WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Фіскальна політика держави (бюджетна податкова політика) - Реферат

Фіскальна політика держави (бюджетна податкова політика) - Реферат

Формалізуємо
ці зв'язки:
G Sales D(K,L) Inc C Sales Y
Графічно ефект мультиплікатора втілюється у тому, що
відрізок КЕ1 (величина G) нашого графіка менший, ніж відрізок
YuYf (величина приросту продукту).
Отже, ?Y = My/G ?G, відповідно ?G = ?Y/My/G.
Для визначення ?G скористаємось спрощеним мультиплікато-
ром My/G = 1/1-c'. Нагадаємо, що у попередній темі був зап-
ропонований трохи складніший мультиплікатор: My/G=1/1-c'(1-t)
Для розрахунку задамо, що с'= 0.8 і пам'ятаймо, що
необхідний нам приріст продукту становить (4000 - 3200 = 800)
одиниць. Отже, ?G = 800/1/(1-0/8) = 160 одиниць.
Альтернативним до державних витрат засобом фіскальної
політики є інший засіб тієї ж таки політики, а саме: більш
ліберальне оподаткування. Для врахування дії цього фактора
слід розрізняти сукупний попит і доход, що залишається у роз-
порядженні споживачів після оподаткування (Y -T). Зрозуміло,
що завдяки податкам у споживачів залишається менший доход, а
отже, скорочуються і їхні споживчі витрати. Тобто за будь
якого обсягу ВНП збільшення податків спричиняє зменшення спо-
живання.
Зобразимо цей зв'язок графічно, виходячи з того, що нам
необхідно запобігти безробіттю шляхом зменшення податків. При
цьому має відбутись зростання випуску з 3200 до 4000 одиниць
(графік 8).
AD E1
Витрати C+I+G
E
K
3200 4000
Yu Yf y
Пояснення до графіка 8:
1. На графіку відображено зв'язок між рівнем загальних
витрат (С+І+G) та споживчими витратами до і після оподат-
кування.
2. При зменшенні оподаткуавння доходів лінія С зсуває-
ться вгору; відповідно відбувається зсув лінії сукупних вит-
рат.
Визначимо, наскільки треба скоротити податки, щоб забез-
печити повну зайнятість шляхом зростання споживчих витрат.
Для цього скористаємось мультиплікатором впливу податків на
загальний випуск (він розглядався у попередній темі), а саме:
Му/? = - c'/1-c' = ?Y/?T. Звідси:
1 - c' 1 - 0.8
?T = ?Y ----- = 800 * ------- = 200
c' 0.8
Порівняння результатів виконаних розрахунків дають
підстави зробити висновок: збільшення обсягів виробництва і
повної зайнятості відносно легше досягти шляхом збільшення
державних закупівель, ніж шляхом зменшення податків.
Нам уже відомо, що в межах фіскальної політики держава
може вдатись до ще одного засобу: державних трансфертів. До-
помога у вигляді трансфертів, безумовно, впливатиме на спожи-
вання. Адже трансфери збільшують доход, що лишається в роз-
порядженні домогосподарств. На перший погляд здається, що
кожна одиниця державних витрат на соціальні трансферти
збільшує споживання саме на одиницю. Але необхідно враховува-
ти, що домогосподарства розподіляють надходження у вигляді
соціальних трансфертів на споживання і заощадження. Отже,
трансферти збільшують доход домогосподарств, але те, як вони
вплинуть на розмір споживання, залежить від граничної схи-
льності до споживання. Формалізуємо це твердження у такий спо-
сіб:
Y = c'(Y + G?) + I + Gs, де G? - соціальні трансферти;
------
незмінна
величина
Gs - витрати держави на то-
вари та послуги.
Продиференціювавши рівняння по G?, отримаємо муль-
типлікатор впливу соціальних трансфертів на продукт:
Мy/Gr = c'/1-c' = ?Y/?G?
Нехай с'= 0.8; тоді для повної зайнятості, тобто
збільшення обсягів виробництв на 800 одиниць, треба збільшити
соціальні трансферти на 200 одиниць (за умови, що інша час-
тина державних витрат - закупівлі товарів та послуг - зали-
шиться на попередньому рівні.
Державні витрати, податки, інфляція.
Завищені державні витрати, як занижені податки, можуть
ставати причиною цінової нестабільності. В цьому разі сенс
фіскальної політики полягатиме у зменшенні сукупних витрат.
Зобразимо механізм виникнення так званого "інфляційного роз-
риву" на графіку 9:
Витрати
K E2
C+I+G
E1
C+I E
Yu Yf Yi y
Графік 9
Пояснення до графіка 9:
1. На графіку показано, що певні витрати домогосподарств
і інвестиції підприємців не забезпечують виробництва на рівні
повної зайнятості, а лише на рівні Yu.
2. Державні витрати спричинили появу інфляційного роз-
риву (відрізок КЕ1), тобто зростання цін.
У яких же випадках державні витрати спричиняють інфляцію?
Відповідно до нашого графіка, повне використання ресурсів пе-
редбачає створення продукту в обсязі Yf. Продукт Yi за
наявних у суспільстві ресурсів створений бути не може. Отже,
витрати на рівні продукту Yi не можуть мати товарного забез-
печення і втіляться у зростанні цін.
Якщо причиною перевищення державних витрат стали
надмірні закупівлі товарів та послуг, то для відповіді на пи-
тання, на скільки одиниць слід зменшити останні, треба ско-
ристатися мультиплікатором Мy/c = 1/(1-c'). Припустимо, що
при повній зайнятості можна виробити продукт в обсязі 4000
одиниць. Надмірні сукупні витрати гарантують реалізацію 4400
одиниць. Гранична схильність до споживання с'= 0.8. Щоб виз-
начити, на скільки одиниць необхідно скоротити державні за-
купки, треба:
?Y 400
G = -------- = - --------- = - 80.
1/(1-c') 1/(1-0/8)
Отже, в даному випадку подолання інфляційного розриву
вимагає скорочення державних закупівель на 80 одиниць.
Якщо ж надмірні державні витрати втілились у соціальних
трансфертах, то для аналогічних розрахунків користуються
іншим мультиплікатором:
c' 1-c' 0.2
Gt = - Y : ----- = - Y * ---- = - 400 * --- = - 100
1-c' c' 0.8
Отже, для скорочення інфляційного розриву соціальні
трансферти треба скоротити на 100 одиниць.
Порівняння впливу двох елементів державних витрат
засвідчує, що вплив соціальних трансфертів є слабшим. Звідси
висновок: більш ефективним засобом обмеження інфляції є ско-
рочення державних закупівель.
Іншим фіскальним засобомобмеження інфляції є збільшення
податків. При цьому споживання зменшується на ту саму величи-
ну, на яку збільшуються податки. Обгрунтованим є припущення,
що під впливом зростання податків люди намагаються зберегти
попередні рівні споживання за рахунок скорочення заощаджень.
Отже, гранична схильність до споживання повинна зрости. Нап-
риклад, нехай вона збільшиться з 0.8 до 0.85. Щоб відповісти
на питання, як треба збільшити податки, щоб скоротити вироб-
ництво на 400 одиниць, доцільно застосувати мультиплікатор
податків з новим значенням граничної схильності до спожи-
вання:
1-c' 0.15
?T = ?Y * --- = 400 * ---- = 71
c' 0.85
Результати розрахунку дають підстави для висновку про
досить значний вплив на подолання інфляції такого фіскального
засобу, як збільшення податків.
Економічні мультиплікатори.
Світовій економічній науці
Loading...

 
 

Цікаве