WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Стратегія лідера: переваги і недоліки - Реферат

Стратегія лідера: переваги і недоліки - Реферат

добивався середніх результатів, однак стосунки між членами його групи і групою та ним самим були найкращими. Узагальнення результатів досліджень дало змогу виявити сильні і слабкі сторони кожного із стилів управління (табл. 13.3).
Таблиця 3. Порівняльна характеристики стилів керівництва
Авторитарний стиль Демократичний Стиль
невтручання
стиль
Владні Зосередження всієї
влади і відповідальності
в руках лідера Делегування
повноважень з
утриманням ключових
позицій у лідера Зняття лідером з себе
відповідальності,
зречення влади на
користь групи
повноваження
Прерогатива лідера у
встановленні цілей і
виборі засобів їх досягнення
Прийняття Прийняття рішень Надання можливості
рішень поділено за рівнями
на основі участі самоуправління в бажаному
для групи режимі
Комунікаційні потоки
йдуть переважно зверху Комунікації
здійснюються активно
у двох напрямках Комунікації відбуваються в основному по
горизонталі
Комунікації
Сильні
сторони Увага терміновості і
порядку, можливість
прогнозування
результатів Посилення особистих
зобов'язань при
виконанні роботи
через участь в
управлінні
Дозволяє почати справубез
втручання лідера
Без втручання лідера
група може втратити
швидкість і напрямок руху
Слабкі Стримується
індивідуальна
ініціатива Демократичний стиль
вимагає багато часу на прояснення позицій і узгодження
Сторони
Ці дослідження дали підставу для пошуків інших вчених біхевіористської школи такого стилю керівництва, який міг би забезпечити, з одного боку, високу продуктивність, а з іншого - задоволення роботою.
Наприкінці 50-х років Д. Мак Грегор опублікував результати своїх досліджень [101], у яких зробив висновок про існування двох концепцій людської поведінки. Одна із них, названа концепцією "Х", відображає традиційний підхід до управління людьми, при якому люди в організації за своєю природою пасивні, тому виконують тільки ту роботу, яку їм доручають, не проявляючи при цьому бажання її вдосконалити. Виходячи з цього, завдання керівника полягає у ретельному плануванні всіх аспектів роботи кожного працівника фірми, організації його роботи з наданням необхідних ресурсів, розробці системи винагород, контролюванні і коригуванні його дій. Цей підхід знайшов своє відображення у організаціях бюрократичного типу, де вся робота чітко регламентується і контролюється, а влада опирається в основному на примушування (авторитарний стиль керівництва).
Зовсім іншою є концепція "Y" . Вона розглядає людину як активний елемент організації, вважаючи, що вона усвідомлює важливість цілей фірми і сама прагне поліпшувати свою роботу, не очікуючи вказівок від керівництва. Звідси випливає і відповідний стиль керівництва нею - демократичний, - заснований на стосунках довіри і взаєморозуміння, заохочуючий ініціативність і наполегливість у досягненні цілей.
Порівняльна характеристика обох концепцій за основними складовими управління наведена у табл. 13.4 [85, c.313].
Таблиця 4. Теорії "Х" та "Y" МакГрегора
Характеристика Теорія "Х" Теорія "Y"
1.Стиль керівництва Авторитарний Демократичний
2.Уявлення про людину Люди за своєю природою не бажають працювати і при першій-ліпшій можливості прагнуть уникати праці.
У виконавців відсутнє або нерозвинуте честолюбство і вони прагнуть уникати відпові-дальності, бажають, щоб ними керували.
Більш за все люди прагнуть відчуття захищеності.
Щоб змусити персонал працювати, необхідно використовувати примушування, контроль та загрозу покарання. Праця - природний процес. За сприятливих умов людина прагне до збільшення відповідальності.
Якщо людина поділяє організаційні цілі, то вона активно використовує самоуправління та самоконтроль.
У людей розвинуті потреби вищих рівнів.
Здатність до творчого вирішення проблем у людей зустрічається досить часто, тому потенційні можливості та інтелект пересічного виконавця зазвичай використовуються не повністю.
3.Практика керівництва:
а) планування
б)організація діяльності
в)мотивація
г)контроль
д)спілкування
е)ухвалення рішень Централізований розподіл завдань, одноособове визначення цілей, стратегії і тактики.
Чітке структурування завдань, повноваження не делегуються
Апеляція до потреб нижчих рівнів.
Тотальний, всеохоплюючий.
Жорстка регламентація поведінки.
Заперечення права вільного ухвалення рішень підлеглими. Заохочення визначення цілей підлеглими відповідно до цілей організації.
Високий ступінь децентралізації повноважень.
Орієнтація на потреби вищих рівнів.
Самоконтроль підлеглих у процесі роботи та контроль керівника по її завершенні.
Керівник діє як пов'язуюча ланка у інформаційному обміні.
Активна участь підлеглих у процесі розробки та прийняття рішень
3.Використання влади та впливу Психологічний тиск, загроза покарання, влада, заснована на примушуванні. Переконання та участь, влада через позитивне підкріплення.
Аналогічною спробою виявити найефективніший стиль керівництва були дослідження Р. Лайкерта, проведені ним разом з колегами у Мічіганському університеті. Порівнювались групи з високою та низькою продуктивністю праці. Вчені вважали, що відмінності у результативності роботи пояснюються різними стилями лідерства. Відповідно до теорії Д. МакГрегора було виділено два типи керівників - зосереджені переважно на роботі (тип "Х") та зосереджені на людях (тип "Y"). Перший піклується про те, щоб правильно спланувати роботу і забезпечити її виконання через систему мотивації і контролю, другий - про налагоджування таких стосунків у робочій групі, які б приносили її членам задоволення від спільної праці. У межах цього діапазону ( як бачимо, на відміну від попереднього (рис. 13.1), цей континуум охоплює шкалу "автократ-демократ") знаходяться всі інші типи керівників.
Використана література:
" Дворецкая Г.В., Махнарылов В.П. Социология труда. - К.: 1990.
" Дикарева А.А, Мирская М.И. Социология труда. - М.: 1989.
" Словник-довідник соціолога. - К., 2000.
" Черниш В. Соціологія. Курс лекцій. - Видавництво "Кальварія". - Львів, 1996.
Loading...

 
 

Цікаве