WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Інфосфера та глобальні комунікаційні моделі - Реферат

Інфосфера та глобальні комунікаційні моделі - Реферат

свій дистрибуційний потенціал.
Позаяк глобальні медіа-імперії, як ми вже переконалися, не обмежуються національними кордонами, варто, очевидно розглянути поняття інформаційних потоків, без яких важко розібратися у функціонуванні інформаційної сфери суспільства.
Поняття інформаційного потоку може розглядатися в широкому і вузькому тлумаченні.
Уширокомузначенні під інформаційним потоком розуміють цілеспрямований рух інформації з усіх сегментів суспільної сфери, який здійснюється усіма наявними комунікативними каналами від джерел до споживачів інформації. До комунікаційних каналів в даному плані зараховують: мас-медіа, нові інформаційні технології, спортивні, політичні, економічні, культурні, освітні обміни, туризм, міграцію, персональні контакти тощо.
Увузькомузначенніпід інформаційним потоком розуміють цілеспрямований рух інформації, яка надходить насамперед медійними (відео-аудіальними і пресовими) і телекомунікаційними (зв'язок, комп'ютерні інформаційні системи та ін.) каналами комунікації.
Цілеспрямований вплив інформаційних потоків сприяє здійсненню змін у природі та ресурсах влади, цінностях тасприйнятті індивідуумів, національних та міжнародних системах.
Зокрема інформаційні потоки впливають:
o на індивідуальному рівні - на судження, культуру, освіту, роботу, відпочинок;
o на інституціональному - на політику, економіку, релігію;
o на груповому (соціальному, етнічному, професійному, віковому та ін.) - на ідентичність, мобілізацію, участь тощо;
o ва міждержавному - на співробітництво (конфлікт), ресурси, транснаціональні корпорації тощо.
Не даремно дуже популярними, особливо після розпаду СРСР, стали в СІЛА висловлювання Д. Роткопфа: "В економічних і політичних інтересах СІЛА - забезпечити такий хід подій, коли світ рухається до однієї сильної мови, то це буде англійська; коли світ рухається до спільних комунікацій, безпеки і стандартів якості, то вони будуть американськими, коли світ стає пов'язаним телебаченням, радіо, музикою, комп'ютерним програмуванням - все це буде американським; і якщо розів'ються спільні цінності - це будуть цінності, з якими американцям буде зручно жити".
Здається, коментарі зайві?!
Не думаю, що ці висловлювання варто недооцінювати.
Наприкінці XX ст. сформувався елітний клуб кількох постачальників новин у світі, який домінує в інфосфері - глобальній комунікаційній інфраструктурі, де світове лідерство утримують США.
Провідні члени цього віртуального клубу - глобальна телевізійна мережа новин CNN International (США) та агентства новин The Reuters (Великобританія), Agence France Press (Франція) і Associated Press (США).
Звичайно, країни, що розвиваються, намагаються створювати конкуренцію глобальним медіа-імперіям.
Такі агентства, як NANAP (The Non-Alligned News Agencies Pool - Бюро агентств країн руху неприєднання), PANA (The Pan-African News Agency - Панафриканське агентство новин), CANA (The Carriben News Agency - Карибське агентство новин), IPS (Inter Press Service - Неурядова медіа-організація) намагаються прорвати інформаційну блокаду з боку західних країн, але сили явно не рівні.
Саме тому чимало країн світу намагається захистити свій інформаційний простір законодавчим шляхом.
Наприклад, Канада і Франція ухвалили закони щодо заборо-нення супутникового поширення іноземного телепродукту. Аналогічні принципи покладеш в основу інформаційної політики Китаю, Сінгапуру, багатьох країн Близького Сходу.
Очевидно, настав час і українцям ретельно попрацювати над цією проблемою.
У глобальних медіа-імперіях технологія проходження інформації є двохярусною. Провідні медіа-організації першого ярусу - "Reuters Television", "Worldwide Television News" (WTN), CKNUS і CNN виступають у ролі оптових виробників телевізійних "картинок", звукових та текстових "доріжок". В Європі обмін теленовинами здійснюється також агентством EVN або Evrovision (Evrovision News Echange).
Медіа-провайдери другого ярусу - великі телевізійні мережі та супутникові і кабельні канали новин виробляють з "інформаційної сировини" начебто власний інформаційний продукт.
Але дослідження О. Зернецької показали, що "як засвідчує практика роботи з матеріалами міжнародних агентств теленовин, новинні образи несуть у собі значення, які практично майже не змінюються під час редагування "на другому ярусі".
Відтак ми з вами маємо великі проблеми, оскільки інформаційна влада концентрується в руках невеликої кількості людей - власників медіа-імперій, які дозволяють собі "не помічати" цілі континенти, регіони та країни, або висвітлювати події, які в них відбуваються, зі своєї "дзвіниці". І це треба розуміти, якщо ми збираємося серйозно зайнятися власним медіа-менеджментом.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Акофф Р., Эмери Ф. О целеустремленных системах. - М., 1974.
2. Антипов К. В.,Бажеиов Ю. К. Паблік рилейшнз. - М, 2002.
3. Ванштейн Г. Интернет как фактор общественных трансформаций // МЭиМО. - 2002. - № 7.
4. Винер Н. Кибернетика и общество. - Л., 1958.
5. Зверинцев А. Б. Коммуникационный менеджмент. - СПб., 1997.
6. Коломієць В. Міжнародні інформаційні системи. - К, 2001.
7. Лалл Дж. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід. - К, 2002.
8. Почепцов Г. Г. Паблик рилейшнз для профессионалов. - К, 2001.
9. Роль ЗМІ у сприянні європейській інтеграції. - Європейська комісія, 2001.
10. Удовик С. Л. Глобализация: семиотические подходы. - ?., 2002.
11. Урсул. Информация. Методологические аспекты. - М., 1971.
12. Хорни К. Невротическая личность нашего времени. Самоанализ. - М., 1993.
13. Юнг К. Г. Структура психики и процесс индивидуализации. - М., 1996.
14. Якобсон Р. Лингвистика и поэтика // Структурализм: "за" и "против". - М., 1975.
Loading...

 
 

Цікаве