WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Погляди російських вчених ХVII ст. на проблеми управління - Реферат

Погляди російських вчених ХVII ст. на проблеми управління - Реферат

приділено й контролю за якістю зарубіжних товарів. В ті часи (як і сьогодні) іноземці прагнули збувати в Росії низькосортні товари. Тому устав передбачав використання обов'язкового тавра, що підтверджувало якість. У випадку виявлення поганого товару належало, "во весь свет огласив, отослать с бесчестием с ярмарки, чтобы впредь таких худых не возили и добротным товарам цены не портили" [, 14].Торгові угоди укладались на ярмарках російськими купцями між собою та з іноземними купцями і вимагали суворого обліку.
Будучи меркантилістом, Ордин-Нащокін, звичайно, головним джерелом багатства вважав торгівлю, а особливо зовнішню. Але йому належать також і досить прогресивні на той час ідеї про розвиток не тільки промисловості, яка виробляла товари на експорт, але й галузей, що задовольняли потреби країни, і перш за все металургійного та металообробного виробництва (західні меркантилісти ратували за розвиток виробництва лише для зовнішньої торгівлі), Основною перепоною розвиткові промисловості Ордин-Нащокін вважав відсутність системи державного управління і обмеження підприємницької діяльності, котрій необхідно надавати державну допомогу та надавати свободу діяльності.
Економічні нововведення Ордин-Нащокіна враховували специфічні російські умови і виражали сутність його поглядів як ідеолога дворянства. З цих позицій він пропонував критично ставитися до західного досвіду, але використовувати все позитивне для Росії. Головна мета його економічної політики - це ліквідація економічної відсталості Росії, створення вітчизняної промисловості і боротьба проти засилля іноземного торгового капіталу.
Реформи Петра І щодо удосконалення управління економікою.
Реформи Петра І зачіпали практично всі сторони управління країною та її господарськими організаціями, а також особисте життя представників всіх станів. Від зміни літочислення і створення нового державного апарату на чолі з Сенатом до брадобрейства та визначення одягу, який слід носити, - таким є коло перетворень Петра.
В грудні 1966 р. В Росії було змінене літочислення, котре стало вестися не від сотворіння світу, а від Різдва Христова; Новий рік став відмічатися 1 січня за зразком усієї Європи, а не 1 вересня. За наказом царя настання 1970 р. відмічалось за новим літочисленням і святкувалось 7 днів. Крім того, був виданий указ, щоб усі, крім духовенства, брили бороду й одягались в іноземний одяг: зимою - хутряну угорського покрою, а влітку - в одяг німецького зразка.
Реформи Петра завершили формування в Росії абсолютистської царської влади. Для впровадження державою був впроваджений Сенат. Замість заплутаної системи наказів були створені колегії з чітко розмежованими функціями, підлеглі Сенату. Комерц-колегія стала центральним закладом управління торгівлею та промисловістю замість безпомічних ратуш.
Одним з найважливіших управлінських перетворень Петра було створення регулярної армії і відділення громадської служби управління від військової. Відділення громадської служби від військової було узаконене й чітко розмежоване в "Табелях про ранги", де всі посади і чини були розміщені у певному порядку, за класами, і біля посад або чинів військових з'являються громадські і придворні.
На початок ХVІІІ ст. порівняно з Англією, Францією, Голландією і Швецією Росія залишалась відсталою країною. Головна галузь - сільське господарство - було оснащене примітивною технікою і характеризувалось низькими врожаями. Вітчизняна промисловість не могла задовольнити потреби населення в промислових товарах і тим більше військові нужди країни. В той час країни-сусіди Росії - Швеція, Польща, Туреччина та ін. - були налаштовані вороже до неї і відрізали Росію від морів, які пов'язували її з Європою. Росії належало тільки Біле море, котре більшу частину року було покрите льодом. Балтійське море знаходилось в руках Швеції, Чорне, Азовське і Каспійське моря належали Туреччині та Персії. Південні околиці Росії страждали від постійних набігів кримських татар. Все це створювало велику загрозу для політичної та економічної самостійності Росії.
Враховуючи це, Петро І прагнув створити сприятливіші умови для економічного розвитку Росії. Основною метою його військових дій була боротьба за море. Він воював з Туреччиною за Азовське і Чорне моря, зі Швецією - за Балтійське море. Петро І реорганізував армію та спорядив її першокласним озброєнням. Одначе, за його висловленням, "хто має сухопутну армію і не має флоту, той має лише одну руку" [,16]. У зв'язку з цим він створив морський флот (в 1996 р. Росія урочисто відсвяткувала його 300-річчя).
Прагнення Петра до ліквідації економічної відсталості вимагало корінних перетворень в центральному та місцевому управлінні всіма сферами життя. Основними напрямками економічних перетворень були наступні:
" розвиток крупної промисловості і державна підтримка ремісництва;
" сприяння розвиткові сільського господарства;
" укріплення фінансової системи;
" активізація розвитку зовнішньої і внутрішньої торгівлі.
У розвитку Петром І вітчизняної крупної промисловості виділяють два періоди. Перший період - з початку війни Росії проти Туреччини і Швеції до 1709-1710 рр. Тривала війна вимагала багато зброї, а ввезення її в Росію було заблоковане. Особливо гостро постало питання про якісне залізо, яке раніше ввозилось зі Швеції. Тому терміново створювались металургійні, металообробні і збройні заводи на Уралі, в Олонець кому краї та інших регіонах, включаючи Петербург.
Другий період розвитку промисловості почався після Полтавської битви, коли поряд з військовою цар почав приділяти значну увагу й суспільній промисловості - суконній, шкіряній, паперовій, скляній, шовковій, тютюновій. За роки царювання Петра І в Росії було створено близько 200 промислових підприємств, в тому числі 52 підприємства чорної і 17 підприємств кольорової металургії, 15 підприємств суконної промисловості, 9 шовково-ткацьких, 14 шкіряних, 23 лісопильні [, 17]. При цьому використовувались найпередовіші тогочасні техніка і технологія.
На Мануфактур-колегію було покладено обов'язок слідкувати за появою новинок в техніці та технології. Цар уважно слідкував за новинками, перебуваючи за кордоном., зустрічався з винахідниками, вивчав нові машини і все корисне відбирав для Росії, де за участю талановитих учених і практиків вирішувались складні технічні проблеми.
Реформи Петра І призвели до посилення кріпосництва й укріплення дворянства. Особливу роль в цьому зіграв Указ Петра про єдиноспадкування, в якому він прагнув попередити роздрібнення й збіднення дворянського стану, що відбувалось внаслідок
Loading...

 
 

Цікаве