WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Фінансування інноваційних проектів через мережу інноваційних фондів - Реферат

Фінансування інноваційних проектів через мережу інноваційних фондів - Реферат

взагалі, розпорядження авторів і безпосередніх виконавців проектів. Виконавцям також надається право привласнення коштів, що заощаджуються ними за рахунок раціонального використання при високоякісному виконання проектів.
Третю групу стимулів, що застосовують інноваційні фонди, складають гарантії на відрахування долі прибутку авторам та виконавцям проблемно-цільових проектів і програм, коли їх результати починають використовуватись у промисловості та приносити великі доходи їм та масовим споживачам нової наукомісткої продукції. Можливість отримання долі прибутку спонукає спеціалістів піклуватись про максимілізацію всього прибутку, який промисловим підприємствам забезпечують відповідні проблемно орієнтовані проекти.
Інноваційні фонди комерційного типу, як правило, мають статус обмеженого фінансового партнерства. Його учасники (починаючи приватними особами і закінчуючи великими корпораціями) отримують прибутки і несуть збитки пропорційно первісно внесеному капіталу.
Кошти з таких фондів можуть виділятися як на зворотній основі у вигляді пільгових кредитів, так і безповоротно. Основою для виділення коштів, як правило є конкурс.
Виконавцями проекту можуть бути як венчурні (ризикові) малі або середні фірми, так і спеціально створені колективи спеціалістів.
Рішення про надання кредиту часто базується на висновку аудиторської фірми щодо конкурентоспроможності та ефективності запропонованого до фінансування проекту.
У випадку провалу проекту, що реалізується, або окремих його складових, можуть прийматись наступні міри. Колектив, який отримав кредит, повертає його з врахуванням індексації, не дивлячись на неможливість продажу роботи, яка виконувалась по договору. Підприємство, не спроможне повернути гроші та заплатити за користуванням кредитом, на підставі висновку аудиторської фірми оголошується банкротом з усіма наслідками, а саме - зміна керівництва та розгляд питання про його перепрофілювання.
По відношенню до колективу експертів, які рекомендували до фінансування проект, що не отримав закінчення з їхньої вини, надалі повинна діяти заборона на участь в підготовці експертних проектів. Реалізація цього заходу можлива через обов'язкову розсилку інноваційним фондом аудиторським фірмам, які мають ліцензію на аудит, переліку експертів, що працюють над таким проектом.
Як показує практика розвинених країн, фінансування інноваційних проектів через мережу інноваційних фондів є досить ефективним, перш за все через досить високу гнучкість такої системи, що дозволяє об'єднувати кошти багатьох різних інвесторів та зусилля багатьох спеціалістів для вирішення поставлених задач.
Кооперація інвесторів, що фінансують інноваційні проекти не тільки дає можливість накопичити достатні ресурси, але й передбачає розподіл ризику та, відповідно, можливих збитків між ними.
В той самий час, як показує практика, діяльність венчурних інноваційних фірм, що займаються розробкою (а інколи є й ініціаторами) інноваційних проектів є досить ефективною (в США на фірми з чисельністю зайнятих менше 1 тис. чоловік припадає 1/2 всіх найважливіших нововведень в країні).
Не останню роль в успішному функціонуванні фондових механізмів в країнах Заходу грає специфічність руху грошових ресурсів в інноваційному процесі.
Розділ ІІ. Рух грошових потоків в інноваційному процесі
Від інноваційних фондів потік грошових коштів спрямовується до виконавців проблемно-цільових проектів і програм.
Успішно виконувані проекти і програми, націлені на оптимальне рішення актуальних проблем, привертають до себе увагу потенційних споживачів даних ефектів та викликають у них природнє бажання всебічно сприяти прискоренню реалізації намічених цілей.
Вкладаючи в проекти свої кошти, споживачі пропонують їх виконавцям різноманітні організаційно-економічні послуги, додаткові матеріально-технічні, інформаційні, кадрові ресурси і т.п. Все це прискорює хід проектних робіт; підвищується якість отриманих результатів та ефективність їх використання в ширшому масштабі.
Ті додаткові кошти, що вливаються в проект і програму в ході їх успішного здійснення, також фондуються. Внаслідок проекти і програми перетворюються в самостійні інноваційні фонди і в цій ролі стають автономними дочірніми філіями вихідного (материнського) інноваційного фонду. Вони складають його периферію і, таким чином, надають йому функції свого центрального органу.
По суті розпоряджаючись чужими коштами (але при цьому маючи узаконену можливість привласнювати заощаджені кошти та значну долю отриманого за допомогою їх прибутку), виконавці проектів і програм відносно швидко накопичують власні досить великі грошові суми, якими володіють і користуються за власним бажанням, як субсидіями. В разі, якщо ці кошти починають набагато перевищувати життєві потреби їх власників, останні, як правило, перш за все вкладають їх в свої проекти і програми, особливо у нові, перетворюючись таким чином в індивідуальні фонди неприбуткового, некомерційного типу.
Це третє покоління подібних фондів у їх загальній системі. Його характерні риси - надзвичайна багаточисельність, швидкість обертів грошових коштів, висока мобільність їх обертання, стрімкі темпи зростання їх загальної маси.
Така можливість додавати у фонди виконуваних проектів і програм власні фінансові кошти (або навіть повністю фінансувати їх за власний рахунок, дозволяє виконавцям звільнятись від необхідності пасивного чекання субсидій від материнських і дочірніх інноваційних фондів. Можливість самофінансування надає виконавцям змогу успішно долати і залежність від бюрократичних державних інстанцій, які часто регламентують суспільний інноваційний процес інструкціями, неадекватними його змісту і тенденціям розвитку.
Третє покоління фондів є кінцевим пунктом грошового потоку, що формується материнськими і дочірніми фондами, а також засновниками та користувачами. Цей потік спрямовується від первісної фази суспільного інноваційного процесу до його кінцевої фази. Він безпосередньо нарощує свою грошову масу, прискорює її оберти, скорочує цикли обертів, підвищує їх ефективність. Це призводить до утворення величезної товарної маси (нової техніки, технологій, покращених комунально-побутових умов, високоякісних спеціалізованих послуг) еквівалентної грошовому потоку, що розглядається за всіма його кількісними і якісними характеристиками.
Третє покоління фондів, за кожним з якихстоїть незалежна особа, здатна добровільно відчуджувати особисті кошти, стає також початковим пунктом другого, причому принципово іншого, в порівнянні з першим фінансового потоку.
Він іде в зворотньому напрямку: від кінцевої фази суспільного інноваційного процесу до його початкової фази. Таким чином цей зворотній або зустрічний грошовий потік збільшує масу фінансових ресурсів всіх учасників інноваційного процесу.
Зворотний грошовий потік відрізняється від прямого переліком важливих властивостей. В останньому, що йде від першого до третього покоління фондів, виконавці проблемно-цільових проектів і програм є одержувачами коштів, що виступають у вигляді субсидій, а також належної їм долі прибутку. У зворотному потоці спеціалісти стають "донорами", тобто джерелом грошових коштів, які вже самі вони даром віддають у чуже користування.
Фондові механізми науково-технічного і соціально-економічного прогресу приводять до суверенізації творчо дієздатних осіб, забезпечують їм більш сприятливі, ніж відомствам і корпораціям, умови збереження і збільшення цінності заощаджених коштів за рахунок відчудження. Таким чином відбувається
Loading...

 
 

Цікаве