WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Характеристика основних функцій управління (Курсова) - Реферат

Характеристика основних функцій управління (Курсова) - Реферат

штабний апарат за двома або трьома основними типами, з огляду на функції, що він виконує. До трьох типів апарату відносяться консультативний, обслуговуючий й особистий апарат, що іноді розглядається як варіант обслуговуючого апарату. Проте варто пам'ятати, що на практиці не часто можна провести різку межу між цими типами.
Класифікації консультативного, обслуговуючого й особистого апаратів описують штабний апарат відповідно до напрямків його використання.
Апаратні (штабні) повноваження допомагають організаціям використовувати спеціалістів без порушення принципу єдиноначальності. Штабні повноваження включають рекомендаційні повноваження, обов'язкові узгодження, рівнобіжні і функціональні повноваження. Лінійні керівники часто мають апаратні повноваження в деяких областях, а голова штабного апарату має лінійні повноваження у відношенні самого апарату.
Число робітників, що підпорядковуються безпосередньо керівнику, складає його норму керованості. Якщо норма керованості не буде відповідним чином обмежена, виникнуть плутанина і перевантаження керівника. Потенційна можливість плутанини в повноваженнях може бути зменшена за допомогою принципу єдиноначальності - робітник повинен одержувати безпосередні розпорядження тільки від одного начальника і відповідати тільки перед ним.
Делегування рідко буває ефективним, якщо керівництво не дотримується принципу відповідності, згідно з яким обсягповноважень повинний відповідати делегиваній відповідальності.
2.2. Будова організації.
Побудова організацій.
1.Варто вибирати таку організаційну структуру, що відповідає стратегічним планам і забезпечує їй ефективну взаємодію з навколишнім середовищем і досягнення намічених цілей.
2.Структура організації не може залишатися незмінної, тому що змінюється як зовнішнє, так і внутрішнє її оточення.
3.Більшість організацій сьогодні використовують бюрократичні структури керування. Традиційною структурою бюрократії є функціональна організація, при котрої остання розбивається на підрозділи, що виконують спеціалізовані функції.
4.Оскільки чисто функціональні структури виявилися не занадто ефективними, великі організації перейшли до використання дивізіональних структур. Основними типами такої структури є дивізіональні структури, орієнтовані або на різноманітні види продукції, або на різноманітні групи споживачів, або на різноманітні регіони. Вибір на користь тієї або іншої структури визначається важливістю цього елемента в стратегічних планах організації.
5.Структури, що передбачають міжнародні відділення, частіше усього використовуються в ситуаціях, коли обсяг закордонних продажів фірми відносно невеликий у порівнянні з продажами усередині країни. Коли обсяг закордонних продажів істотно зростає, найбільш приємлимою стає глобальна організаційна структура.
6.Переваги бюрократичних структур управління складаються в чіткому поділі праці, ієрархічної співпідпорядкованості співробітників і органів управління, фаховому росту, що базується на компетентності, і в упорядкованій системі правил і стандартів, що визначають функціонування організації. Потенційні негативні впливи бюрократичних структур на функціонування організації, складаються в жорсткій заданості поводінки, складностях зв'язку усередині організації і нездатності до швидких нововведень. Масштаби цих проблем швидко зростають, якщо організація зштовхується зі швидкими змінами навколишнього середовища або високотехнологічної продукції.
7.Деякі проблеми бюрократичних структур можуть бути вирішені при введенні органічних або адаптивних структур.Основні типи адаптивних структур - це проектна організація, матрична організація і конгломерати.
8.У проектній і матричній організації відбувається накладення спеціально створених, тимчасових цільових структур на постійну структуру організації. Накладення повноважень деколи призводить до боротьби за владу, конформізму при прийнятті групових рішень і надмірних витрат.
9.Конгломерати складаються з основної фірми і дочірніх компаній, аналізованих у якості окремих економічних центрів. Основна, матрична фірма купує і продає дочірній фірмі у відповідності зі своєю стратегією росту.
10.Багато великих організацій використовують складну складову структуру, що складається зі структур різноманітних типів.
11.У рамках будь-якої структури можна зробити упор на децентралізацію повноважень з тим, щоб дати нижчестоящим керівникам право самим приймати важливі рішення. Потенційні переваги такої схеми полягають у поліпшенні взаємодії й обміну інформацією між керівництвом різних рівнів (тобто по вертикалі), підвищення ефективності процесу прийняття рішень, посиленні мотивації діяльності керівників, поліпшенню підготування керівників різних рівнів. Децентралізовану структури доцільно застосовувати тоді, коли оточення організації характеризується динамічними ринками, конкуренцією при наявності диверсифіцірованої продукції, а також технологією, що швидко змінюється. Доцільність введення таких структур також росте в міру збільшення розмірів організації і її складності.
12.Якщо зміни в навколишньому середовищі відбуваються порівняно повільно, а організація щодо невелика, то для неї може виявитися кращої централізована структура управління. Переваги централізованої структури складаються в економічно ефективному використанні персоналу, високого ступеня координації і контролю за спеціалізованими видами діяльності й у зменшенні можливості того, що підрозділи почнуть рости на шкоду організації в цілому.
13.Для того, щоб використовувати переваги спеціалізації потрібна ефективна інтеграція організації. Для інтеграції організацій, що діють у стійкому навколишньому середовищі і використовуючих технології масового виробництва, підходять методи, пов'язані з розробкою і встановленням правил і процедур, ієрархічними структурами управління. Організації, що діють у більш мінливому навколишньому середовищі та використовуючі різноманітні технологічні процеси, і технології випуску окремих виробів, найчастіше вважають більш правильним проводити інтеграцію шляхом встановлення індивідуальних взаємозв'язків, організації роботи різноманітних комітетів і проведення нарад між відділами.
3. Функція мотивації в управлінні.
3.1. Сутність і зміст мотивації.
Менеджерів часто називають виконавчими керівниками, тому що головний сенс їх діяльності - це забезпечити виконання роботи відповідною підприємницькою організацією. Мотивація - це процес спонукання себе і інших до діяльності по досягненню особистих цілей або цілей підприємства.
За тисячу років до того, як слово "мотивація" ввійшло
Loading...

 
 

Цікаве