WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Шпаргалки по менеджменту (шпаргалки) - Реферат

Шпаргалки по менеджменту (шпаргалки) - Реферат

проведення орг. змін, яка може бути: директивною, тактикою переконання, тактикою залучення.
3) створення умов для здійснення змін, що включає в себе:
" повний опис змін і ознайомлення з ним кожного робітника, якого цей процес стосується;
" залучення до участі в прийнятті рішень про зміни тих робітників, яких ці зміни також стосуються;
" спростування чуток шляхом більш широкого розповсюдження інформації про зміни;
" надання змінам сприятливого характеру;
" демонстрація зацікавленості вищого керівництва в змінах.
4) вибір підрозділу, який будездійснювати зміни (або внутрішньофірмовий підрозділ або зовнішня організація-консультант)
5) вибір методу здійснення орг. змін, який має два аспекти:
" визначення швидкості, з якою повинні бути проведені зміни:
а) метод землетрусу - змін у відносно короткий період
б) метод побутових змін
" визначення місця, з якого повинні початися зміни:
а) метод "зверху-вниз"
б) метод "знизу-верх"
в) метод клипу
г) метод множини точок
д) біпарний метод
/ОРГ.РОЗВИТОК - Мескон 528/
Тема 6 :КОМУНІКАЦІЇ.
1. Процес комунікації.
2. Міжособові та організаційні комунікації.
3. Упоравління комунікаційними процесами.
1. Комунікація - у вузькому розумінні - обмін інформацією (фактами, ідеями, емоціями) між двома особами.
В теорії управління комунікація - це процес обміну інформацією між двома або більше особами, який забезпечує їх взаєморозуміння.
З цього визначення випливає, що для здійснення процесу комунікації потрібні 4 умови:
1) наявність щонайменше двох осіб - відправника та отримувача інформації;
2) наявність повідомлення (закодованою за допомогою певних символів інформації призначеної для передавання)
3) наявність каналів передавання інформації
4) наявність зворотнього зв'зку
Процес комунікації можна представити таким чином: /див.рис.7.1.(19)/
У відповідності до моделі:
1. Процес комунікації починається з формулювання концепції обміну інформацією. Відправник вирішує, що конкретно, яку інформацію він хоче донести до отримувача. При цьому відправник повинен:
а) чітко уявляти собі мету такої комунікації (для чого вона здійснюється і чого він намагається досягти)
б) чітко усвідомлювати відповідність концепції комунікації відповідній ситуації.
2. Кодування - процес трансформації концепції за допомогою слів, інтонації голосу, рисунків, жестів, виразу обличчя або інших символів у повідомлення.
Повідомлення - є реальним фізичним продуктом процесу кодування.
Результативність кодування залежить:
а) від того, як відправник відноситься до інформації, яка кодується
б) від здібностей відправника відповідним чином кодувати інформацію, що призначена для обміну
в) від ступеню (глибини) знань відправника щодо інформації, яка кодується
г) від соц.-культ. середовища, в якому знаходиться відправник
На цьому ж етапі здійснюється вибір каналу передавання повідомлення. Такий вибір визначається:
а) від типу символів, які використовуються для кодування
б) характером повідомлення, яке передається
в) значущістю та привабливістю даного каналу для отримувача
г) конкретними перевагами або недоліками того чи іншого каналу.
3. Передавання повідомлення по каналу, тобто фізична доставка повідомлення до отримувача. На цьому етапі є суттєвим вплив "шумів", тобто того, що заважає або викривлює зміст повідомлення. Завдання полягає тут до виявлення причин "шумів" та послаблення їх впливу на комунікацію.
4. Декодування повідомлення - переклад його у форму, що зрозуміла отримувачу. Для цього важливим є аби символи, що вибрав відправник мали таке саме значення і для отримувача. Найчастіше отримувач здійснює інтерпритацію змісту та сутності повідомлення інакше, ніж це розумілося відправником. Все це пояснює необхідність 5-го етапу.
5. Зворотній зв'язок - процес, у якому відправник і отримувач інфорації міняються місцями.
2. Міжособові комунікації - це комунікації поміж людьми взагалі.
В межах організації люди відіграють певні ролі та діють в умовах ієрархії влади. Це вносить корективи у характер комунікації та ускладнює їх.
Методи комунікації:
1. усна - її формами є:
- виступи (промови)
- групові дискусії
- телефонні розмови
- розповсюдження чуток
Переваги:
1) швидкість
2) наявність гарного зворотнього зв'язку (у формі запитання або погодження)
3) відносна легкість комунікації
Недоліки:
1) проблема неточності, неадекватності використання відправником недоречних слів
2) у процесі комунікації можуть бути випущені суттєві деталі
3) слухач може забути частку або усю інформацію, що передається
4) викривлення повідомлення при його передаванні другій, третій,……….особі
2. письмова - її формами є:
- накази
- розпорядження
- подання
- листи, повідомлення
- звіти
- реферати
Переваги:
1) письмова інформація постійна, піддається зберіганню та є незмінною протягом довгого часу
2) це інформація є відчутною на дотик
3) це інформація є такою, яку можна перевірити
4) ця інформація є більш логічною, обгрунтованою і точною
5) використовується, коли важливо якумога точніше передати зміст складної та об'ємної інформації
Недоліки:
- пееваги усної комунікації
3. Невербальна /несловесна/ - будь-який обмін інформацією, який не використовує слова. Класично поділяються:
1) "мова тіла" - за допомогою жестів, виразів обличчя, посмішок можна передавати такі емоції як стурбованість, задоволення тощо.
2) інтонація голосу - підвищення або пониження, що виказує певні почуття того,хто говорить
3) "символіка" - умовність, яка приписується будь-чому в діяльності менеджера або діяльності організації вцілому (обладнання офісу, розмір..)
Формальні та неформальні комунікації.
Формальні - такі, що випливають з ієрархії влади; відповідають прямому ланцюгу команд
Неформальні - такі, які несанкціоновані менеджером; вони дозволяють заповнити розриви, які існують у формальних комунікаціях і переслідують такі цілі:
" дають можливість робітникам організації задовольнити свої потреби у соціальній взаємодії
" можуть покращити діяльність організації, утворюючи альтернативні, більш швидкі та ефективні канали обміну інформацією.
Спрямованість орг. комунікацій.
Типи орг. комунікацій.
1. міжрівневі комунікації, в межах яких виділяють такі:
" що йдуть "згори до низу" (поточні завдання, вказівки)
" що йдуть "знизу до гори" (звіти про виконання, звіти про поточні проблеми). Такі комунікації мають тенденцію до більшого викривлення інформації ніж ті, що йдуть "згори до низу"
2. бокові (горизонтальні)
між членами однієї групи або керівниками одного рівня. Вони необхідні для координації та інтегрування
Loading...

 
 

Цікаве