WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Типи комунікаторів - Реферат

Типи комунікаторів - Реферат

предметний зміст. Предметним змістом комунікативної мети завжди є певна фізична, емоційно-вольова або розумова реакція співбесідника.
У системі означених факторів відбувається процес породження висловлювання. Таким чином, своїми мовними діями мовець ніби відповідає на запитання: що, де, коли, з ким, для чого, під впливом чого. Аналізуючи мовлення людини, важливо збагнути смисл сказаного чи написаного, тобто з'ясувати причину, стимул, мотив мовлення. Смисл мовлення (комунікативний смисл) - це відношення комунікативної мети до мотиву діяльності.
Серед професійних комунікаторів є й професійні співбесідники. Професійними співбесідниками можуть бути читачі, глядачі, слухачі, які виступають у ролі аналітиків та інтерпретаторів мовлення.
Для розуміння того, на якій основі формується читацький професіоналізм, необхідно розібратися в механізмах сприймання й розуміння висловлювання.
Першим i найбільш аксіоматичним положенням теорiї сприймання й розумiння висловлювань є закон Гумбольдта-Потебнi про об'єктивнiсть суб'єктивiзму читацького розумiння твору. "Здається, нiби думка в мовi переходить повнiстю або частково до того, хто слухає, хоч вiд цього не зменшується розумової власностi мовця, як полум'я свiчки не зменшується вiд того, що вона очевидно дiлиться ним iз сотнею iнших,- писав О.О.Потебня, цитуючи В.Гумбольдта.- Але як в дiйсностi полум'я свiчки не подрiбнюється, тому що в кожнiй iз палаючих свiчок загораються свої гази, так i мова тiльки збуджує розумову дiяльнiсть того, хто розумiє, який, розумiючи, думає своєю власною думкою. "Люди,- говорить Гумбольдт, - розумiють один одного не таким чином, що справдi передають один одному знаки предметiв... i не через те, що взаємно змушують себе створювати одне й те ж поняття, а через те, що зачiпають один в одному ту ж ланку ланцюга чуттєвих уявлень i понять, торкаються до тiєї ж клавiшi свого духовного iнструмента, через що в кожному виникають вiдповiднi, але не тi ж поняття". I далi: "Розумiння iншого вiдбудеться вiд розумiння самого себе".
У цьому визначеннi процесу розумiння криється об'єктивний факт суб'єктивiзму людського розумiння, оскiльки кожен думає своєю власною думкою. Таким чином, процес розумiння не є пасивним вiдтворенням почутого, "це акт конструювання бiльшою мiрою, нiж рецепцiї". Було б неправильним думати про того, кому повiдомлення адресованi, як про пасивно сприймаючий суб'єкт. Мовний вплив стає можливим лише при певнiй творчiй дiяльностi адресата.
Суб'єктивiзм розумiння має пiд собою й психофiзiологiчну основу, оскiльки сприймання як психофiзiологiчний процес залежить насамперед вiд особливостей сенсорної системи, тобто системи, яка сприймає.
Таким чином, усвiдомлення основних правил, принципiв читацького сприймання й розумiння дозволяє керувати процесом читацького розумiння. Цi завдання випливають iз основних положень про роль журналiстських матерiалiв у суспiльствi. "У нашому випадку (пiд час читання, слухання),- пише М.Д.Феллер,- кiнцевий результат процесу, або його продукт,- це змiни в свiдомостi читача; доцiльна дiяльнiсть адресата - сприймання повiдомлення, що вимагає доцiльної волi, яка виражається в увазi, котра тим бiльше необхiдна, коли повiдомлення меншою мiрою захоплює своїм змiстом i способом сприймання..."
Є.I.Пронiн, професор факультету журналістики Московського університету, пiдходить до важливостi процесу розумiння з iншого боку. "Є необхiднiсть пiдкреслити, що iдея журналiстського твору - iдея робоча. Вона безпосередньо зiставляється з майбутньою практичною дiяльнiстю читача, прагне бути (точнiше, стати) програмою цiєї дiяльностi. В тому й полягає ефективнiсть журналiстського впливу на аудиторiю, що робочi iдеї журналiстських текстiв стають переконливими планами поведiнки i дiловими програмами людей, колективiв, органiзацiй i iнститутiв".
Безкiнечна рiзноманiтнiсть масових реакцiй на журналiстську публiкацiю з допустимим спрощенням може бути зведена до трьох типiв.
По-перше, реакцiї виконання - тобто дiї iнститутiв, закладiв, установ, груп i окремих осiб, якi безпосередньо беруть участь у подiях.
По-друге, реакцiї втягнення - тобто дiї необмеженої кiлькостi людей, якi не є безпосереднiми учасниками подiй, але судять про них iз точки зору своїх iнтересiв i свого розумiння iнтересiв, культурних традицiй i моральних основ суспiльства. Кожна окремо взята реакцiя другого типу не має суттєвого значення. Але вона здатна викликати резонанс у суспiльнiй думцi. Тому в потенцiї iнтегрована енергiя реакцiй втягування величезна.
По-третє, реакцiї соцiальної гарантiї - тобто дiї керiвних iнстанцiй, iнститутiв, органiзованих соцiальних груп або уповноважених осiб. Реакцiї третього типу не обов'язково стають дiями. Часто буває достатньо i їх потенцiйної сили.
Виходячи з цих журналiстських функцiй, якi мають виконувати твори, автор й має пiдпорядковувати всю типологiчну структуру твору цим функцiям, стежачи за адекватною реакцiєю адресата на цi функцiї.
Сприймання твору є керований автором процес продукування твору адресатом. Цей процес включає сенсорнi процеси (вiдчуття), перцепцiю (пiзнавання), рецепцiю (розумiння). Сенсорнi процеси - це фiзiологiчнi процеси отримання iнформацiї з навколишнього середовища, якi залежать вiд стану органiзму й сенсорної системи. У контекстi масової комунiкацiї цi процеси мають важливе значення, оскiльки вони залежать як вiд органiзацiї комунiкативного процесу, так i вiд стану аудиторiї, що сприймає повiдомлення. Перцепцiя у сферi комунiкацiї - процес, що тiсно пов'язаний iз розумiнням i бiльшою мiрою залежить вiд пам'ятi, перцептивного досвiду аудиторiї, її уваги. Це умiння реципiєнта зосередитися, взяти ту iнформацiю, яка йому потрiбна (селекцiя iнформацiї). Розумiння - певним чином органiзований процес включення сприйнятого факту чи фактiв у поняттєву систему адресата. Необхiдно зауважити, що сприймання серед дорослих становить близько 61% комунiкативної активностi. Разом iз тим цей процес відбувається дуже складно й неоднозначно. "По сутi будь-яка взаємодiя - це здатнiсть розумiти, що iншi кажуть... багато людей є поганими слухачами через погану силу концентрування уваги, егоцентризм або погану слухову пам'ять". Крiм цих психофiзiологiчних причин поганого розумiння можна видiлити принаймнi двi групи причин, пов'язанi з процесом сприймання i безпосередньо з процесом розумiння.
Серед причин, що порушують процес вiдчуття, а вiдтого i розумiння твору, можна назвати невдалу органiзацiю процесу сприймання: розiрванiсть у часi й просторi процесу сприймання; швидкий темп читання; далеке розташування теле- або радiоприймача; негативну соцiальну оцiнку диктора або ведучого, через їхнiй слабкий голос, нерозбiрливiсть вимови тощо; побiчнi перешкоди - гамiр, крик; поганийпсихофiзiологiчний стан адресата - втома, роздратованiсть тощо; перешкоди, пов'язанi з невдалим оформленням тексту: надмiрна кiлькiсть iлюстрацiй, погано побудований i розташований текст, правописнi помилки тощо.
Природною основою сприймання реципiєнта є синтетичнiсть цього процесу. Це означає, що робота, спрямована на "отримання" твору, є єдиною, внутрiшньо неподiльною. А це в свою чергу ускладнює процес розумiння i є причиною
Loading...

 
 

Цікаве