основа підвищення продуктивних сил суспільства // Україна: аспекти праці. - 2000. - № 3. - С. 3-9.
2. Васькин А. А. Оценка эффективности управленческого труда. - ?.: Компания "Спутник+", 1999. - 214 с.
3. Генкин Б.М. Эффективность труда и качество жизни: Учеб. пособие / С.-Петербург, гос. инж.-экон. акад. - СПб.: СПбГИЭП, 1997. - 112 с.
4. Генкин Б. М. Экономика и социология труда: Учеб. для вузов. - М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1998. - 384 с.
5. Головина О. Д. Производительность, эффективность и продуктивность труда // Изв. Акад. труда и занятости. - 1998. - № 2. - С. 34-41.
6. Жарко И. Эффективность труда в условиях перехода к рыночной экономике//Бизнес-Информ. - 1998. - № 15. - С. 40-41.
7. Шевченко А. Ф. Ефективність праці та фактори її підвищення при переході до ринкової економіки. - Кам'янськ-Шахтинськ: Станиця, 1994. - 107 с.
Loading...

 
 

Цікаве