WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Екологічний менеджмент на підприємствах лісового комплексу - Реферат

Екологічний менеджмент на підприємствах лісового комплексу - Реферат

особливій охороні [5]; г) як частина загальної системи управління, яка включає організаційну структуру, діяльність з планування, обов'язки, відповідальність, досвід, методи, методики, процеси і ресурси для формування, здійснення, аналізу та актуалізації екологічної політики конкретної організації [6].
Як бачимо, більшість доктринальних позицій і законодавчих визначень сходяться на тому, що екологічний менеджмент - це екологічне управління найнижчого локального рівня, тобто - конкретним природним чи комплексом джерелом екологічної небезпеки. На підставі наукового аналізу ознак екологічного менеджменту можна дати таке визначення цього поняття: Екологічний менеджмент - це управління екологічними характеристиками конкретних суб'єктів екологічно небезпечної діяльності, джерел екологічної небезпеки або окремих природних комплексів. Управління громадськими екологічними організаціями не розглядається нами як екологічний менеджмент, хоча діяльність таких організацій щодо впровадження конкретних екологічних заходів може бути екологічним менеджментом.
За об'єктами екологічний менеджмент поділяється на: а) екологічний менеджмент суб'єктів екологічно небезпечної діяльності (наприклад: підприємств); б) екологічний менеджмент джерел екологічної небезпеки (наприклад: сховищ радіоактивних відходів), в) екологічний менеджмент окремих природних комплексів (наприклад: річки Дніпро). За суб'єктами екологічний менеджмент поділяється на: а) внутрішній - здійснюється в межах самого об'єкту управління (наприклад: здійснюється адміністрацією даного підприємства) і б) зовнішній - здійснюється зовнішніми суб'єктами управління щодо даного об'єкту управління (наприклад: законодавче регулювання діяльності окремих підприємств, управлінські рішення міністерств і відомств, яким підпорядковані конкретні підприємства). За обсягом: а) цілковитий - охоплює усі екологічні характеристики об'єкту управління, і б) частковий - охоплює лише частину екологічних характеристик об'єкту управління. За джерелами правового регулювання: а) системний - здійснюється шляхом впровадження на об'єкті менеджменту встановленої законодавством системи екологічного менеджменту (наприклад, згідно ДСТУ ІСО 14001-97) і б) безсистемний - здійснюється відповідно до загальних норм екологічного законодавства. За напрямками управлінського впливу: а) екологічний менеджмент природокористування; б) менеджмент екологічного ризику; в) обслуговуючий екологічний менеджмент (охоплює інформаційне забезпечення, взаємодію з державними органами, громадськими організаціями, створення екологічних фондів, екологічне страхування, екологічний тренінґ та інші види обслуговуючої діяльності, яка входити до системи екологічного управління, але не стосується безпосередньо ні природокористування, ні управління екологічним ризиком).
Будова екологічного менеджменту включає такі первинні або першоелементи:
- суб'єкт екологічного менеджменту - чи особа організація, яка здійснює екологічне управління об'єктом екологічного менеджменту;
- об'єкт екологічного менеджменту - суб'єкт екологічно небезпечної діяльності, джерело екологічної небезпеки або природний комплекс, щодо екологічних характеристик яких здійснюється екологічний менеджмент;
- зміст екологічного менеджменту - сукупність управлінських заходів, за допомогою яких суб'єкт впливає на об'єкт екологічного менеджменту (планування, облік, аудит, інформування, фінансування тощо);
- екологічний аспект (характеристика) - аспект функціонування об'єкту екологічного менеджменту, який стосується вимог екологічного законодавства, запобігання чи розв'язання екологічних проблем;
- ідеальний стан об'єкту екологічного менеджменту - результат, якого прагне досягнути суб'єкт екологічного менеджменту через заходи управлінського впливу на об'єкт екологічного менеджменту. Є об'єктивні і суб'єктивні критерії визначення ідеального стану: об'єктивні - екологічне законодавство й екологічна кризу; суб'єктивні - екологічна свідомість і культура.
На мал. 1 подано механізм екологічного менеджменту.
На жаль, законодавство України про екологічний менеджмент розвинуте недостатньо. Наразі правове регулювання екологічного менеджменту здійснюється в двох напрямках: а) визначення еколого-правового статусу суб'єктів екологічно небезпечної діяльності; б) впровадження систем екологічного менеджменту. Істотним ґанджем першого напряму правового регулювання є розкиданість правових приписів щодо здійснення екологічного менеджменту в численних актах екологічного законодавства: у Земельному, Водяному, Лісовому кодексах, Гірничому законі України від 6.10.99 р., Законах України "Про власність" від 7.02.91 р., "Про підприємства в Україні" від 27.03.91 р., "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.91 р., "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.94 р., "Про транспорт" від 10.11.94 р., "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпечу" від 8.02.95 р., "Про відходи" від 5.03.98 р. "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 18.01.2001 р., "Про охорону атмосферного повітря" у редакції від 21.06.2001 р., тощо.
Кожен із зазначених законів визначає окремі аспекти екологічного менеджменту підприємства, або порядок застосування окремих заходів екологічного менеджменту (статистична екологічна звітність, екологічний облік, інформування, оцінка екологічного впливу тощо). Такий стан справ призводить до неефективності екологічного законодавства України в частині здійснення екологічного менеджменту підприємств.
На даний час охорона, раціональне використання та відтворення лісових ресурсів набуває все більшого значення в соціально-економічній діяльності людини. В результаті розвитку виробництва збільшується потреба в сировинних ресурсах.
Деревина - легкодоступна та універсальна сировина як з економічної, так і технологічної точки зору. Без деревини не може обійтися жодна галузі народного господарства. Не вважаючи на появу різних замінників, вивіз її з лісу весь час зростає .
Тому задоволення потреб народного господарства країни в деревині та продуктах її переробки не можна ставити в залежність від приросту деревини й збільшення обсягів лісозаготівель. Доступнішим і економічним є розширення ресурсів деревини за рахунок поліпшення структури її споживання. Багато ще її губиться на різних стадіях виробництва - від лісозаготівлі до випуску готової продукції. Поліпшити споживання - значить повністю використати заготовлену деревину.
В даному курсовому проекті на прикладі СПТзОВ " Верховинська лісова компанія" розглядаються шляхи поліпшення структури лісоспоживання, переробки деревини низької якості та її відходів, для покращення економічного та екологічного стану підприємства.
Загальна площа земель лісового фонду на території Верховинського району складає 89442 га.
Ведення лісового господарства у районі здійснюють Верховинський держлісгосп (ДЛГ) на площі 34403 га, Гринявський держлісгосп (ДЛГ) на площі22941 га, Верховинський районний
Loading...

 
 

Цікаве