WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Погляди російських вчених ХVII ст. на проблеми управління - Реферат

Погляди російських вчених ХVII ст. на проблеми управління - Реферат


Реферат з менеджменту на тему:
Погляди російських вчених ХVII ст. на проблеми управління
ПЛАН.
Вступ.
1) Нововведення А.Л. Ордин-Нащокіна.
2) Реформи Петра І щодо удосконалення управління економікою.
3) Ідеї І.Т. Посошкова про регламентацію господарських процесів.
Висновок.
Список використаної літератури.
В розвитку системи управління господарським життям в Росії ХVII ст. поклало початок новому періоду, котрий характеризувався факти злиттям областей, земель і князівств. В єдине ціле. Поступово ліквідувались пережитки феодальної роздробленості. Було покладено початок об'єднанню роздроблених регіональних ринків в єдиний загальнонаціональний ринок. Укріплення дворянського землеволодіння й повне закріпачення селян згідно Соборному Уложенню 1649 р. означало перемогу дворянства над боярською знаттю. Якщо раніше влада царя обмежувалась боярською Думою і Земським собором, то в другій половині ХVII ст. станова монархія почала трансформуватися в абсолютну владу царя.
В надрах феодального суспільства виникали й розвивались нові економічні явища, що підривали основи натурального господарства й сприяли невпинному розвитку простого товарного виробництва. Це призводило до зростання міського населення й купців. Крупні вотчини й помістя починають виробляти все більше сільськогосподарських продуктів для збуту, одночасно організовуючи виробництво промислових виробів. В багатьох помістях були освоєні поташне, винокурне, шкіряне і полотняне виробництва. Все активніше втягувались в ринкові відносини й сельнські господарства. Однак ремісниче виробництво вже не могло забезпечити зростаючі потреби ринку, особливо у зв'язку зі швидким зростанням міського населення. В Росії з'являються крупні промислові пілприємтва - мануфактури. До кінця століття їх було вже більше 30. були побудовані металургійні і металообробні заводи в Тулі та Каширі. З'явились скляні та шкіряні заводи й підприємства по виробництву паперу.
По мірі посилення розподілу праці й активізації обміну виникли крупні торгові центри. Швидко розвивалась торгівля Росії зі Сходом і Заходом. Торгові зв'язки з азіатськими країнами здійснювались через Астрахань, а з Західною Європою - через сухопутний кордон, а потім через Архангельськ. Зовнішня торгівля майже повністю була сконцентрована в руках іноземців, так як Росія не мала торгового флоту.
Царське правління прагнуло до активізації торгівлі. Проводилась лінія на ліквідацію привілей іноземним купцям. В 1646 р. безмитну торгівлю англійців, голландців та інших іноземців було відмінено, а після чолобитної російських купців в 1649 р. іноземним купцям було заборонено вести торгівлю в середині країни й відмовлено в транзитній торгівлі зі східними країнами.
Поряд з укріпленням торгівлі царське правління прагнуло розвинути вітчизняне виробництво. Активно будувалися підприємства-мануфактури. До їх побудови залучалися іноземні підприємці і російські купці, котрим надавались пільги - монопольне право виробництва товарів, тимчасове звільнення від податків.
Нововведення А.Л. Ордин-Нащокіна.
Важливу роль в розвитку економічної політики і системи державного управління середини ХVII ст. зіграв Афанасій Лаврентійович Ордин-Нащокін (близько 1605 - 1980) - прихильник укріплення централізованого апарату державного управління, активний противник боярського намісництва та ярий опікував покращення організації управління на місцях. Ордин-Нащокін здійснив спробу ввести міське самоуправління в західних прикордонних містах Росії. Проводячи реформи в Пскові, він поставив задачу відгородити і укріпити його економічні позиції в боротьбі з іноземним торговим капіталом. Реформа різко обмежувала функції воєвод, залишаючи в їх віданні лише справи про розбої та вбивства. Опору монархії він вбачав у союзі дворянства з купцями проти бояр, які захищали відживши порядки.
Згідно переконань Ордин-Нащокіна народне господарство мало бути єдиним цілим, окремі частини якого знаходяться у тісному взаємозв'язку. Це помітно відрізняло його від інших економістів, котрі концентрували свою увагу головним чином на окремих питаннях або галузях господарства країни.
В той період царське правління розглядало господарство країни перш за все як джерело поповнення казни, його економічна політика була побудована з використанням в основному фіскальних методах. Ордин-Нащокін протестував проти такого вузького розуміння економічної ролі держави та вважав його першочерговою справою турботу про економічне процвітання Росії.
Виступаючи за активне втручання держави в економіку, Ордин-Нащокін в той же час першим з Російських економістів поставив питання про розвиток (використовуючи сучасну термінологію) не тільки державного менеджменту, але й менеджменту на мікрорівні. Він активно турбувався про приватне підприємництво. Рішуче виступаючи за подолання економічної відсталості Росії, він надавав більшого значення використанню позитивного досвіду західноєвропейських країн. Економічні погляди Ордин-Нащокіна найчіткіше сформульовані в складених ним у 1665 р. "указних пам'ятках" земським старостам Пскова і Новоторговому Уставі 1667 р.
Торгівлю Ордин-Нащокін розглядав як одне з найважливіших джерел доходу держави і спосіб покращення стану Росії в цілому. Він про понував покровительські мита, підтримував проект російських купців проти привілей, котрі царський уряд надавав іноземним купцям і "відкупщикам". Новоторговий Устав обмежував права іноземних купців ще більшою мірою, ніж проведена Ордин-Нащокіним псковська реформа.
В Новоторговому уставі детально регламентувались питання внутрішньої торгівлі, особливо боротьба зі зловживанням митних чиновників і місцевої влади. Впорядкування системи оподаткування вже саме по собі різко обмежувало зловживання з боку митної адміністрації та воєвод. В Уставі була пряма вказівка на те, що воєводи і чиновники не повинні перешкоджати діяльності торгових людей.
Важливе значення надавав Ордин-Нащокін розвитку фінансової політики. Він розробив цілу систему регламентації грошового обігу, метою якої було залучення до країни благородних металів. Для цього передбачалось, що дві третини товару, який надавався, можна було обмінювати по еквіваленту на інші товари (оформляти бартер), а третина вартості вітчизняних товарів мала бути сплаченою благородними метолами.
Золоті монети, таємно ввезені до Москви, підлягали конфіскації. Обмін дорогоцінних металів приносив казні значний дохід. З метою не допустити вивозу благородних металів за кордон Новоторговий Устав забороняв купівлю предметів розкошу.
Велику увагу в уставі було
Loading...

 
 

Цікаве