WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Пам'ять як об’єкт комунікаційної діяльності - Реферат

Пам'ять як об’єкт комунікаційної діяльності - Реферат

ветеранські об'єднання);
X Масові сукупності (суспільство або населення і юрба).
У малих групах реалізується безпосередня міжособистісна комунікація, групова пам'ять, по суті, є сукупністю індивідуальних пам'ятей членів групи (спільні пам'ятні дати, небезпечні або смішні пригоди, реліквії).
Стосовно великих соціальних груп, то лише професійні, суспільній етнічно-релігійні організації мають потреби в соціальній груповій пам'яті.
Такі цільові соціальні групи беруть на себе виконання певних суспільних функцій, що потребує внутрішньої консолідації системи соціальної комунікації і, звичайно, особливої групової пам'яті
Найбільш розвинену групову пам'ять з давніх часів створювали служителі релігійних культів, які передавали з покоління в покоління свої таємниці Пізніше до них приєдналися лікарі та юристи, згодом - вчені й політики та ін.
Цільові соціальні групи, по суті, створюють специфічну субкультуру, яка:
o по-перше, є частиною панівної масової культури, що ґрунтується на соціальній пам'яті суспільства;
o по-друге, протистоїть панівній масовій культурі суспільства. З огляду на зазначене можна виокремити такі сегменти групової соціальної пам'яті:
Образний сегмент відповідає за збереження недокументованих знань, отриманих від інших членів групи шляхом усної комунікації;
Семантичний сегмент зберігає соціальну мову (слова, поняття, ідеї, символи), незрозумілу представникам інших соціальних груп.
Скажімо, священики православного християнства богослужіння відправляють староукраїнською (церковнослов'янською) мовою, яку майже не знають на побутовому рівні Лікарі ще із середньовіччя професійну писемну комунікацію здійснюють латиною, а іудеомасони виробили систему таємних знаків і символів, які дозволяють відрізняти "своїх" від "чужих".
Активний сегментзберігає позитивні й негативні колективні емоції, які передаються з покоління в покоління або через сучасників, що належать певній соціальній групі.
Особливо довго живуть ці емоції в колективній соціальній пам'яті, якщо вони пов'язані з гострими конфліктами на етнічному або релігійному ґрунті.
Скажімо, араби і євреї належать до однієї семітської групи народів, але сповідують відповідно іслам та іудаїзм. Враховуючи те, що ізраїльтяни вже більш як півстоліття всупереч резолюції Генасамблеї ООН від 1947 р. чинять усілякі перепони палестинцям, які теж прагнуть створити власну державу, ці факти не можуть бути забуті груповою соціальною пам'яттю арабів. Додайте до цього державний тероризм Ізраїлю проти своїх громадян палестинського походження, і ви зрозумієте, чому зберігається такий негатив у відношеннях між цими семітськими народами.
У свою чергу, коли пересічні євреї, яких сіоністські лідери перетворили на "гарматне м'ясо", потерпають від арабського партизанського терору, їх теж можна зрозуміти. Емоції, помножені на емоції, створюють потужний афективний негативний фон в комунікаційній міжнародній діяльності на Близькому Сході.
Нормативний сегмент зберігає групові соціальні норми спілкування всередині групи і поза нею, кодекси честі, клятви (наприклад, клятва Гіппократа), присяги тощо, підтримують закритість групи для інших верств суспільства.
Тут і заборони одружуватися з іновірцями або представниками інших каст, практика надання пільгових позик представникам своєї національної чи релігійної групи та ін.
Професійно-технологічний сегмент зберігає професійно-технологічні уміння і навички, пов'язані з виконанням соціальних функцій у суспільстві Йдеться про вже згаданих вище лікарів, священнослужителів, юристів, вчених, політиків тощо.
Групова соціальна самосвідомість зберігає самоусвідомлення, яке виокремлює цільову соціальну групу серед усіх інших.
Але якщо порівнювати індивідуальну психічну пам'ять з груповою соціальною пам'яттю, то остання вирізняється наявністю документальних джерел пам'яті (книг, газет, символів, емблем, групових реліквій) і матеріальних предметів (храмів, лабораторій, медичного інструментарію і фармакологічних засобів), систем і технологій зв'язку тощо.
Проте й індивід може вести, скажімо, щоденник і матеріалізувати в ньому свої знання, уміння, емоції тощо, не кажучи вже про поета, письменника, вченого чи журналіста, який робить це професійно.
Але варто зауважити, що не кожен індивід створює документальні джерела пам'яті та відповідні матеріальні предмети, натомість для певної соціальної групи і суспільства загалом вони є неодмінними матеріалізованими атрибутами соціальної пам'яті.
Підсумовуючи, наголосимо на безсвідомому в індивідуальній та соціальній пам'яті.
Безумовно, цей компонент пам'яті (і психіки) відіграє досить важливу роль, вагомість якої ми часто-густо не усвідомлюємо, проте інтуїтивно відчуваємо.
Можна погодитися з К. Юнгом, який вважав, що особисте безсвідоме складається із змістів, які певний час були усвідомленими, а з часом були забуті або витіснені іншими.
Колективне безсвідоме, на його думку, має у своїй структурі змісти, успадковані від попередніх поколінь.
Біологічно (переважно генетично) передаються лінгвістичні (побудова речення, артикуляція), логічні здібності (лічення схожих предметів, виокремлення причин і наслідків тощо). Невід'ємні риси національного характеру, які безпосередньо відображаються у народних звичаях, художніх промислах, творчості і, зрозуміло, комунікаційній діяльності.
У будь-якому разі, розглядаючи структуру соціальної пам'яті суспільства, треба мати на увазі соціальне безсвідоме (етнопсихологію, архетипи - успадковані змісти соціального безсвідомого, соціальні інстинкти - співчуття, потребу в спілкуванні, підкорення лідеру) і суспільну свідомість (науково-теоретичну, яка характеризується цілісністю, систематизованістю і прогностичністю, і буденну, яка формується на базі життєвого досвіду людей).
Крім того, зауважимо, що групова соціальна пам'ять малих груп переважно не має безсвідомої психічної основи, як це фіксується вченими у соціальній пам'яті великих груп (наприклад, етнічно-релігійних) або суспільства в цілому.
Проте, якщо говорити про малі групи, що об'єднують феміністок,представників сексуальних меншин та ін., тут, очевидно, безсвідомий психічний компонент слугує підґрунтям для єднання індивідів у вищезгадану малу групу.
Отже, пам'ять індивіда, малих та великих соціальних груп, суспільства загалом є важливим і необхідним об'єктом для здійснення комунікаційної діяльності. Нас ця діяльність цікавить у контексті здійснення впливу на вищезгадані об'єкти суспільного життя. Але це вже проблеми технологій, на яких ми зупинимось пізніше.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Акофф Р., Эмери Ф. О целеустремленных системах. - М., 1974.
2. Аналітика, експертиза, прогнозування. - К, 2003.
3. Антипов К. В.,Бажеиов Ю. К. Паблік рилейшнз. - М, 2002.
4. Бокарев Т. Энциклопедия интернет-рекламы. - М., 2000.
5. Ванштейн Г. Интернет как фактор общественных трансформаций // МЭиМО. - 2002. - № 7.
6. Ван Дейк Т. А Язык. Познание. Коммуникация. - 1989.
7. Банковски Б. Глобалізація крізь македонську призму // Політична думка. - 2000. - № 3.
8. Василенко И. А. Политическая глобалистика. - М., 2003.
9. Винер Н. Кибернетика и общество. - Л., 1958.
10. Гаджиев К. С. Введение в геополитику. - М., 2000.
11. Гитлер А. Моя борьба. - Б. М, 1996.
12. Гоян О. Я. Основи радіожурналістики і радіоменеджменту. - К, 2004.
13. Гулыга А Миф как социальная проблема // Античная культура и современная наука. - М., 1985.
14. Дарвин Ч. Вырождение душевных волнений. - СПб., 1896.
15. Дгкон Б., Хале М.,Стабс П. Глобальна соціальна політика. Міжнародні організації й майбутнє соціального добробуту. - К, 1999.
Loading...

 
 

Цікаве