WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Економічна суть ринку праці - Курсова робота

Економічна суть ринку праці - Курсова робота

місця. Коли кажуть, що положення на ринку праці ненапружене, це не означає, що ніде немає ніякого дефіциту. Коли ж кажуть, що ринок праці в напруженому стані, це, проте, може означати, що відносно деяких видів професій або робочих місць число тих, хто шукає роботу, перевищує число вакансій при домінуючій заробітній платі.
4. Державна політика зайнятості в Україні
4.1. Стан ринку праці в Україні
Що стосується стану ринку праці в Україні, то потрібно зазначити, що в Україні в 1996 році значно активізувалося рушення робочої сили.
У державну службу зайнятості за січень-квітень 1996 року з питання працевлаштування звернулося 282,3 тис. громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, що на 37% більше, ніж за останні чотири місяці (вересень-грудень) 1995 року. Чисельність безробітних, в порівнянні з початком року, виросла на 70,7% і на кінець квітня 1996 року становила 216,6 тис. чоловік. Рівень офіційно зареєстрованого безробіття загалом в Україні протягом вказаного періоду збільшила на 0,3 процентних пункту і склав на кінець квітня 1996 року 0,8% працездатного населення працездатного віку. Самим високим він залишався в Івано-Франківській області (2,4%), Львівській області (1,8%) і Волинської області (1,7%). (Вказаний рівень безробіття засновується на офіційно зареєстрованих даних. Однак, він не відображає дійсної картини безробіття, а отже і рівня зайнятості в Україні, оскільки має місце низький рівень звертання населення в центри зайнятості).
Рівень зайнятості населення за статтю, віковими групами
та місцем проживання у 1998 р.
Відсотків до кількості обсеженного населення відповідної вікової групи
Всього 15-19
років 20-29
років 30-39
років 40-49
років 50-59
років 60-70
років
Все населення
жінки
чоловіки
Міське
жінки
чоловіки
Сільське
жінки
чоловіки 62,8
60,8
64,9
61,5
59,2
64,1
65,6
64,7
66,7
19,7
20,4
19,1
16,4
16,9
16,0
27,7
29,1
26,5 67,7
68,6
66,8
67,0
67,3
66,7
69,4
72,0
66,9 80,8
81,3
80,3
79,7
79,6
79,9
83,6
85,8
81,5 83,5
84,2
82,7
83,2
83,4
82,9
84,5
86,8
82,1 67,7
61,0
76,0
65,9
58,5
75,3
71,2
66,2
77,7 30,6
26,1
37,0
21,6
15,9
29,8
44,1
41,3
48,3
При сприянні служб зайнятості в течії січня-квітня 1996 року працевлаштовано 77,8 тис. незайнятих громадян, що на 13,6% більше, ніж у відповідному періоді в 1995 році.
Зростання об'ємів фіксованого ринку праці привело до поглиблення незбалансованості між пропозицією робочої сили і попитом на неї. Так. Якщо в течії останніх 4 місяців 1995 року щомісяця, в середньому, реєструвалося біля 19,5 тис. безробітних, то в течії січня-квітня 1996 року, відповідно 42,4 тисячі.
У той же час, число оголошених підприємствами вакансій скоротилося на 2,7 тис. місць: з 77,6 тис. місць на початок січня до 74,9 тис. місць на кінець квітня 1996 року.
Кількість зареєстрованих, не зайнятих трудовою діяльністю, громадян на кінець квітня досягла 260,2 тис. чоловік, і в 3,48 рази перевищило попит на робочу силу.
Серед 216,6 тис. безробітних, які перебували на обліку в службі зайнятості на кінець квітня 1996 року, жінки становили 68,2% молодь до 28 років 34,3%, і кожний четвертий звільнений в зв'язку із змінами в організації виробництва.
Згідно з інформацією, яка поступила від господарських суб'єктів, очікується збільшення темпів звільнення працівників майже у всіх галузях народного господарства, особливо в галузях невиробничої сфери. Так, в течії січня-березня 1996 року з установ охорони здоров'я, фізкультури і соціального забезпечення звільнено 2 тис. чоловік, що в 4,1 рази більше, ніж за відповідний період минулого року? Науки і наукового обслуговування відповідно 2,5 тис. чоловік (або в 2,3 рази); освіти 2,2 тис. Людина (в 2,9 рази); житлово-комунального господарства 0,9 тис. чоловік (або на 84,6%). Трохи повільніше темпи скорочення відмічалися в галузях виробничої сфери. Так, кількість звільнених працівників промисловості зросла на 80,1%; сільського господарства відповідно на 62,7%, будівництво на 82,0%, торгівлі громадського харчування на 44,8%, транспорту і зв'язку на 42%.
Найбільші обсяги скорочення були характерні для підприємств з державною формою власності 47,6 тис. Людина (70,7% від загального числа звільнених).
У напрямі центрів зайнятості (учбових центрів) в течії першого кварталу 1996 року профорієнтаціонні послуги надані 74 тис. громадян (на 92,3% більше, ніж у відповідному періоді 1995 рік).
З державного фонду зайнятості населення за січень-квітень 1996 року витрачено в допомогу по безробіттю 755,0 млрд. крб.. в тому числі в квітні 169,3 млрд. крб. Середній розмір допомоги по безробіттю в квітні становив 2373,9 тис. крб.
4.2. Молодіжна політика зайнятості: розробка спеціальних програм
Як видно з приведених статистичних даних, найбільші труднощі в працевлаштуванні відчуває молодь, яка найменше конкурентноздатна на ринку праці в зв'язку з недостатньою профорієнтація, низьким рівнем професійної підготовки і відсутністю досвіду практичної роботи. При цьому, аналіз сучасного стану молодіжного сектора праці. Який провів науково-дослідний центр з проблем зайнятості населення на ринку праці Національної Академії наук України і Міністерства праці України, свідчить про те, що цю проблему передусім відчуває молодь, яка вперше вибирає професію і вступає в трудову діяльність після закінчення навчання. Процес вибору професії і включення молоді в трудову діяльність займає в її житті важливий і відповідальний період пошуку самовираження особистості іформування умов реалізації своїх потреб і інтересів. Тому розробка програм входження цих категорій в економічно-активну частину населення має актуальне значення для розширення із зайнятості і підвищення конкурентноздатності на ринку робочої сили.
Згідно з проведеним аналізом в 1994-1995 рр. мало місце і прогресувало скорочень найма робочої сили серед молоді, яка уперше приступала до трудової діяльності. Це було пов'язане як зі спадом виробництва, так і з пропозицією низькооплачуваних і не престижних робочих місць. З цієї причини молодь прагнула використати альтернативні форми зайнятості, які пріоритетні по прибутках і виникають за межами організованого ринку праці. У той же час, обмеженість можливостей подальшого розширення альтернативних форм зайнятості створила тут жорстку конкуренцію, яку не всі витримують і, таким чином, віддають вважаючу за краще залишатися без роботи за рахунок коштів своїх батьків або пристосування до інших форм паразитування.
На основі проведеного соціологічного опиту, можна зробити орієнтовний висновок: тільки до 10% молоді, яка уперше приступає до трудової
діяльності, поповнює сферу матеріального виробництва, до 30% сферу фінансової, посередницької і торгової діяльності, до 15% поповнюють сферу
нерегламентованої зайнятості і приблизно 20% стає на шлях тунеядство, алкоголізму, наркоманії, проституції, шахрайства, інші попадають в обслуговуючі і силові структури держави. Такий розподіл зайнятості серед молоді, яка уперше приступає до трудової діяльності, являє собою істотну державну проблему.
Виходячи з цих і інших обставин, які формують поведінку молоді на ринку праці, доцільно було б розробити на перехідний період від державної до
Loading...

 
 

Цікаве