WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Семіотичні моделі комунікації - Реферат

Семіотичні моделі комунікації - Реферат


Реферат на тему:
Семіотичні моделі комунікації
Семіотичні моделі комунікації побудовані насамперед на використанні візуальних або іконічних знаків, хоча часто-густо на фоні використання цих "повідомлень без кодів" для наведення останніх штрихів використовуються і вербальні знаки. Тобто спочатку ми "читаємо" зображення, а потім вже доповнюємо картину світосприйняття читанням текстів.
Розглянемо деякі з таких моделей.
Модель Романа Якобсона
Професор Массачусетського технологічного інституту (США), який свого часу виїхав з Росії, Р. Якобсон описав модель мовної комунікації (рис. 9) у вигляді шести факторів [74]:
Рис. 9. МодельмовноїкомунікаціїР.Якобсона
Кожному з цих факторів, на думку Р. Якобсона, відповідає певна функція мови:
Емотивна - пов'язана з адресантом, який передає своє експресивне ставлення до певної події чи явища на рівні інтонацій, які однозначно зчитуються аудиторією.
Конативна - відображає орієнтацію на адресанта і висловлює безпосередній вплив на співрозмовника: "Подайте, будь-ла-ска, мою парасольку".
Фатична - спрямована на підтримку не інформації, а контакту: "Сьогодні чудова погода, с-е-е-р..."
Метамовна - пов'язана з кодом, який дозволяє дізнатися про значення слова за допомогою метафор: "Тигр - це велика кішка, дуже схожа на нашого Мурчика".
Поетична - орієнтується більше на форму, ніж на зміст повідомлення: "Ніч яка місячна, зоряна, ясная, видно - хоч голки збирай..."
Реферативна(когнітивна) - робить акцент на контекст і є посиланням на об'єкт, про який йдеться у повідомленні Мовляв, спікер парламенту дав зрозуміти журналістам, що він не перша, але й не друга людина в політичному істеблішменті України.
Крім того, Р. Якобсон вважав, що для візуальних знаків найважливішим є просторовий вимір, а для слухових - часовий. Усі знаки (ікони, індекси, символи - за Чарльзом Пірсом), на його думку, мають загальні риси, а різниця в перевазі однієї характеристики над іншими.
Символічний компонент в іконічних (візуальних) знаках може тлумачитися по-різному. Якщо на картині одна людина зображена більшою за інших, то можливі три варіанти:
o вона дійсно має більші фізичні габарити;
o перебуває ближче до глядача;
o відіграє важливішу роль (згадайте зображення фараонів, імператорів, царів на стародавніх фресках чи картину Петро-ва-Водкіна "Більшовик". На останній він стоїть із величезним прапором і має вигляд Гуллівера, у той час як "небільшови-ки" зображені ліліпутами, що штовхаються на вулицях).
Модель Юрія Лотмана
Цей відомий професор Тартуського університету (Естонія) вважав модель Р. Якобсона надто абстрактною. На його думку, для комунікації потрібна нееквівалентність адресантів, себто того, хто говорить і хто слухає. А сам процес комунікації розглядався ним як переклад тексту з мови мого "я" на мову твого "ти". Такий переклад, вважав Ю. Лотман, побудований на невідповідності кодів обох учасників комунікації, які, втім, створюють множини, що перетинаються [35].
Ю. Лотман виокремлював дві комунікативні моделі:
"Я - ВІН";
"Я - Я".
У першому випадку він наголошує на активному і пасивному видах споживання інформації.
Співставте скульптуру і ляльку (іграшку). Скульптура - інформативний монолог автора, який хоче бути почутим, але не потребує відповіді. А лялька потребує гри. Себто - фольклорної комунікації, коли можна активно втручатися в її просторові просування.
У другому випадку модель називається ним автокомунікацією, коли повідомлення набуває нового змісту (перекодовується за новим кодом).
Передача повідомлення самому собі виглядає як перебудова особистості.
І справді, уявіть собі, що ви прочитали роман "Майстер і Маргарита" ? Булгакова в 14 років, а потім перечитали його в ЗО років. Один і той самий текст, що наклався на різний життєвий досвід, дає дуже різні емоції та інформацію.
Ще один, на наш погляд, характерний приклад. Скажімо, покоління 60-70-х років XX ст. у Радянському Союзі виховувалися на обожнюванні "дідуся Леніна", який дбав про дітей, любив звірів тощо.
Чи змінився цей імідж, коли з'явилися історично підтверджені факти, що В. Ульянов на полюванні прикладом рушниці (щоб не витрачати набоїв) добивав зайців, які забралися на острівець, з усіх боків залитий водою? Або прочитали написані ним слова: "Інтелігенція - г... нації"? - напевно, відповідь не потребує подальшого тлумачення... Особливе значення Ю. Лот-ман надавав візуальній комунікації. На шляху до неї він виокремлював етап первинного кодування (етикет, ритуал).
Скажімо, французький імператор Наполеон, започатковуючи власний придворний церемоніал, орієнтувався не на попередній королівський придворний етикет, а на осучаснену французьку версію етикету двору римських імператорів.
На нашу думку, це цікавий приклад, оскільки подібний символізм в етикеті простежується в багатьох цивілізаціях, країнах, часових вимірах.
Згадаймо лише, що етимологія слова "король" пов'язана з іменем Карла Великого, "цар" - Цезаря.
Філософія побудови російської імперії базувалася на постулаті "Москва - третій Рим".
Очевидно, Наполеон, який узяв титул імператора, навіть на рівні придворного етикету прагнув наслідувати велич Великого Риму, а не повторювати етикет французького королівського двору, що "профукав" владу й набув зневажливого ставлення серед широких верств тамтешнього суспільства.
Зауважимо, що Ю. Лотман розглядав культуру як генератор кодів. Всі явища культури, на його думку, є своєрідними комунікативними механізмами, себто різними мовами. І культури, побудованої на одному коді, в принципі не повинно бути, оскільки остання зацікавлена у наявності великої кількості таких кодів.
У цьому плані важливою є також роль природної мови та лінгвістичного механізму кодування. Відтак - і первинної (мова), і вторинної (література, театр, кіно) моделюючих систем як об'єктів семіотики.
Цей видатний естонець, надаючи великого значення лінгвістичному інструментарію, узасадив основи комунікативного аналізу культури через аналіз останньої в якості специфічного, комунікативного механізму передачі інформації. І в цьому його
Loading...

 
 

Цікаве