WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Погляди російських вчених ХVII ст. на проблеми управління - Реферат

Погляди російських вчених ХVII ст. на проблеми управління - Реферат

вищу зарплату і критикував управлінців за надзвичайно низьку плату робітникам.
Також у своїх рекомендаціях Посошков ратував за збереження екології. Він виступав проти хижого винищення молодого лісу, молодої риби, збирання недозрілих горіхів та інших подібних заходів, що наносять шкоду природі та суспільству. Автор проекту обґрунтовано доводив, що правильні принципи використання природних багатств сприяють їх примноженню, а шкідливі - винищенню.
Як меркантиліст Посошков вважав торгівлю найприбутковішою справою. Захищаючи інтереси купців, він по-своєму трактував "вільний торг", розуміючи під ним свободу російських купців від іноземних купців і всіх інших станів та чинів в Росії, тобто ратував за монопольне право купців на торгівлю в Росії. Посошков збурювався тим, що торгівлею займаються бояри, дворяни, офіцери, солдати, приказні люди та селяни, що торгують безмитно, приносячи збиток купцям і казні. Тому він вимагав заборонити займатися торгівлею всім, хто не належав до стану купців. З іншого боку він пропонував обмежити права вступу до стану купців: бажаючий це зробити мав бути вихідцем з цього стану і володіти певним мінімумом грошових коштів.
Цікавою на той час є пропозиція Посошкова що до встановлення однакових цін на товари в різних лавках. Він пропонував заснувати бюрократичний апарат, який би контролював ціни і якість товарів з метою викорінення обману в торгівлі. Посошков різко виступав проти державної монополії на торгівлю сіллю, котра призвела до встановлення високої ціни на цей продукт - багато людей в селах не вживали сіль і хворіли на цингу; пропонувавпередати сіль до вільної торгівлі, від чого буде користь і народу, і купцям, і казні.
Посошков в загальному схвалював реформи Петра І що до розвитку промисловості, а також пропонував ряд заходів для пришвидшення процесу. Зокрема, на його думку, кріпосні селяни повинні були зимою працювати на заводах, для чого він рекомендував навчати селянських дітей ткацькому та іншим ремеслам. Також Посошков рекомендував спонукати розвиткові винахідливості, турбуватися про охорону прав творчих майстрів, видати закон про патенти. В той час це було характерно лише для Англії та Франції.
Посошков вважав, що в Росії цар може встановлювати купівельну силу монет. В Європі, де не було самодержавної влади, купівельна сила грошей залежала від ваги металу, що в них містився.
Детально виклав Посошков і свої пропозиції стосовно податкової системи. Їх суть полягає в наступному:
" крім духовенства, всі стани суспільства повинні платити податки;
" податки не повинні розорювати ні державу, ні народ;
" основою обкладання податком повинна бути земля, а податки слід встановлювати відповідно до її розмірів.
Посошков обурювався тим, що дворяни не платять податків, в зв'язку з чим казна втрачає великий дохід. Він критикував подушний податок Петра, так само, як і подворовий податок, що існував до Петра. Він акцентував на тому, що подушний податок не враховує майнового положення платника. Він розглядав Росію як великий господарський Дім: монарх - глава Дому, батько сімейства, йому всі підпорядковуються і беззаперечно виконують його вказівки. Але кому багато дано, з того багато й запитають. Глава Дому відповідальний за порядок в ньому та за придатність його для проживання. На думку Посошкова, в цьому домі міцний тільки фундамент, під яким він розумів православ'я. Всі інші його частини трухлі та вимагають термінового "перебору всіх колод з заміною гнилих".
Отже, важливу роль в розвитку економічної політики і системи державного управління середини ХVII ст. зіграв Афанасій Лаврентійович Ордин-Нащокін (близько 1605 - 1980) - прихильник укріплення централізованого апарату державного управління, активний противник боярського намісництва та ярий опікував покращення організації управління на місцях.
Економічні нововведення Ордин-Нащокіна враховували специфічні російські умови і виражали сутність його поглядів як ідеолога дворянства. З цих позицій він пропонував критично ставитися до західного досвіду, але використовувати все позитивне для Росії. Головна мета його економічної політики - це ліквідація економічної відсталості Росії, створення вітчизняної промисловості і боротьба проти засилля іноземного торгового капіталу.
Реформи Петра І зачіпали практично всі сторони управління країною та її господарськими організаціями, а також особисте життя представників всіх станів. Від зміни літочислення і створення нового державного апарату на чолі з Сенатом до брадобрейства та визначення одягу, який слід носити, - таким є коло перетворень Петра. Розвиваючи господарську функцію держави, цар розгорнув у великих на той час масштабах будівництво казенних заводів, каналів і розвинув казенну торгівлю на внутрішньому і зовнішньому ринках. Більш того він вважав, що держава повинна підтримувати та сприяти приватній ініціативі й підприємництву, навчати своїх підлеглих раціональному веденню господарства, насаджувати нові форми організації праці, поєднуючи при цьому допомогу і пропаганду з примусом.
Історики та економісти досить суперечливо оцінюють реформи Петра І. Але мало хто з них намагається заперечувати позитивний вплив цих реформ на розвиток Росії. Відстала допетровська Росія після Петра, аж до промислового перевороту в Англії і Великої французької революції, дійсно "вискочила" на певний час з економічної відсталості не тільки порівняно з Францією. В області чорної металургії вона зайняла навіть 1-ше місце в світі. Петро І "прорубав вікно у Європу" і розвиваючи в Росії перш за все крупне індустріальне виробництво заліза, навіть опередив свій час.
Меркантиліст Посошков вважав торгівлю найприбутковішою справою. Захищаючи інтереси купців, він по-своєму трактував "вільний торг", розуміючи під ним свободу російських купців від іноземних купців і всіх інших станів та чинів в Росії, тобто ратував за монопольне право купців на торгівлю в Росії. Посошков встановлює явний зв'язок між зростанням багатства та продуктивністю праці. На його думку, ніхто не має права жити без роботи; і треба не просто працювати, а праця повинна бути з прибутком.
Список використаної літератури.
1. История менеджмента /Под ред. Д. В. Валового. - М.: ИНФРА-М,
1997 г.
2. Кравченко Л. И. История менеджмента - М.: Академический Проэкт, 2000 г.
3. Кредисов А.И. история учений менеджмента. - К.: 2000 г.
4. Семенова И.И. История менеджмента. - М.: 1999 г.
5. Уткин Э.А. История менеджмента. - М.: 1997 г.
6. Чудновская С.Н. История менеджмента. - СПб.: 1997 г.
Loading...

 
 

Цікаве