WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Фіскальна політика держави (бюджетна податкова політика) - Реферат

Фіскальна політика держави (бюджетна податкова політика) - Реферат

відома система муль-
типлікаторів, які, як уже зазначалося, поєднують цілі та за-
соби (інструменти регулювання). Без урахування муль-
типлікаторів не розробляється жодна державна програма.
Наведемо приклади деяких мультиплікаторів.
Мультиплікатор державних витрат дає можливість оцінити
вплив витрат держави на величину ВНП. Для виведення його ско-
ристаємося формулою макрорівноваги:
Y = C + I + G
Врахуємо, що С = с'(1 - t)Y,
де с' - гранична схильність до споживання;
t - частка податків у сукупних доходах.
Тоді
Y = c'(1 - t) Y + I + G.
---
незмінна
величина
Продиференцюємо отримане рівняння по G:
dY 1
My/g = ---- = -------------
dG (1-c'(1-t))
Тут My/g показує, як зміниться Y при зміні G на одиницю.
Надамо змінним с' та t таких значень: с'= 0.8, t =0.2,
підставимо їх у формулу мультиплікатора:
Отримаємо: My/g = 2.8.
Мультиплікатор показує, що при збільшенні державних вит-
рат на одиницю, ВНП збільшується на 2.8 одиниць.
Мультиплікатор податків оцінює вплив розміру податків на
обсяг ВНП. Для виведення його знову скористаємося формулою
макрорівноваги, але будемо виходити з того, що
С = с'(Y - T), де Т - загальнавеличина податкових над-
ходжень;
(Y - T) - доход після оподаткування.
Матимемо:
Y = c'(Y - T) + I + G
незмінна
величина
Зробивши прості перетворення і продиференціювавши рівня-
ння по Т, дістанемо:
dY c'
My/t = ---- = - -----
dT (1-c')
Тут Мy/t показує, як зміниться Y призміні T на одиницю.
Надамо с' значення 0.8. Матимемо: My/t = - 4.
Отриманий мультиплікатор показує, що при збільшенні за-
гальної величини податків на одиницю, ВНП зменшується на 4
одиниці.
Мультиплікатор процентної ставки оцінює вплив процентної
ставки на величину ВНП. Виведення мультиплікатора теж роз-
почнемо з формули макрорівноваги, але тепер врахуємо дві
обставини:
С = с'(1 - t) Y,
I = eY - ki, де е - частка заощаджень у ВНП;
і - ставка процента;
k - коефіцієнт щільності зв'язку між інвестиціями та
ставкою процента. Знак " - " перед к означає, що зв'язок
обернений: і І .
Тепер формула Y = C + I + G набуде такого вигляду:
Y = c'(1 - t) Y + eY - ki + G
незмінна
змінна
Здійснивши перетворення і продиференціювавши по і, мати-
мемо: dY k
My/i = ---- = - ------------
di 1-c'(1-t)-e .
Тут My/i показує, як зміниться Y призміні і на одиницю.
Нехай с'= 0.8; t = 0.2; e = 0.1; k = 0.3. Підставивши ці
значення, матимемо м = - 1.15.
Мультиплікатор показує, що при збільшенні ставки процен-
та на одиницю Y зменшується на 1.15 одиниць.
Грошовий мультиплікатор відображає залежність грошової
пропозиції від грошової бази.
Для виведення мультиплікатора скористаємося основними
залежностями сфери грошового обігу. Грошова пропозиція скла-
дається з готівки та депозитів:
s
M = C + D, де С - готівка;
D - депозити.
Грошова база - це готівка на руках у населення та у
банківськихрезервах:
B = C + R, де В - грошова база,
С - готівка,
R - банківські резерви.
Для перетворення наведених формул скористаємося віднос-
ними показниками (коефіцієнтами):
C
d = --- , де d - коефіцієнт розподілу доходів населення
D
на готівку та депозити;
R
r = --- , де r - норма банківських резервів, тобто час-
D
тина депозитів, що зберігається у резервах.
Тоді C = d * D, R = r * D.
Підставимо значення С та R у формули:
s
s M
M = d * D + D = D (d + 1); D = -----
d+1
B
B = d * D + r * D = D (d + r); D = ----
d + r
Після простих перетворень матимемо:
s d + 1
M = ------- * B
d + r
Продиференціювавши по В, дістанемо:
s
d M d + 1
mMs/B = ------ = ------
d B d + r
Надамо d та r таких значень: d = 0.1; r = 0.2.
Підставивши ці значення у формулу мультиплікатора, мати-
мемо: mMs/B = 3.7.
Мультиплікатор показує, що при збільшенні грошової бази
на одиницю, грошова пропозиція зросте на 3.7 одиниць.
Після розгляду чотирьох мультиплікаторів можна зробити
деякі узагальнення:
1. Розрахунки мультиплікаторів грунтуються на фун-
даментальних макроекономічних залежностях. У трьох перших
прикладах була використана загальна формула балансування ВНП
та суми основних елементівсукупних витрат, у четвертому -
формули грошової рівноваги.
2. Як цілі та засоби їх досягнення можуть розглядатись
різні величини. У перших трьох прикладах ціллю виступав ВНП,
а засобом впливу були G, T та i. У четвертому прикладіяк ціль
аналізувалася пропозиція грошей Ms , а засобом слугувала гро-
шова база В.
3. Оскільки кожен із мультиплікаторів дає певні
кількісні залежності, то він може бути використаний для прог-
нозування. Третій висновок заслуговує особливої уваги. Проте
одразу виникає запитання: наскільки точними будуть прогнози,
побудовані на підставі економічних мультиплікаторів?
Оскільки для розрахунку самих мультиплікаторів викорис-
товуються значення інших змінних, то прогнози щодо впливу
кожного із засобів на мету будуть настільки точними, нас-
кільки правильними є уявлення про перелічені змінні. А ці
уявлення в більшості випадків формуються на підставі резу-
льтатів обробки статистичної інформації. Із перел-
іченихзмінних лише показник r (норма банківських резервів) не
потребує такої обробки, оскільки він визначається центральним
банком країни для всіх іншихбанків. Інші змінні: с' - гранич-
на схильність до споживання, t - частка податків в доходах,
е - частка заощаджень, к - коефіцієнт щільності зв'язку між
інвестиціями та ставкою процента, d - коефіціент розподілу
доходів на готівку та депозит - одержуються статистичним шля-
хом.
Саме наявність реальних статистичних даних щодо перелі-
чених та інших змінних перетворює макроекономічну модель на
макроеконометричну.
Макроеконометричною називається модель, що відображає
економіку не лише якісно, а й кількісно.
3. АВТОМАТИЧНІ СТАБІЛІЗАТОРИ ТА ДИСКРЕЦІЙНА
СТАБІЛІЗАЦІЙНА ПОЛІТИКА.
За кейнсіанськими рецептами державні витрати можуть
значно перевищувати бюджетні доходи, що створює бюджетний
дефіцит і веде до зростання внутрішнього державного боргу.
Дефіцит свого бюджету держава покриває за рахунок позики -
випуску державних боргових зобов'язань (облігацій і векселів).
Інший шлях покриття дефіцитного бюджету - емісія небезпечних
кредитних грошей, що веде до значного стрибка інфляції.
Дефіцит державного бюджету виникає внаслідок надмірних
витрат держави на військові цілі, на родутий апарат чинов-
ників, державних закупівель товарів (насамперед військової
техніки і озброєнь) за підвищеними цінами тощо. Хронічна
дефіцитність бюджету, що допускається кейнсіанською макро-
економічною моделлю, веде
Loading...

 
 

Цікаве