WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Характеристика операційної системи на підприємстві, система і процес контролю - Контрольна робота

Характеристика операційної системи на підприємстві, система і процес контролю - Контрольна робота


Контрольна робота
Характеристика операційної системи на підприємстві, система і процес контролю
?
Зміст
Вступ 2
1.Характеристика операційної системи на підприємстві 3
2.Система і процес контролю 7
Висновок 14
Література 14
Вступ
Дії, у результаті яких виробляються товари і виявляються послуги, мають загальну назву - "операційна функція".
Широко відомі терміни "виробництво" і "операції" мають багато загального. Однак під виробництвом в основному розуміються випуск товарів і переробка сировини. Термін "операції" ширше, він містить у собі не тільки виробництво товарів, але і надання послуг.
Підприємства (організації) розрізняються по видах діяльності, які входять в операційну функцію. Організації, що роблять товар, як правило, є матеріало- і енергоємними, тобто споживають значні обсяги сировини, напівфабрикатів, паливно-енергетичних ресурсів і т.п. До таких організацій відносяться об'єкти будівництва, машинобудівні підприємства, хлібозаводи й ін.
Продукція цих організацій, за винятком будівельної, як правило, розрахована на масового споживача - це автомобілі, пилососи, хлібобулочні вироби і т.д. У той же час організації, що роблять послуги (підприємства сфери послуг, аеропорти, автостанції, лікарні), затрачають незначну кількість вихідних матеріалів і енергії. Однак їхньої послуги, як правило, індивідуальні і визначаються вимогами клієнтів (замовників).
Використовуючи методологію системного підходу, можна установити, що будь-яке підприємство або організація являє собою відкриту систему, що перетворить вхідні величини, тобто сировина, напівфабрикати, праця й ін., у вихідні, тобто у продукцію, послуги.
1.Характеристика операційної системи на підприємстві
Повна система виробничої діяльності підприємства (організації) називається операційною і є центральною ланкою будь-якого підприємства (організації) по випуску продукції і наданню послуг. У цій системі, створеній на основі раціонального (вертикального і горизонтального) поділу праці і сполучення в часі і просторі предметів, засобів і самої праці, реалізується операційна функція, тобто сукупність дій по переробці (перетворенню) ресурсів, одержуваних із зовнішнього середовища, і видачі результатів діяльності в зовнішнє середовище
Операційна система складається з трьох підсистем:
o переробної (виконує продуктивну роботу, безпосередньо зв'язану з перетворенням вхідних величин у вихідні результати);
o забезпечення (не зв'язана безпосередньо з виробництвом виходу, але виконує необхідні функції забезпечення переробної підсистеми);
o планування і контролю (одержує інформацію з зовнішнього і внутрішнього середовищ про стан переробної підсистеми і підсистеми забезпечення, обробляє цю інформацію і видає рішення про те, як повинна працювати переробна
підсистема).
Існуючі класифікації операційних систем засновані на характері виходу і типі використовуваного процесу переробки ресурсів. По таких класифікаціях можна представити діяльність будь-якого підприємства промислового виробництва і сфери послуг усіх галузей народного господарства.
Стратегічне призначення кожного підприємства можна представити у виді ланцюжка "виробництво - потреби споживача" Стратегія підприємства полягає в тім, щоб за допомогою операційної системи робити продукти або надавати послуги з метою задоволення основних потреб споживачів. Визначення того, які саме потреби беруться як мету діяльності підприємства, є стратегічним рішенням, при якому повинні враховуватися дані маркетингових досліджень ринків виробів, продукції, послуг.
Відзначимо, що в області виробничої діяльності до найбільше важливим стратегічним рішенням відносяться такі: як, коли і де робити товари або надавати послуги. Вибираючи методи виробництва продукції або надання послуг, варто враховувати сумісність (вид або тип) майбутньої продукції (або послуги) із що випускається (або наданої), а також з потребами споживачів.
Поняття "інфраструктура" найбільше часто застосовується в двох значеннях: інфраструктура виробнича й інфраструктура соціальна. У широкому змісті виробнича інфраструктура - це комплекс одних галузей народного господарства, що обслуговують інші галузі народного господарства. У галузях виробничої інфраструктури безпосередньо не створюється ні сукупний суспільний продукт, ні національний доход у єдності їх натурально-матеріальної і вартісної форм, але без них процес суспільного виробництва неможливий. У виробничу інфраструктуру входять транспорт вантажну, обслуговуючу сферу виробництва; зв'язок, що обслуговує виробництво; системи матеріально-технічного постачання підприємств і т.п.
Аналогічно формулюється і поняття "виробнича інфраструктура підприємства": комплекс допоміжних виробництв і обслуговуючих підрозділів, що забезпечують основний виробничий процес інструментами й оснащенням, паливом і енергією, сировиною і матеріалами, а також підтримуюче технологічне устаткування в працездатному стані і здійснюючих внутрішні і міжцехові перевезення.
Виходячи з вимог сучасного виробництва інфраструктура підприємства повинна задовольняти наступним основним вимогам:
o попереджати можливі порушення нормальний і безперебійний ходи основного виробництва; мати профілактичний характер;
o забезпечувати гнучкість, наступність і мінімальну перебудову при переході в основному виробництві з однієї продукції на іншу;
o сприяти впровадженню технологічної й організаційної регламентації допоміжних процесів;
o сприяти випускові високоякісної продукції з найменшими витратами.
До складу підрозділів виробничої інфраструктури підприємства, як правило, входять допоміжні цехи (інструментальний, ремонтно-механічний і ін.); обслуговуючі господарства (складські, транспортні й ін.); служби і ділянки в основних виробничих цехах (інструментальні комори, заточувальні й інструментальні ділянки, ремонтно-експлуатаційний персонал).
Склад і розмір цих підрозділів залежать від виду і характеру продукції, що випускається, типу й обсягу виробництва, спеціалізації цехів основного виробництва, наявності в даному регіоні сервісних підприємств по проведенню ремонтів технологічного устаткування, виготовленню оснащення і т.п.
Однак на багатьох підприємствах майже всі допоміжні роботи виконуються власними силами, у невеликих цехах, розрахованих на задоволення тільки власних нестатків. Тому великого значення набуває удосконалювання виробничої інфраструктури шляхом проведення технічних, економічних і організаційних заходів. До останнього відносяться:
o спеціалізація і централізація на підприємствах найважливіших функцій обслуговування, що можуть бути відділені від процесу основного виробництва;
o технологічне регламентування виконання транспортноскладських і вантажно-розвантажувальних робіт на основі комплексної технології і технічного переоснащення підприємства;
o відокремлення інструментальних цехів і створення на їхній базі підприємств-філій (дочірніхпідприємств) по виробництву спеціального інструмента і технологічного оснащення;
o проведення ремонтів і реконструкція промислових будинків і споруджень спеціалізованими підрядними ремонтно-будівельними підприємствами.
У процесі експлуатації засобу виробництва зношуються і морально застарівають; вони вимагають постійної уваги - підтримки в працездатному стані і запобігання їхнього аварійного виходу з
Loading...

 
 

Цікаве