WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Інформація та її функції в системах комунікації - Реферат

Інформація та її функції в системах комунікації - Реферат


Реферат на тему:
Інформація та її функції в системах комунікації
На думку А. Звєрінцева, якщо комунікація є процесом, то інформація є тим, чим обмінюються при комунікації.
Проте це поняття, на нашу думку, є дещо звуженим. Якби йшлося лише про актуалізовану інформацію, якою користуються у процесі життєдіяльності, тут можна було б погодитися.
Але як же бути з інформацією, яка ще чекає на своє використання? Уявіть собі, що ви Робінзон Крузо, який написав листа про свою самотність на безлюдному острові, вклав його у порожню пляшку і кинув в океан. Минають дні, місяці, роки, а ваше послання ще ніхто не прочитав. Чи є інформацією зміст вашого 8к8 - послання людству, яке ще блукає в безмежних просторах океану? Переконаний, що ви й самі знаєте відповідь.
А що ви скажете на те, якщо дізнаєтесь, нібито вищезгадана пляшка розбилась об рифи, а текст послання вже роз'їдений
солоною океанською водою? Чи можна вважати інформацією те, що вже не можна прочитати навіть за допомогою досвідчених криміналістів? Отже, комунікація не відбулась. Але ж те, що ви писали, все-таки було інформацією, чи не так?
Зазвичай в буденному житті пересічні люди розглядають інформацію як знання, а люди, що проводять наукові дослідження, й поготів схильні вважати науку "машиною" з переробки інформації - таким собі велетенським комп'ютером, який намагається в усьому, як писав про самого себе відомий російський поет Л. Пастернак, "дійти до самої суті".
Якщо це дійсно так, уявімо, що цей віртуальний світовий комп'ютер має почуття, власну нормативно-ціннісну (морально-етичну) систему оцінки інформації, яка надходить до нього "на переробку". Страшно й подумати: Вселенський Розум? Бог? Якщо щось інше, то Що? (Чи Хто?)
Припустимо, що цей "Вселенський Розум - Бог - Щось інше" існує. Чи має він об'єктивну інформацію про все, що відбувається в світі? Як він її отримує? Навіть якщо це - раціонально мислячий холодний розум, чи має він гаряче або принаймні тепле серце? Чи може він пожаліти і спасти дівчинку, яка вмирає від лейкемії внаслідок Чорнобильської катастрофи? Адже одна маленька дитина не повинна відповідати за гріхи усього людства?!
Запитання... запитання... запитання... Здається, відповіді доведеться шукати все-таки на Землі, якою б грішною чи праведною вона не була...
Отже, є суспільство, є комунікація, є інформація і є наука, яка все те намагається узагальнити і систематизувати.
Позаяк скільки людей - стільки й думок, автор виносить на суд громадськості таке тлумачення терміна інформація-змістовне відображення об'єктивних і суб'єктивних процесів, явищ і предметів Всесвіту, себто усього, що оточує нас і міститься всередині нас.
За великим рахунком, кожен з нас - це вже певний мікро-всесвіт. Вчені підрахували, що в одній хромосомі людини закодовано стільки інформації, скільки може вмістити чотири тисячі книг по п'ятсот сторінок кожна. А автоматичний космічний корабель "Вікінг", запущений 1976 р. на Марс, мав у своїх бортових комп'ютерах інструктивну інформацію трохи більшу за
обсягом, ніж у звичайнісінькій бактерії, і значно меншу, ніж у не менш пересічної морської водорості.
Якщо ви погоджуєтесь із запропонованим визначенням терміна інформація як змістовного відображення певних процесів, явищ і предметів, пропоную звернутися до табл. 1, в якій пропонується знову-таки авторська версія типології інформації.
Подобається це вам чи ні, але ви не можете не погодитися, що за рівнем та характером оцінки інформації виокремлюється два типи інформації:
1. Об'єктивна (хімічна, фізична, біологічна (генетична), економічна, правова);
2. Суб'єктивна (соціальна, політична, психологічна, культурна тощо).
Якщо йтиметься про об'єктивну інформацію, варто зауважити, що її можна певним способом зафіксувати. Скажімо, формула води Н2О і назва Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" від 16.11.92 є саме такими, які вони є, незалежно від того, подобається це комусь чи ні
Те саме можна зауважити, якщо взяти фото українця та, скажімо, ефіопа. Хімічний, фотографічний процес перетворення зображення представників білої та чорної раси дає нам підстави для об'єктивного порівняння.
Але чи не криється тут пастка? Звичайно. Якщо ви не доведете фотографічний процес до кінця, а зупинитеся на стадії отримання негативу, у людини, яка ніколи не бачила живого українця та ефіопа, а на додаток ще й не знайома з технологією виготовлення фотографій, може виникнути протилежне уявлення про представників європеоїдної та негроїдної рас.
Я вже не кажу про таку суб'єктивну інформацію, як розповіді очевидців тієї чи іншої події, наприклад пожежі чи повені
Те саме можна сказати й про такі види інформації, які мають оціночний характер щодо соціального життя, на кшталт: "Всі більшовики є жидомасони і грають на балалайках", або "українці пишуть слово "Україна" з великої, а "сало" з маленької літери, а хохли пишуть з великої літери слово "Сало", а "україна" - з маленької.
Джерелом, наприклад, економічної інформації є економічна сфера суспільства, "заміряти температуру" якої можна за допомогою математично-статистичних способів відображення інформації: темпи економічного зростання, індекс інфляції, рівень життя та безробіття тощо.
Джерелом психологічної інформації, суб'єктивної за нашою типологією, є свідомість суб'єкта, що досліджується. Якщо це окрема людина - йдеться про індивідуальну свідомість, а якщо вивчаються соціопсихологічні настанови певної групи людей, мається на увазі, звичайно, групова, соціальна свідомість.
Індивідуальну, групову і суспільну свідомості об'єднують способи відображення психологічної інформації: поведінковий, візуальний, текстовий.
Зрозуміло, що оцінка поведінки людини, її візуальне сприйняття (психологічне фотографування) та тестування за спеціальною методикою надто суб'єктивні, оскільки практично неможливо формалізувати оцінку, наприклад, розумових чи творчих здібностей людини.
А хто, скажіть, може взяти на себе сміливість виміряти рівень таланту українця Тараса Шевченка, росіянина Олександра Пушкіна чи поляка Адама Міцкевича? Чи можна взагалі їх якось порівняти? Звичайно, можна. За інтегральними параметрами - це велетні поетичного духу, які віддзеркалили у своїй творчості душу свого народу. Це об'єктивно, на перший погляд, оскільки загальновизнано.
Але згадаймо нашого Робінзона, який сидить на березі океану і дивиться нескінченний серіал "про море", в той час як його послання вже вицвіло під впливом солоної води, спекотного сонця і настирного вітру. Чи вважала б більшість українців, росіян і поляків вищезгаданих поетів класиками, якби до нас не дійшли їхні книги (себто - інформація про їхню творчість)?
Звичайно, ви можете згадати слова не менш талановитого киянина М. Булгакова: "Рукописи не горять". На жаль, горять і зникають, як бібліотека Ярослава Мудрого.
Кометі Галлея, в принципі, байдуже, чи знаємо ми хімічний склад їїядра. А ось людині, яка пише книгу чи картину, надзвичайно важливо, щоб з нею познайомилися інші члени суспільства, щоб відбувся процес комунікації. Щоб інформація митця, пропущена через його душу, збудила резонансні явища в серцях інших людей.
Цей виснажливий процес, який можна порівняти з вулканічним викидом творчої енергії у Всесвіт, коли акт творчого горіння межує з гранню, за якою з'являється чорна пустота божевілля і втрати почуття реального, навряд чи можна буде колись виміряти математичними методами.
Як, скажіть, "повіряти алгеброю гармонію" творчості А Врубеля, що водночас розписував фресками величний Володимирський собор у Києві і писав свого демона Хто і як зможе відчути душевний біль митця і трансформувати його в гармонійний ряд струнких і логічно вивірених формул Щастя людського Буття?
Інформація може бути систематизованою (за наявності цілеспрямованих потоків інформації) та хаотичною. Вмикаючи телевізор або радіоприймач, ви маєте справу з упорядкованими звуковими інформаційними потоками. А слухаючи шелест трави або листя в березовому гаю, ви маєте хаотичне інформаційне поле. "Технарі" називають його "білим шумом".
За природою інформаційних сигналів та потоків інформація може бути дискретною та аналоговою. У першому випадку йдеться про цифровий спосіб відображення інформації, а в другому - про аналоговий.
Цифровий спосіб покладено в основу функціонування сучасної комп'ютерної та аудіовізуальної техніки. Суть цифрового кодування "живого" сигналу можна зрозуміти з рис.
Loading...

 
 

Цікаве