WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Формування груп. Чинники, які впливають на ефективність роботи груп - Реферат

Формування груп. Чинники, які впливають на ефективність роботи груп - Реферат


Реферат
на тему:
Формування груп.
Чинники, які впливають
на ефективність роботи груп
1. Загальне поняття групп та їх класифікація. Причини виникнення груп
Існує багато підходів до визначення груп, і майже всі автори підкреслюють, що учасники груп повинні, перш за все, психологічно усвідомлювати існування один одного і конкретну функцію.
Р.Фалмер подає визначення, яке охоплює характеристики, притаманні для більшості тлумачень. Група визначається як двоє або більше людей, які:
1) взаємодіють з кількома або всіма членами групи безпосередньо через мережу зв'язків;
2) поділяють одну мету або кілька спільних завдань;
3) керуються нормативною системою поведінки та взаємин;
4) підтримують стабільні рольові стосунки;
5) утворюють підгрупи на основі різних мереж притягування та відштовхування.
Інші визначення є більш обмеженими, вужчими і характеризують лише окремі аспекти груп:
o група - це дві особи або більше, які взаємодіють одна з одною так, що кожна особа впливає на інших і одночасно перебуває під впливом інших осіб;
o група - це певна кількість працівників (з адміністрації, або така, що не належить до управлінського персоналу), яка дотримується певних норм і прагне задовольняти свої потреби досягненням групової мети.
У поданих визначеннях слід звернути увагу на характерні ознаки будь-яких груп: наявність спільної мети, взаємний вплив членів групи один на одного та на поведінку групи в цілому, наявність певних норм поведінки.
Цілком зрозуміло, що менеджери усіх рівнів повинні знати особливості виникнення, функціонування груп і можливі варіанти управління ними, оскільки формування груп неминуче, і вони суттєво впливають на поведінку всього персоналу організації.
Традиційно виділяють два класи груп:
1. Формальні групи - це такі групи, що створюються за наказом керівництва для виконання конкретних виробничих або управлінських функцій. В основу формування таких груп покладено розподіл праці по вертикалі (рівні менеджменту) та по горизонталі (підрозділи, відділи, служби на одному управлінському рівні). Прикладом формальної групи є виробнича бригада, будь-який відділ апарату управління, обслуговуючі та допоміжні служби підприємства.
2. Неформальні групи - це такі групи, створення та функціонування яких не передбачалося. Вони виникають спонтанно.
Відмінності механізмів утворення формальних та неформальних груп подано на рис. 1
Деякі суттєві відмінності формальних і неформальних груп подані в табл. 1.
Таблиця .1 Основні відмінності формальних і неформальних груп
Класифікаційна ознака Характеристики
Формальні групи Неформальні групи
1. Мета
2. Створення
3. Комунікації
4. Лідер
5. Міжособові стосунки
6. Вплив на членів групи
7. Контроль Ефективність, прибуток
Планується організацією
Формальні канали
Призначається організацією
Встановлюються на основі виробничих завдань
Грошові винагороди, влада
Спирається на покарання, грошові винагороди Задоволення соціальних потреб і потреб у безпеці
Створюється спонтанно
Формальні та неформальні канали
Виходець з групи
Розвиваються спонтанно
Персональний вплив
Діють громадські санкції
Відомий американський фахівець з питань управління якістю продукції Джеймс X. Харрінгтон, вказуючи на сутність групової діяльності як спільних зусиль двох або більше осіб для виконання конкретного завдання, виділяє чотири типи груп
o групи вдосконалення діяльності підрозділів;
o гуртки якості;
o групи вдосконалення процесів;
o цільові групи.
У таблиці 2 порівнюються основні характеристики поданих чотирьох типів груп. З таблиці видно, що в усіх чотирьох типах груп присутній лише один постійний елемент, а саме: вирішення проблем.
Групи вдосконалення діяльності підрозділів. Їх діяльність полягає у визначенні напрямків та виробленні засобів, за допомогою яких усі працівники можуть сприяти підвищенню якісного рівня та ефективності роботи даного підрозділу. Керівник підрозділу є, як правило, головою групи, але з часом ним може стати підготовлений працівник, який не належить до керівного персоналу. Група виявляє проблеми, а також чинники, що зменшують ефективність роботи підрозділу. Надалі вона розробляє і здійснює заходи для усунення перешкод, що заважають бездефектній роботі підрозділу. Група визначає проблеми і черговість їх вирішення. Вона несе відповідальність за визначення мети вдосконалення в межах підрозділу та визначення заходів, які дозволяють групі виконувати поставлені завдання. Керівник підрозділу відповідає за формування групи вдосконалення діяльності підрозділу. Від усіх працівників підрозділу вимагається активна участь у роботі групи.
Характеристики Групи вдосконалення діяльності Гуртки якості Групи вдосконалення процесів Цільові групи
1. Членство
2. Участь
3. Директивний вплив керівництва 4. Вибір проблем
5. Терміновість вирішення проблем
6. Сфера діяльності
7. Знаходження рішення
8. Тиск термінів
9. Порядок роботи, терміни
10. Сприяння у роботі з боку організатора 11.Впровадження результатів Працівники підрозділу
Обоє 'язкова Середній
Груповий
Середня
У межах під-розділу Членами групи
Середній Короткі засідання, великі терміни Як один з можливих варіантів Членами
групи
Працівники підрозділу
Добровільна Мінімальний
Груповий
Мала
У межах підрозділу
Членами групи
Мінімальний Короткі засідання, великі строки
Бажане
Членами групи
Відібрані працівники суміжних підрозділів
Обов'язкова Середній
Груповий
Середня
Між підрозділами
Членами групи
Середній
Короткі засідання, великі строки
Ніякого
Членами групи
Працівники, відібрані на основі досвіду роботи
Обов 'язкова Сильний
Здійснюється керівництвом Велика
Між підрозділами
Членами групи
Високий
Тривалі засідання, короткі строки
Ніякого
Членами групи
Гуртки якості Це невелика група працівників фірми (від 6 до 12), які добровільно і регулярно зустрічаються для вирішення проблем, пов'язаних з умовами їх роботи. У більшості випадків керівник підрозділу не є керівником групи. Гуртки якості працюють над проблемами, які безпосередньо впливають на результати діяльності працівників фірми. Гурток формується за згодою керівництва для "розшивки" конкретного вузького місця або вирішення конкретної проблеми, виявленої працівниками фірми. Гурток якості припиняє діяльність після остаточного вирішення даної проблеми.
Основні положення концепції гуртків якості сформулював у 1962 p. Kaopy Ісікава, на той час професор Токійського університету. Соціально-психологічний аспект концепції гуртків якості заснований на деяких основоположних поняттях. Одне з них - ефект соціальної фацилітації, що виявляється уполегшенні взаємодії і підвищенні індивідуальної активності та працездатності людей при об'єднанні їх в групу, між членами якої встановлюються певні стосунки при виконанні спільного завдання. При дослідженні порівняльної
Loading...

 
 

Цікаве