WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Система маркетингового планування на підприємстві - Дипломна робота

Система маркетингового планування на підприємстві - Дипломна робота

продавців та покупців обсяги і способи виробництва та споживання товарів. Господарчі суб'єкти - підприємства, домашні господарства, як учасники ринкової системи повинні підкоритися ціновому механізму, закону попиту та пропозиції, оскільки не мають можливості відмінити її вплив. Тому в оточуючому світі ринку вони лише клітини великого організму, в основному не розуміючі своєї загальної ролі.
З іншого боку суб'єкти мікроекономіки не тільки підкоряються законам ринку, але й прямують до самостійного прийняття рішень, їх поведінка практично завжди є усвідомленою. Виявимо сфери, у яких використовується планування:
* по-перше, це внутрішнє середовище господарчих суб'єктів, , де механізми планування діють з найбільшою силою, та є домінуюючими;
* по-друге, сфера господарських відносин, співпраця суб'єктів ринкової діяльності, де поряд з ринковими механізмами працюють механізми планування.
Можна виділити дві форми планування в мікроекономіці: планування діяльності окремих господарчих одиниць та планування господарських відносин. В обох випадках мова йде в першу чергу про підприємство та ділових відносинах між підприємствами. В домашніх господарствах практика планування спрощена, а тому, такі господарства не можуть виконувати роль активного учасника господарських відносин, а тому й впливати на них. Тому, конкретно фірма та простір її ділових відносин стануть предметом вивчення у данному розділі. Планування дільності підприємства основане на тому, що у внутрішньому середовищі кожного підприємства механізм цін майже повністю відокремлений усвідомленими діями та авторитетними рішеннями підприємців та менеджерів. Підприємець усвідомлено визначає основні напрямки внутрішньо-фірмової діяльность. Тобто внутрішня природа підприємства в цілому базується на системі планових рішень. Робітники, як учасники внутрішньо-фірмової діяльності втрачають своду діяльності, характерну для самостійних та незалежних один від одного суб'єктів ринку. Та їх поведінка виявляється під контролем керуючих підприємством.
Чому планування, як система вольових, усвідомлено прийнятих рішень, витісняє ринок у внутрішній діяльності підприємства?
У економістів є декілька відповідей на це питання.
1. Обмежені розміри підприємства дозволяють контролювати дії, які відбуваються у ньому, і таким чином зменшують невизначеність ринкового середовища та його негативні наслідки.
2. Застовуючи планування, фірма знищує саме ті витрати, виробництва, які вона могла б мати, якби усі внутрішні справи фірми здійснювались на основі купівлі та продажу. У всякій торговій угоді (трансакції) мають місце трансакційні витрати:
витрати на пошуки покупця або продавця, проведення переговорів про предмет та зміст угод;
платня за послуги консультантів тощо;
Відхиляючи відношення купівлі-продажу, підприємство знищує додаткові витрати.
Здійснюючи адміністративну функцію, зв'язану з вольовим керівництвом та прийняттям рішення, підприємець займається плануванням в узькому аспекті,як різновидом керівницької діяльності.
1.2. Планування ділових відносин та управлінське розуміння планування..
Планування ділових відносин обумовлює усвідомлене узгодження, координацію діяльності господарських суб'єктів. Планування стає можливим тоді, коли відносини між фірмами переростуть у випадкові, одноразові ринкові угоди та стануть більш стійкими та будуть мати більш тривалий характер.
Планування співпраці не є настільки цільним та широким, як це характерно для внутрішньої середи підприємства. Це можна пояснити тим, що підприємства, які співпрацюють, є самостійними господарчими суб'єктами, а тому їх економічні інтереси у більшості не співпадають. Рівень планування ділових відносин визначається декількома основними критеріями, одними з яких є час (тривалість) співпраці і інтенсивність (глибиною) співпраці.
Планування - це вміння передбачати цілі підприємства (організації), результати його діяльності та ресурси, необхідні для досягення певноЇ мети.
Планування допомагає відповісти на чотири важливих питання:
1. Чим повинна займатися організація?
2. Де організація знаходиться в теперішній час, які результати її попередньої діяльності?
3. Куди вона збирається рухатись?
4. Як і за допомогою яких ресурсів можуть бути досягнені цілі організації?
Планнування - перший та найбільш визначний етап процесу менеджмента. На основі системи планів, які зробила фірма, у майбутньому здійснюється :
" організація запланованих робіт,
" мотивація застосованого для їх здійснення персоналу,
" контроль результатів та їх оцінка з точки зору планових покажчиків.
Слід також пам'ятати, що планування - це не тільки вміння передбачати усі необхідні дії. Це також здатність передбачати усі непередбачені ситуації, які можуть виникнути, а також вміти з ними боротися. Фірма не може повністю зменьшити ризик у своїй діяльності, але здатна керувати їм за допомогою ефективного передбачення.
1.3. Необхідність та вигода від планування в мікроекономіці.
Відсутність планування ставить фірми у такий стан, коли:
" повне непорозуміння майбутнії завдінь,
" невміння розгляду господарювання ,як безперервного процесу, де поточні дії органічно пов'язані з майбутнім,
" втрачають орієнтацію у світі господарювання та бізнесу,
" невзмозі визначити основні потреби ринку,
" опиняються у слабкому становищі у порівнянні з іншими учасниками ринкових відносин.
Ті підприємства, що планують свою госпогдарську діяльність та свої ділові відносини створюють собі певні переваги:
" готують свою фірму до використання сприятливих умов,
" допомагають вирішувати виникаючі проблеми,
" готують свою фірму до змін ,що виникають зненацька у зовнішньому середовищі,
" стимулює кервані органи до реалізації своїх рішень,
" покращує координацію дій в організації,
" створюють передумови для підвищення рівня освітньої роботи серед менеджерів,
" збільшує можливості забезпечення фірми необхідною інформацією,
" сприяє раціональному розподілу ресурсів,
" чітко формулює обов'язки та відповідальність членів фірми,
" покращує контроль на підприємстві.
Для підприємств, що існують сьогодні в Україні, можна відокремити дві категорії підприємств, які потребують застосування планування:
1. Нові приватні підприємства. Швидкий процес накопичення капіталу збільшив та зробив важким процес дільності багатьох з цих фірм, а також до виникнення інших факторів, які створюють потребу у формах планування, адекватних сучасному ринковому плануванню.
2. Державні та постдержавні, тепер приватизовані, підприємства. Для них функція планування є традиційною.Але їх досвід планування відноситься до періоду економіки централізованого керівництва. Звідси планування на цих підприємствах мало вторинний характер, відображало планову діяльність на центральному та галузевому рівні, а, відповідно, не мало за основу серйозного вміння аналізувати та передбачати, визначати власні цілі розвитку.
Сучасний ринок ставить особливі вимоги фірмам та підпрємствам. Складність та висока рухливість внутрішньофірмових та ринкових процесів створюють нові передумови для більш серьозного застосування планування.
Loading...

 
 

Цікаве