WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Менеджмент як наука, практика і мистецтво. Першовідкривачі ідей менеджменту. Організаційні форми бізнесу - Контрольна робота

Менеджмент як наука, практика і мистецтво. Першовідкривачі ідей менеджменту. Організаційні форми бізнесу - Контрольна робота

знань менеджмент почав формуватись в другій половині ХVІІІ ст., а його становлення відбувалось на початку ХХ ст.
Наукові школи і методи менеджменту:
Роки Головні проблеми економіки і менеджменту організації Наукові школи і підходи Головні напрямки методологічних розробок
1 2 3 4
1890-1935 Ефективне функціонування великих організацій Науковий менеджмент і Класична школа Методи раціоналізації праці і виробництва, формування ієрархічних структур менеджменту
1936-1955 Максималізація випуску продукції ефективності Школа людських відносин і наук про поведінку Методи удосконалення праці і мотивації працівників
1956-1970 Посилення управлінського контролю за всіма параметрами бізнесу Кількісний і системний підходи Дослідження операцій, моделювання, економіко-математичні методи, системний аналіз
1971-1985 Посилення конкурентного статусу на ринках і ефективна реалізація цілей організації Ситуаційний підхід Методистратегічного планування і управління, методи управління інноваціями
1986-90-ті Адаптація до зростаючих змін і максимальне використання потенціалу організації Нові підходи, що формуються, і теорії змін в організаціях Методи управління організаційними змінами, культура організації, лідерство
При більш детальному вивченні історії менеджменту можна виділити такі етапи його розвитку:
1. Наукові школи, що передували появі "класичної теорії":
- Роберт Оуен (1771-1858рр.);
- Шарль Бабедж (1792-1871рр.);
- Генрі Тоун (1844-1924рр.).
2. Класична теорія управління:
а) науковий менеджмент:
- Фредерік Тейлор (1856-1915рр.);
- К.Берк (1860-1939рр.);
- Френк Гільбрет (1868-1924рр.);
- Ліліан Гільбрет (1878-1972рр.);
- Генрі Гант (1861-1919рр.).
б) адміністративний менеджмент:
- Анрі Файоль (1841-1925рр.);
- Г.Форд (1863-1947рр.);
- Честер Бернард (1886-1961рр.);
- О.Чалдон (1894-1951рр.).
в) бюрократичний менеджмент: Макс Вебер (1864-1920рр.).
3. Біхевіористська теорія:
а) ранній біхевіоризм:
- Д.Уотсон (1878-1958рр.);
- Гюго Мюнстерберг (1863-1916рр.);
- Мері Фолліт (1868-1933рр.);
б) школа людських відносин:
- Елтон Мейо (1880-1949рр.);
- Фрід Ротлісбергер (1898-1974рр.);
в) біхевіористський науковий підхід:
- Дуглас Мак-грегор (1906-1964рр.);
- Абрахам Маслоу (1908-1970рр.)
3. Організаційні форми бізнесу.
Нині бізнесова діяльність набула різноманітних організаційних форм.
Як правило, виділяють три основні організаційні форми бізнесу (підприємництва): одноособове володіння, партнерство (товариство) та корпорація. За характером власності: приватна, групова і державна.
Одноособове володіння - являє собою підприємство (фірму), яким володіє, а часто і керує одна особа або сім'я, що отримує всі прибутки та бере на себе всю відповідальність за справу. Це найпростіша форма підприємництва.
Одноособова форма підприємництва набула поширення в сільському господарстві, будівництві, оптовій і роздрібній торгівлі, сфері харчування, консультаційних та інших формах послуг. Його безперечною перевагою є простота в організації і управлінні, висока самостійність і вмотивованість, оперативність, порівняно невисока потреба в стартовому капіталі, схильність до інновацій тощо.
Партнерство - добровільна юридична асоціація двох чи більше осіб для зайняття власним бізнесом.
В Україні в останні роки почали створювати товариства з обмеженою відповідальністю, коли його учасники, як правило, не приймають участі в управлінні справами, а їх відповідальність за боргові зобов'язання товариства обмежена відповідно до вкладеного капіталу.
Важливим способом для росту капіталу товариства є введення одного або більше партнерів. Крім більш широких можливостей (у порівнянні з одноособовим володінням) в залученні додаткового капіталу, перевагою товариств є простота в заснуванні і пільги в оподаткуванні.
Корпорація - добровільне об'єднання осіб як фізичних, так і юридичних, пов'язаних законними зобов'язаннями з метою створення господарської організації (підприємства, фірми та ін.). Корпорація є домінуючою формою підприємництва.
За характером відповідальності акціонерів розрізняють:
- корпорації з відповідальністю, обмеженою акціями;
- корпорації з необмеженою відповідальністю.
Головною рисою корпорації є те, що відповідальність за борги, за юридичні рішення, що винесені проти фірми, обмежуються перш за все обсягом грошей, які власники заплатили за свої паї (акції). Крім обмеженої відповідальності співвласників, перевагою корпорацій є те, що вони мають право збільшувати без обмежень свій капітал, безстроково існувати.
У світовій практиці зростання корпорацій відбувається за рахунок нових капіталовкладень або в результаті злиття:
- горизонтального - між фірмами, що конкурують на одному ринку;
- вертикального - між фірмами, які знаходяться у споживчо-постачальницьких відношеннях;
- конгломеративного - між фірмами, чиї напрямки економічної діяльності не пов'язані між собою.
4. Вимоги до управлінських рішень.
Організаційна процедура приймання і виконання найважливіших повторюваних рішень (прийняття на роботу, службові просування працівника, звільнення з роботи, заохочення працівників, накладання стягнень, підбиття підсумків роботи за певний період, приймання і оцінка виконаних робіт тощо) вимагає вирішення таких питань:
1. На якому рівні і хто приймає рішення (одноосібно чи колегіально)?
2. Хто готує інформацію, проект рішення та його обґрунтування?
3. З ким погоджується рішення (на підприємстві та за його межами)?
4. Яка періодичність і форма контролю за ходом виконання рішення?
5. Хто контролює і відповідає за правильність виконання рішення?
6. Хто наділяється правом вносити зміни у зміст рішення і строки його виконання?
7. Яка форма звітності про виконання рішень?
8. Хто дає висновок про виконання рішень і ступінь досягнення поставленої цілі (цілей)?
Визначення цілі Визначення і прогнозування розвитку ситуації Формулювання проблем Вивчення обмежень
Вибір стратегії Вибір методу вирішення проблем Пошук альтернатив Визначення критеріїв
Оцінка рішень Вибір кращого варіанту Узгодження рішення Прийняття рішення
Організація виконання рішення
Прийняття правильного рішення - проблема дуже складна, оскільки не завжди можна скористатись попереднім досвідом. Не завжди вдається точно оцінити результати прийнятого рішення, часто має
Loading...

 
 

Цікаве