WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Менеджмент інновацій - Курсова робота

Менеджмент інновацій - Курсова робота

можна створювати, ліквідувати чи модифікувати без серйозних змін становища інших підрозділів;
" створюється максимально сприятлива ситуація для делегування повноважень при тім. що роль менеджменту організації залишається ведучою;
" до кожного багатомірного утворення застосовується уніфікована, чітко фіксована і легко вимірювана міра ефективності. - одержуваний прибуток, що запобігає виконанню псевдороботи і виникнення елементів поганої бюрократії. При цьому прибуток, розглянутий як необхідна умова розвитку бізнесу, не є єдиним критерієм успіху. Переважною метою виступає розвиток багатомірної організації і її членів.
Незважаючи на багато переваг багатомірної організації, проте, навіть з її допомогою буває важко створити таку структуру, що влаштовувала б усіх членів організації й адекватно мотивувала б їхню діяльність. Ряд фахівців вважає [1. 2], що дана проблема більш успішно зважується, якщо членам організації надається право брати участь у прийнятті рішень, що стосується їхньої роботи.
Лежачи в основі партисипативної інноваційної організації, участь фахівців усіх рівнів у менеджменті допускає:
o участь у прийнятті рішень;
o участь у встановленні цілей;
o участь у вирішенні проблем.
Ступінь і форми участі в менеджменті наповняють партисипативність визначеним змістом. Розрізняється три ступені участі, висування пропозицій; вироблення альтернативи; вибір остаточного рішення.
Перший ступінь - висування пропозицій - не вимагає введення структурних й інших змін у традиційну організацію і може здійснюватися менеджером. Такий підхід усе ще широко застосовується в організаціях з централізованим менеджментом.
Другий ступінь - розробка альтернатив - вимагає вже появи в організації спеціальних структур, що могли б ефективно вирішувати це завдання. На практиці це виражається в створенні тимчасових чи постійних комітетів чи комісій, яким доручається виконати дану роботу.
Третій ступінь - вибір альтернативи (рішення) - допускає, що участь у менеджменті здійснюється у формі роботи спеціальних рад науково-технічного, техніко-економічного й управлінського характеру. До складу цих рад входить, як правило, особа з наступного за рівнем менеджера більш низького рівня ієрархії в організації. Дана структура організації має демократичний характер: кожна особа в організації, що має владу над іншими, підзвітна їх спільному контролю. Це запобігає сваволі стосовно будь-якого члена організації з боку будь-якої вищестоящої особи.
Партисипативні інноваційні організації мають й інші важливі переваги. При правильно організованій роботі участь у менеджменті підвищує якість прийнятих рішень. Розглядається більша кількість альтернатив, привноситься більше досвіду в обговорення, багатшою стає оцінка зовнішнього середовища. Участь розвиває творче відношення до роботи, народжує більше ідей, збагачує роботу в цілому.
Комбінацією розглянутих типів інноваційних організацій є організація, орієнтована на ринок. За характером взаємодії з зовнішнім середовищем це органічний тип організації, що швидко адаптується у змінах, які відбуваються поза нею. За характером взаємодії частин усередині організації, це чи розвинута дивізіональна, чи реальна матрична структура, чи цільовий творчий колектив. І нарешті, за характером взаємодії індивіда з організацією, це індивідуалістський тип. Принциповою відмінністю даного типу організації від інших є те. що якщо в інших випадках безпосередньо навколо ринку групувалася тільки частина організації, то в даному випадку мова йде про групування всіх частин організації навколо ринку чи ринків.
Організація проектується, виходячи з вимог споживача. У результаті цього замість твердої ієрархії виникають автономні групи чи цільові творчі колективи (ЦТК). Цим групам (ЦТК) звичайно надається статус "центру прибутку".
Самі групи (ЦТК). у яких всі відповідають за все. функціонують у рамках закріпленого за ними процесу (виду діяльності).
Впровадження елементів ринкового проектування варто вести за окремими частинами організації і враховувати внутрішні особливості. При змінах увага повинна бути сконцентрована на розвитку організаційної культури за наступними напрямками: групи, ризик, довіра. Менеджмент у своєму розвитку також повинен орієнтуватися на введення групової форми організації роботи. Центром кадрових перестановок повинні стати міжфункціональні переміщення. Паралельно впроваджена нова система планування, контролю, мотивування й оцінки роботи. Завершується перехід до ринкової структури розвитком інформаційної системи з загальним банком даних і вільним доступом до нього кожного фахівця.
При цьому варто враховувати, що всі розглянуті типи інноваційних організацій здійснюють свою виробничо-фінансову діяльність у рамках визначених організаційно-правових форм: акціонерні товариства відкритого (закритого) тип}', товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, різні товариства, що накладає свої особливості на прийняття управлінських рішень про виконання великих і складних інноваційних програм.
Обґрунтований вибір організаційно-правової форми інноваційної організації дозволяє створити високоефективний економічний механізм менеджменту з її діяльністю (дослідження, проектування, виробництво, збут, продаж) на основі сприятливих умов формування і використання фінансових, кадрових і матеріально-технічних ресурсів.
Висновок
Організаційна структура інноваційної організації повинна бути орієнтована на її меті,служити засобом все більш ефективного їхнього досягнення. Організаційні структури динамічні за своєю природою. Вони піддані впливу зовнішніх факторів, впливу осіб, що входять в організацію, і міняються зі зміною цілей. Організаційні структури створюються під визначені цілі. Навіть тоді, коли цілі цілком ясні для вищого менеджменту, середній і нижній рівень можуть переслідувати істотно інші цілі як у відношенні організації в цілому так і для себе особисто. Це особливо справедливо для фахівців з їхньою відданістю професійним інтересам.
Дефіцит чи обмеження можливостей членів організації в їхній діяльності змінюється в даному випадку створення умов для вільного пошуку можливостей і їх найбільш повного використання. Для інноваційної організації важливо те, наскільки в ній представлені елементи.
Індивідуалістські структури і культури, що в кінцевому рахунку визначає конкурентоспроможність організації в умовах соціально орієнтованої ринкової економіки. У даний час в галузях високих технологій і в швидко зростаючих галузях з'явилися організації, що одержали назву едхократичних (від англ. оdhocrocy - спеціальний, влаштований для даної мети). Вони проектуються для виконання нестандартних і складних робіт. Влада в них заснована і компетентності, а не за позиції в ієрархії менеджменту.
Література:
1. Морозов Ю.П. Инновационный менеджмент. Учебное пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001.
2. Виханський О.С., Наумов Л.И. Менеджмент, 2-е издание. - М.: Фирма Гардарикс, 1996.
3. Васильев Ю.П. Управление развитием производства. Опыт США. - М.: Экономика, 1989.
4. Инновационный менеджмент. Учебник / Под. ред. С.Д. Ильенковой. - М.: ЮНИТИ, Банки и биржи, 1997.
5. Юдонов А.Ю. Конкуренция: теория и практика. - М.: Тандем, 2000.
6. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент. - СПб.: Питер, 2000.
7. Антикризисное управление: Учебник / Под. ред. Э.М. Короткова. - М.: ИНФРА-М, 2001.
8. Покропивний С.Инновационный менеджмент в рыночной системе хозяйствования // Экономика украины, 1995.
9. Василенко В.А., Мельник И.Е. Стратеги и инновации в системе менеджмента. Учебное пособие. - М.: МТИУ, 2001.
Loading...

 
 

Цікаве