WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Суть та особливості науково-технічних відносин - Реферат

Суть та особливості науково-технічних відносин - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Суть та особливості науково-технічних відносин
ПЛАН
1. Суть міжнародних науково-технічних відносин
2. Форми міжнародних науково-технічних відносин
3. Міжнародна передача технологій
1. Суть міжнародних науково-технічних відносин
Міжнародні науково-технічні відносини - це відносини між суб'єктами світового господарства, пов'язані з розвитком і використанням світових досягнень науки та техніки.
Міжнародні науково-технічні відносини відображають зв'язки по:
- спільному проведенню науково-дослідних робіт;
- спільній розробці і використанню науково-технічних нормативів і стандартів;
- обміну результатами наукових робіт;
- проведенню спільних досліджень (НД, ДКР);
- впровадженню та використанню спільних науково-технічних програм.
В організаційно-виробничому аспекті міжнародні науково-технічні відносини можна класифікувати на:
- обмін загальною науково-технічною інформацією;
- укладання та реалізацію контрактних угод щодо проведення НД ДКР;
- здійснення міжнародних науково-технічних програм по спеціальних проблемах (біотехнологія, генна інженерія і т.д.);
- спеціалізація в галузі науково-технічних робіт;
- кооперування в галузі науково-технічних робіт (об'єднання зусиль партнерів з метою спеціального розв'язання науково-технічних задач);
- міжнародні науково-виробничі об'єднання:
- міжнародні науково-дослідні організації;
- міжнародні науково-дослідні інститути (МАГАТЕ інститут ядерних досліджень в Дубліні);
- міжнародні науково-технічні лабораторії (лабораторія сильних полів у Варшаві);
- міжнародні науково-технічні центри (центр по електрозварюванню - інститут ім. Патона).
Міжнародне науково-технічне співробітництво (МНТС) - це форма МЕВ, яка являє собою систему економічних зв'язків у сфері перетину науки, техніки, виробництва, послугової діяльності та торгівлі і існує на основі спільних, наперед вироблених та узгоджених намірів, які закріплені в міжнародних економічних договорах.
Структура МНТС:
- створення координаційних міжнародних програм, спільних науково- технічних досліджень.
- Міжнародне ліцензування, обмін науково-технічними документами, патентами, ліцензіями.
- Міжнародний інжиніринг.
- Співробітництво у підготовці наукових та інженерно-технічних кадрів.
- Проведення міжнародних науково-технічних конференцій, симпозіумів.
- Створення та функціонування міжнародних науково-дослідних інститутів, організацій.
- Розробка науково-технічних прогнозів.
Пріоритетні напрямки розвитку МНТС:
- Електронізація та автоматизація виробничих процесів.
- Надійне мирне використання атомної енергії.
- Розширення практичного вмкористання біотехнології та генної інженерії(клонування).
- Космічні дослідження.
2. Форми міжнародних науково-технічних відносин
Форми міжнародних науково-технічних відносин:
- обмін ліцензіями, патентами (ринок ліцензій патентів);
- "ноу-хау" - надання технічного досвіду, новинок і секретів виробництва;
- інжиніринг - надання технологічних знань необхідних для придбання, монтажу і використання куплених або орендованих машин та обладнання;
- міжнародні виставки та ярмарки;
- міжнародні зв'язки між науковими установами;
- підготовка та перепідготовка кадрів.
Інтелектуальну власність можна визначити, як відносини між людьми, які виникають з приводу присвоєння, володіння, користування та розпорядження щодо результатів інтелектуальної власності.
Предметом(об'єктом) інтелектуальної власності є : новітні технології, наукові відкриття, винаходи, виробничий та інший досвід, ноу-хау, дослідні або промислові зразки устаткування, апаратура, інструменти, технологічні лінії, документація, способи виробництва.
Інтелектуальна власність - це володіння виключним правом, яке визначає виключення і обмеження доступу, передання, контролю та відповідальності щодо об'єкта інтелектуальної власності.
Свідоцтвом інтелектуальної власності є патент - це документ, який видається компетентним державним органом на певний термін винахіднику чи його правонаступнику, де засвідчується авторство і виключне право на винахід.
Проблема міжнародного патентування полягає в тому, що в різних країнах по різному побудовані правила щодо патентування. В США Патентне бюро повинно вирішити хто є першим, істинним та оригінальним винахідником, а час подання заявки на винахід не грає ніякої ролі, так як це практикується в Європі(при цьому сам винахідник залишається невідомим).
Міжнародний інжиніринг - це форма міжнародного науково-технічного співробітництва, що має вигляд сукупності інтелектуальних видів діяльності, кінечна мета яких полягає в одержанні найкращих результатів від закордонних капіталовкладень чи інших витрат, пов!язаних з реалізацією проектів різного призначення інженерно-консультативного типу.
Іншими словами міжнародний інжиніринг - це надання інженерно- консультативних послуг.
Види інжиніронгових послуг:
Передпроектні послуги - дослідження пов"язанні з вивченням ринку товарів, що вироблятитиме об"єкт, яки будуватиметься; топографічні зйомки; розвиток транспортної мережі.
Проектні послуги - підготовка проекту, оцінка вартості проекту, експертиза проекту, робочі креслення, нагляд за проведенням робіт.
Післяпроектні послуги - підготовка контракту на будівництво, будівництво, монтаж обладнання, консультації з експлуатації обладнання.
Традиційно склалося, що основні наукові дослідження в Європі проводяться більше в науково-дослідних інститутах, а в США традиційна наука твориться в університетах, а прикладна наука - в пошукових лабораторіях при великих фірмах.
Спеціалізація в науці на світовому рівні сприяє значному її прогресу. Обмін науковими знаннями відбувається різними шляхами: через наукову літературу, роботу провідних вчених в різних країнах, створення спільних науково-дослідних закладів, проведення різного роду симпозіумів та конференцій.
Дещо менше розвинена система обміну в галузі освіти, яка побудована на основі зв'язків між вузами. Найроповсюдженішими формами міжнародних відносин на рівні вищої школи є: обмін досвідом та інформацією, обмін викладачами, науковими співробітниками та студентами, спільна дослідницька діяльність, стажування молодих спеціалістів.
Серед великої кількості міжнародних організацій, що діють на рівні міжнародного науково-технічного співробітництва, помітно виділяється Світова організація інтелектуальної власності - це міжурядова організація, що має статус спеціалізованогозакладу ООН, заснована в 1970 році і має на меті: сприяння охороні інтелектуальної власності у всьому світі шляхом розвитку співробітництва держав та взаємодії з будь-якою іншою міжнародною організацією; управління союзами, що входять до складу СОІВ, Паризький союз - охорона промислової власності, Союз РСТ - договір про патентну кооперацію, Мадридськийсоюз - угода про міжнародну реєстрацію знаків. Україна однією з перших стала членом СОІВ в 1970 році.
3. Міжнародна передача технологій
Міжнародна передача технологій - це не просто переміщення науково-технічних знань, а й обов'язковість їх використання у будь-якій діяльності.
Міжнародна передача технологій включає:
- вибір і придбання технології;
- адаптацію і освоєння нової технології;
- розвиток місцевих можливостей по вдосконаленню технології з врахуванням потреб національної економіки;
Причини швидкого розвитку міжнародного обміну технологіями:
- зростання швидкими темпами НТП;
- посилення нерівномірності економічного розвитку держав;
- закупівля передових іноземних технологій для країн, що розвиваються є важливим засобом подолання технічної відсталості;
- монополізація НТП крупними фірмами;
- загострення конкурентної боротьби між товаровиробниками на світовому ринку.
Основні канали передачі технологій:
- внутріфірмовий - дочірні підприємства ТНК (припадає 2/3 світової торгівлі ліцензіями);
- міжфірмовий - по ліцензійних, коопераційних, управлінських, та інших угодах з іноземними фірмами;
- зовнішньоторговий - нові технології поставляються разом з експортними поставками машин, обладнання та іншої промислової продукції.
Головні форми передачі технологій відбуваються як на комерційній так і на некомерційній основі, в залежності від того чи ведуться грошові розрахунки між покупцями і продавцями технологій.
Технології є результати інтелектуальної діяльності в уречевленій (обладнання, агрегати, інструменти, технологічні лінії і т.д.) і не уречевленій формі (різного роду технічна документація, знання, досвід і т.д.).
Суб'єктами світового ринку технологій є: держава, університети, фірми (ТНК), науково-дослідні центри, фізичні особи - вчені, спеціалісти.
Форми передачі технологій на некомерційній основі:
- інформаційні масиви спеціальної літератури, комп'ютерні банки даних, патенти, довідники і т.д;
- конференції, виставки, симпозіуми, семінари;
- навчання, стажування, практика студентів, вчених, спеціалістів, які здійснюються на паритетних основах університетами, фірмами;
- міграція вчених і спеціалістів "відплив мозку" з наукових структур;
Головний потік передачі технологій в некомерційній формі припадає на непатентносопроможну інформацію НД ДКР, ділові ігри, наукові відкриття.
Головні форми комерційної передачі технологій:
- продаж технологій в матеріальній формі - танків, агрегатів, обладнання, технологічних ліній, і т.д;
- іноземні інвестиції, якщо вони супроводжуються притоком інвестиційних товарів, а також лізингом;
- продажа патентів;
- продажа ліцензій, на всі види запатентованої власності;
- продажа "ноу - хау";
- спільне проведення НД ДКР, науково-виробнича кооперація;
- інжиніринг.
Весь об'єм передачі технологій у комерційній формі супроводжується, або оформляється ліцензійним договором.
Використана література
1. Киреев И.П. Мировая экономика. Ч - 1. М.: 1997.
2. Кредисов А.И. Управление внешнеэкономической деятельностью. Учебное пособие. - М., 1996.
3. Спиридонов И.А. Мировая экономика. - М.: 1998.
4. Международные экономические отношения./ Под ред. Сутырина. - Санкт-Петербург, 1996.
5. Філіпенко А.С. Міжнародні економічні відносини. - К., 1994.
Loading...

 
 

Цікаве