WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → РR в системі масових комунікацій - Реферат

РR в системі масових комунікацій - Реферат


Реферат на тему:
РR в системі масових комунікацій
Паблік рилейшнз (PR) є, безперечно, феноменом сучасного суспільства, який на підставі високорозвинених інформаційно-комунікаційних технологій створює принципово нові можливості інформаційного контролю та впливу на суспільну свідомість.
Сам термін зародився ще в XIX ст. Зокрема автор Декларації незалежності і згодом президент США Т. Джефферсон у своєму "Сьомому посланні до конгресу" акцентував на тому, що без цілеспрямованих конструктивних відносин з громадськістю демократія є неможливою або принаймні важкою для реалізації.
Один з успішних PR-менеджерів Е. Бернейс свідчить, що у 30-х роках XX ст. термін "public relations" використовувався для означення "дій заради суспільного блага".
Але нас цікавить не стільки етимологія цього поняття (існує понад 500 визначень), скільки інституалізація цього виду професійної діяльності.
Ми вже зазначали, що до появи цього терміна Папа Римський Урбан VIII заснував конгрегацію пропаганди (1633), яка, по суті, займалася зв'язками з громадськістю в сучасному розумінні цього терміна.
Але ця "перша ластівка не створила весни". Довелося почекати до XIX ст., яке ознаменувалося появою подібних структур у державних і комерційних організаціях та установах.
Цей процес відбувався паралельно в різних країнах, наприклад, Британське Казначейство (1809) та Британська поштова служба (1854) запроваджують посади прес-секретарів.
У Німеччині фірма Крупна (1893) та міська влада Магдебурга (1906) створюють відповідно спеціальний відділ по роботі з пресою та міську прес-агенцію.
У СІЛА Гарвардський університет створює бюро пабліситі (1900), Пенсільванський університет (1904) - офіс пабліситі, а Айвер Л. Лі - першу службу PR (1903).
Поступово PR стає важливим елементом громадянського суспільства. Створюється перший спеціальний інститут PR у Великобританії (1948), "Суспільство PR" у США (1948), Міжнародна асоціація PR (International Public Relation Association (1955), яка об'єднує нині фахівців з 65 країн світу.
Історія PR як організованої форми діяльності свідчить, що без підготовки кадрів відповідної кваліфікації розвиток цієї сфери суттєво гальмується. Тому й не дивно, що 1965 р. вже в 14 університетах США присуджувалися бакалаврські ступені, а нині вже більше двохсот американських університетів і коледжів готують фахівців з цієї спеціальності.
Зрозуміло, що підготовка такої кількості фахівців викликана наявністю відповідної кількості робочих місць. Наприклад у США PR-консалтингом займається більше 500 компаній, а обслуговують цей вид діяльності понад 250 тисяч рекламістів, більш як 130 тисяч журналістів і майже 10 тисяч фахівців з комунікацій.
Знаючи, що досить багато людей займається цією справою, варто детальніше зупинитися на суті зазначеної діяльності.
Але, на нашу думку, потрібно використовувати поняття не "зв'язки з громадськістю", а "громадські зв'язки", якщо передбачати рівноправність суб'єктів комунікації у глобальному сенсі. В цьому випадку будемо мати на увазі комунікаційні зв'язки між:
o суб'єктами громадянського суспільства;
o суб'єктами держави і громадянського суспільства;
o суб'єктами держави.
Найпоширеніші нині варіанти використання терміна паблік рилейшнз пов'язані з активною роллю суб'єкта, який намагається покращити свій імідж. І тоді громадськість розглядається як об'єкт впливу і маніпуляцій, а власне комунікаційний процес - як несиметричний процес передачі інформації з переважанням інтенсивності передачі інформації від суб'єкта до об'єкта комунікації. Навіть якщо інформація деякою мірою і надходить у зворотному порядку.
Якщо ж інформація передається тільки в одному напряму, тут, очевидно, втрачає сенс використання як терміна "громадські зв'язки", так і терміна "зв'язки з громадськістю", оскільки ключова функція власне "зв'язку" попросту зникає.
Відповідно до усталених у науковому товаристві підходів до цього терміна (з акцентом на "зв'язки з громадськістю"), на думку Д. Олыпанського, під паблік рилейшнз розуміють спеціалізовану діяльність відповідних підрозділів державних, корпоративних, політичних, громадських, економічних та інших структур, спрямовану на посилення відкритості, взаємної інформованості і створення ілюзії взаємозалежності між структурами, які здійснюють PR, і суспільством, населенням, групами людей, на яких спрямована ця діяльність.
На відміну від попереднього автора, Г. Почепцов вважає паблік рилейшнз наукою, що займається організацією комунікаційного простору сучасного суспільства.
Очевидно, не зовсім праві і Д. Олыпанський, який відмовляє в існуванні науці паблік рилейшнз взагалі (себто, це виключно діяльність) і Г. Почепцов, який вважає, що ця наука займається організацією комунікаційного простору (наука досліджує, вивчає, аналізує тощо, але аж ніяк не організує).
На нашу думку, паблік рилейшнз треба розглядати як:
1. Царину наукових знань, що досліджує інформаційно-кому-нікаційну сферу суспільства в контексті контролю та маніпуля-тивного управління суспільною свідомістю.
2. Спеціалізовану галузь менеджменту інформаційно-комунікаційної сфери суспільства, яка спрямована на організацію і відносну гармонізацію комунікаційних зв'язків у суспільстві з метою підвищення ефективності функціонування інститутів держави і громадянського суспільства.
Певною мірою можна стверджувати, що як наука паблік рилейшнз ще перебуває в стадії становлення і накопичення технологічного і практичного досвіду. Водночас, спираючись на розробки психології (психології масових комунікацій та політичної психології), політології, соціології, інформатики (прикладної та соціальної), маркетингу, лінгвістики, семіотики, журналістики,
Loading...

 
 

Цікаве