WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Прогнозування, планування і забезпечення інноваційних планів - Реферат

Прогнозування, планування і забезпечення інноваційних планів - Реферат


Реферат з менеджменту
Прогнозування, планування і забезпечення інноваційних планів
Прогнозування і планування нововведень
Прогнозування інновацій і його роль у діяльності організації
Система інноваційного менеджменту передбачає необхідність ви-конання певних дій. пов'язаних з розробкою науково-технічних прогнозів. Процес розробки прогнозів називається прогнозуванням, яке. як відомо, є однією з найважливіших функцій управління. Воно дозволяє передбачати можливість появи тих чи інших результатів у майбутньому [1] і являє собою науково обґрунтоване судження про можливі стани організації і ЇЇ середовища, про альтернативні шляхи і терміни його здійснення [2].
Прогнозування є необхідною умовою оптимального функціонування, як окремої організації, так і видів її діяльності. Саме воно дозволяє організації не тільки побачити своє майбутнє і намітити мету, але й розробити програму дій з її досягнення.
Основна мста науково-технічного прогнозування полягає в пошуку найбільш ефективних, шляхів розвитку досліджуваних об'єктів на основі ретроспективного аналізу і вивчення тенденцій їхньої зміни [4].
У системі управління прогноз забезпечує вирішення наступних найважливіших завдань:
o визначення можливих цілей і пріоритетний розвиток прогнозова-ного об'єкта;
o оцінка соціальних і економічних наслідків реалізації кожного з можливих варіантів розвитку прогнозованих об'єктів;
o визначення варіантів заходів, необхідних для забезпечення кожної з можливих альтернатив розвитку прогнозованих об'єктів;
o оцінка ресурсів, необхідних для здійснення намічених програм за-ходів.
Прогноз дозволяє:
o скорочувати кількість варіантних пророблень при формуванні плану;
o підвищувати глибину і якість обгрунтування плану;
o моделювати можливі шляхи розвитку об'єкта прогнозу:
o намічати необхідні заходи щодо досягнення очікуваних результатів.
Таким чином, прогноз, насамперед, відіграє роль головного критерію обгрунтованості планових рішень. Однак прогнозні розробки можуть використовуватися і для визначення можливих наслідків виконання чи невиконання планових завдань.
Необхідність розробки різних видів науково-технічних прогнозів визначається складністю інноваційної сфери як об'єктів управління. Прогнози розрізняються за характером об'єктів, видом і цілями про-гнозування, змістом, періодом і ступенем комплексності, рівнем розробки, методами прогнозування і т.д.
Прогнозування є важливою сполучною ланкою між теорією і практикою в житті кожної організації. Воно має дві різні площини конкретизації: власне передбачувану (дескриптивну, описову) й іншу, поєднай}' з нею, що відноситься до категорії управління, - передбачувану (прескриптивну, розпоряджувальну). Пророкування має на увазі опис можливих чи бажаних перспектив, станів, вирішення проблем майбутнього. Крім формального прогнозування, заснованого на наукових методах, до пророкування відносяться передчуття і передбачування. Передчуття - це опис майбутнього на основі ерудиції, роботи підсвідомості й інтуїції. Передбачування використовує життєвий досвід і знання обставин.
Пророкування є власне вирішення цих проблем, використання цих проблем, використання інформації про майбутнє в цілеспрямованій діяльності. Таким чином, у проблемі прогнозування розрізняють два аспекти: теоретико-пізнавальний й управлінський, пов'язаний з можливістю прийняття управлінських рішень на основі отриманого знання. (Прогнозування, у тому числі економічне, співвідноситься з більш широким поняттям - передбаченням як випереджальним відображенням дійсності, заснованим на пізнанні законів природи, суспільства і мислення. У залежності від ступеня конкретності і характеру впливу на хід досліджуваних процесів розрізняють три форми передбачення: гіпотезу (загальнонаукове передбачення), прогноз, план.
Гіпотеза характеризує наукове передбачення на рівні загальної теорії. Це означає, що вихідну базу гіпотези складають теорія і відкриття на її основі закономірностей і причинно-наслідкових зв'язків функціонування і розвитку досліджуваних об'єктів. На рівні гіпотези дається якісна характеристика досліджуваних об'єктів, ще виражає загальні закономірності їхнього поводження.
Прогноз у порівнянні з гіпотезою має велику визначеність, оскільки ґрунтується не тільки на якісних, але й на кількісних параметрах і том}' дозволяє характеризувати майбутній стан організації і її середовища також і кількісно. Прогноз виражає передбачення на рівні конкретно-прикладної теорії. Таким чином, прогноз відрізняється від гіпотези меншим ступенем невизначеності і більшим ступенем вірогідності.
План являє собою постановку точно визначеної мети і передбачення конкретних, детальних подій у досліджуваній організації і її зовнішнім середовищі. У ньому фіксуються шляхи і засоби розвитку-відповідно до поставлених завдань, влаштовуються прийняті управлінські рішення. Його головна відмінна риса - визначеність і директивність завдань. Таким чином, у плані передбачення одержує найбільшу конкретність і визначеність [2]. План визначає те, що повинно відбутися з волі людини в обговорений час [І].
План і прогноз являють собою взаємнодоповнюючі стадії планування при визначальній ролі плану як ведучої ланки управління організацією. При цьому прогноз виступає як фактор, що орієнтує існуючу організацію на можливості розвитку в майбутньому, а прогнозування - як інструмент розробки планів. Форми поєднання прогнозу і плану можуть бути різними: прогноз може передувати розробці плану (як правило), випливати з нього (прогнозування наслідків прийнятого в плані рішення), проводитися в процесі розробки плану. Таким чином, прогнозування, з одного боку, передує плануванню, а з іншого боку - є його складовою частиною, використовується на різних стадіях здійснення діяльності з планування і застосовується:
o на етапі аналізу середовища і визначення передумов для форму-вання стратегії організації (як загальної, так і функціональної, наприклад, інноваційної);
o на стадії реалізації планів для оцінки можливих результатів і їхнього відхилення від планових показників і має на меті організацію додаткових керуючих впливів на ліквідацію відхилень.
Незважаючи на те, що поняття планування і прогнозування тісно пов'язані між собою, між ними існують серйозні розходження. Головне полягає з тому, що план має директивний, а прогноз - ймовірний характер. План - це однозначне рішення, у тому числі і тоді, коли він розробляється на варіантній основі. Прогноз же за самою своєю суттю має альтернативний, варіантний зміст. У цьому значенні прогнозування являє собою дослідницьку баз}' планування, що має. однак, власну методологічну і методичну основу, багато в чому відмінну від планування. Розробка прогнозів заснована на прогностичних методах, у той час. як планування спирається на більш строгі і точні методи.
Планування спрямоване на прийняття і практичне здійснення управлінських рішень,ціль прогнозування - створити наукові передумови для їхнього прийняття. Ці передумови включають: науковий аналіз тенденцій розвитку суспільного виробництва; оцінку можливих наслідків прийнятих рішень, обґрунтування напрямків соціально-економічного розвитку підприємства. Таким чином, завдання прогнозування, з одного боку, - з'ясувати перспективи найближчого чи більш віддаленого майбутнього, а з іншого боку - сприяти виробленню оптимальних поточних і перспективних планів з опорою на складений прогноз і оцінку прийнятого рішення з позицій його наслідків у прогнозованому періоді?
Для прогнозування інноваційної діяльності організації використову-ються різні тини прогнозів. Кожен тип прогнозу має свої відмінні ознаки. До числа найбільш важливих ознак відносяться: час попередження чи часовий обрій прогнозу, масштаб прогнозування, характер об'єкта, функції прогнозу, можливість впливу організації на своє майбутнє і т.д. /^ У сучасних умовах для успішного вирішення економічних, соціальних і науково-технічних проблем все більшого значення для організацій набуває система взаємозалежних прогнозів. Система прогнозів поєднує в один цілий перспективний розвиток усі сторони діяльності організації (економіки, виробництва, продукції, технології, соціальної сфери і т.д.) і її зовнішнього середовищах
Розроблені й пов'язані між собою окремі прогнози розвитку організації і зовнішнього середовища складають систему прогнозів організації. При розробці прогнозів можна виділити наступні основні етапи:
o передпрогнозна орієнтація (визначення мети, завдань, часу попе-редження, робочих гіпотез, методів, структури й організації дослідження);
o прогностичний фон (збір готових даних за суміжними непрофіль-ними галузями прогнозування);
o створення вихідної чи базової моделі, тобто системи показників, параметрів, що відображають характер і структуру об'єкта;
o пошукова модель (проекція в майбутнє системи показників вихідної моделі на дату попередження за тенденцією, що спостерігається, з урахуванням факторів прогностичного фону);
o нормативна модель для керованих явищ (проекція в майбутнє си-стеми показників вихідної моделі відповідно до заданих -лілей і норм за заданими критеріями);
o оцінка ступеня вірогідності (верифікація) й уточнення попередніх моделей за допомогою рівнобіжних контрольних методів, звичайно опитувань експертів;
o вироблення рекомендацій для оптимізації прийняття рішень у плануванні, управлінні і т.п. на основі зіставлення прогностичних моделей. Варіанти розробки прогнозів можуть мати кілька рівнів прогнозних показників, зокрема верхній і нижній, що дозволяє врахувати ряд факторів, що виникають згодом.
Loading...

 
 

Цікаве