WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Інформаційно-комунікаційні канали. Функції мови і мовлення - Реферат

Інформаційно-комунікаційні канали. Функції мови і мовлення - Реферат


Реферат на тему:
Інформаційно-комунікаційні канали. Функції мови і мовлення
Ознайомившись з поняттям "комунікація" з теоретичної точки зору, важливо дійти до розуміння матеріального підґрунтя соціальної комунікації - комунікаційних каналів.
Під комунікаційним каналом будемо розуміти засіб цілеспрямованої передачі інформації у процесі комунікаційної діяльності.
Комунікаційний канал сприяє створенню (кодуванню) передачі і прийому (сприйняттю) інформації. Для цього потрібні мови, коди, знаки, матеріальні носії інформації та технічне обладнання (шифратори, прибори прийому та передачі сигналів, дешифратори сигналів та ін.).
Розвиток людської цивілізації супроводжувався збільшенням кількості комунікаційних каналів.
На перших етапах людство використовувало природні засоби для передачі змістових повідомлень двома каналами: невербальним(несловесним) і вербальним(словесним).
Невербальний канал комунікації
Невербальний канал завдяки використанню міміки, жестів, рухів, інтонацій дозволяє дуже добре передавати емоції людини.
У міжособистісних та групових комунікаціях роль невербального каналу важко переоцінити, оскільки до 70 % інформації передається не словами, а саме мімікою, жестами, рухами, паузою, інтонацією тощо.
Роль цього каналу підтверджується народним прислів'ям: "Краще один раз побачити, ніж сто разів почути".
Тому хай вас не дивує основне кредо телебачення: "Не суттєво, що ти говориш, а суттєво, який ти маєш вигляд". Для радіо, навпаки, кожне слово, пауза, інтонація надзвичайно важливі.
У справедливості цієї "телевізійної формули комунікації" автор кілька разів переконався особисто.
Одного дня, прийшовши на роботу, я мав кілька телефонних дзвінків, в яких знайомі мені люди схвально відгукувалися про моє "вдале інтерв'ю", яке я нібито дав напередодні програмі Українських телевізійних новин (УТ-1).
Мої нерішучі спроби заперечити сам факт "вдалого інтерв'ю" категорично спростував один з колег: "Я сам бачив. Ти дуже розумно щось коментував... Що? Не пам'ятаю, але твоя жовта краватка дуже пасувала твоїй синій сорочці..."
Насправді події розгорталися так. Днем раніше міністр освіти і науки України В. Кремень після відкриття традиційної освітньої виставки, в якій, окрім МАУП, брали участь провідні вищі навчальні заклади (ВНЗ) країни, дав інтерв'ю вищезгаданій програмі УТН.
Рис. 2. Типологія комунікаційних каналів
Оскільки ваш покірний слуга, перед тим як прийти на роботу ректором МАУП, пропрацював понад п'ять років у прес-службі президента України, його дуже добре знали телеоператори урядового каналу. Зрозуміло, що по дружбі вони "взяли в рамку" об'єктива разом з міністром і мене.
Все моє "інтерв'ю" полягало в тому, що у відповідь на слова В. Кременя про те, що недержавні ВНЗ все частіше дають фору державним, опановують нові технології, видають багато цікавих підручників і монографій, я підтвердив, що в нашій Академії щорічно виходить друком понад 100 книжок...
Позаяк сюжет про виставку, враховуючи інтерв'ю міністра, був досить тривалим, а я майже весь час перебував у кадрі, у глядачів склалося враження, що ректор МАУП дав розлоге інтерв'ю разом з міністром для УТ-1.
Отже, для телебачення не має значення, що ти говориш (і чи говориш взагалі!), а має значення, чи був ти в кадрі та який вигляд ти маєш
До речі, ще Чарльз Дарвін, вивчаючи у порівнянні емоції людей і тварин, помітив, що є біологічно успадковані людьми невербальні засоби комунікації (сміх, посмішка, плач, тремтіння від страху, холодний піт, рум'янець непевності, нахмурені брови та ін.) і соціальнозумовлені засобикомунікації (покачування голови на знак згоди або незгоди, знизування плечима при нерозумінні, складання долонь при переконливому проханні тощо).
Тож зауважимо, що невербальний канал є найбільш правдивим, оскільки невербальні реакції генеруються на рівні підсвідомості правою півкулею мозку ("чутливою"), а словесні висловлювання контролюються лівою півкулею мозку ("абстрактно мислячою").
Зрозуміло, що словами (себто - свідомістю) керувати простіше, ніж емоціями (підсвідомістю). Тому останні є правдивішими.
Розуміючи, що слова поета: "Мысль изреченная - есть ложь" (В. Брюсов) не далекі від істини, спецслужби вже давно використовують так звані детектори брехні, робота яких спрямована на "зняття" невербальної інформації під час відповідей на "вербальні" запитання.
Вербальний канал комунікації
Вербальний канал комунікації, який зараховують до природних комунікаційних каналів, ґрунтується на мовних здібностях людини і реалізується через передачу мовних повідомлень (текстів) в усній чи письмовій формі.
Для того щоб передавати мовні повідомлення, людина має володіти:
o мовною здібністю, яка передається спадково і полягає в можливості говорити і розуміти інших людей;
o однією з природних мов, якою людина оволодіває в дитинстві в результаті первинної соціалізації;
o іноземною або штучною мовою (або мовами), яку людина може вивчити протягом життя.
Природна мова, будучи фундаментальним блоком соціальної пам'яті, відрізняється від мовлення, яке є матеріалізацією результатів мислення за допомогою мови, що зберігається в індивідуальній пам'яті і використовується людиною у процесі комунікації.
Мова і мовлення не можуть існувати одне без одного: мовлення реалізується через мову, а без мови немає мовлення.
У своїй сукупності мова і мовлення виконують комунікаційну, мислительну і прикладну функції, завдяки чому вони є засобами і предметами мислення, про які ґрунтовніше можна дізнатися з рис. 3.
Функція соціалізації сприяє на основі володіння рідною мовою спілкуванню з навколишнім соціальним середовищем і, як наслідок, допомагає вихованню типового члена суспільства.
Світоглядна функція полягає в залежності соціалізованої особистості від особливостей рідної мови. Етнічна свідомість і структура мислення залежать від структури мови та її засобів.
Є мови, що мають 40 відмінків, а є, що не знають їх взагалі. Є мови з великою кількістю приголосних (у саамів - 53) і малою (у гавайців - лише 7). Скажімо, в давньоєврейській мові відсутнє слово, яке означало синій колір - в Біблії синій колір не згадується жодного разу.
Вочевидь і висновок різні народи розуміють по-різному і описують одні й
Loading...

 
 

Цікаве