WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Фіскальна політика держави (бюджетна податкова політика) - Реферат

Фіскальна політика держави (бюджетна податкова політика) - Реферат

стягувалась, зменшує зацікавленість у
продуктивній діяльності. Помічено, що до певної межі оподат-
кування в оподаткованого (підприємця чи робітника) існує
зацікавленість у нарощуванні зусиль; після досягнення цієї
межі така зацікавленість зменшується і поступово сходить
нанівець. Отже, намагаючись збільшити податкові надходження
за рахунок збільшення податкових ставок або акцизів, швидко
досягається така межа, коли може зменшитись податкова база -
отримувані доходи або обсяги реалізації. Наслідком такого
зменшення стане скорочення власне податкових надзоджень.
Звідси випливає досить парадоксальний висновок: лібералізація
податкової системи може забезпечити збільшення податкових
надходжень. Цей ефект був помічений американським економістом
Артуром Лаффером і ввійшов в економічну науку під назвою кри-
вої Лаффера.
Крива Лаффера графічно має такий вигляд (графік 4):
100%
Середній B
рівень tb
податко-
вих ста-
вок ta A
tc C
0 Gв GA G
Обсяг бюджетних надходжень
Графік 4
Пояснення до графіка 4:
1. Крива Лаффера є геометричним місцем точок, кожна з
яких демонструє можливий варіант поєднання ставок оподат-
кування і обсягів бюджетних надходжень.
2. Точка А (екстремум функцій) відповідає тій ставці по-
датку ta, при якій бюджет отримує найбільші надходження (GА).
3. У точці С при податковій ставці tc, що менша за опти-
мальну, як і в точці В при податковій ставці tb, що більша за
оптимальну, бюджет отримує однаково менші надходження.
Крива Лаффера використовується як аргумент на користь
лібералізації оподаткування. Проаналізуємо, які процеси
відбуватимуться в економіці при переході від податкової став-
ки tb до ставки ta.
У найближчій перспективі перехід до меншої податкової
ставки може означати скорочення надходжень до бюджету. Але з
часом (нагадаємо, що крива Лаффера ілюструє довготривалу за-
лежність) відбуватиметься певні зміни. Передусім збільшаться
чисті доходи, а отже, зростуть і заощадження. Це спричинить
збільшення інвестицій, зростання виробництва, зайнятості, а
отже, і збільшення доходів, які є базою оподаткування. Логіку
цього зв'язку можна формалізувати в такий спосіб:
Inc Y
t S I Inc T ,
Pr L
де t - податкова ставка;
Inc - доходи домогосподарств;
Pr - прибутки підприємств;
S - заощадження;
T - податкові надходження до бюджету.
Зростання податкових надходжень під впливом зменшення
податкової ставки на графіку кривої Лаффера відображено пере-
ходом від точки А до В.
Визначення межі оподаткування є проблемою вкрай акту-
альною для України. Практика управління економікою впродовж
90-х років засвідчує: намагання уряду поповнити хронічно
дефіцитний бюджет не враховують того, що надмірні податки
зменшують базу оподаткування і скорочують надходження до бюд-
жету.
Бюджетно-податкова політика, що використовує як головні
інструменти податки та державні витрати, може застосовуватися
для жосягнення таких макроекономічних цілей, як забезпечення
повної зайнятості, стримування цін та забезпечення загального
добробуту. Проаналізуємо, як через бюджетно-податкову полі-
тику можна обмежити зростання безробіття та інфляцію.
8 ¦ - Реальний бюджетний
¦ доход є загальним
6 ¦ доходом консолідова-
¦ ного бюджету (розра-
4 ¦ хованим за західною
¦ методикою), дефльо-
2 ¦ ваним на індекс спо-
¦ живчих цін.
0 ¦
¦
-2 L-------------------------------
t
1993 1994
------------------------------------------------------------
Графік 5
%
¦ - Податки ( як
Подат- 60 ¦ сума ПДВ, пода-
ки у % ¦ тку на доход
до ВНП 50 ¦ підприємств,
¦ акцизного збору,
40 ¦ відрахувань до
¦ фонду Чорнобиля,
20 ¦ податків з насе-
¦ леня та відраху-
10 ¦ вань до пенсій-
¦ ного фонду) у %
0 L------------------------------- до ВНП.
t
1993 1994
------------------------------------------------------------
Графік 6
Державні витрати, податки і безробіття.
Припустимо, що повна зайнятість у суспільстві забез-
печується тоді, коли створений продукт досягає 4000 одиниць.
Також приймемо, що сукупні витрати домогосподарств і
підприємців можуть забезпечити виробництво в обсязі 3200 оди-
ниць. Із відома кейнсіанської формули AD = C + I + G вип-
ливає, що держава має взяти на себе якусь частину сукупних
витрат. Нехай це будутьвитрати, пов'язані із державною за-
купівлею товарів та послуг. Щоб відповісти, якою має бути ця
частина, необхідно скористатися мультиплікатором впливу дер-
жавних витрат на ВНП. Графічно зображена ситуація має такий
вигляд (графік 7):
Витрати
E1
C+I+G
G
E
C+I K
3200 4000
Yu Yf Y
Графік 7
Пояснення до графіка 7:
1. На графіку зображено дві точки рівноваги: Е та Е1.
Точці Е відповідають "неповні" витрати (домогосподарств і
підприємців-інвесторів), при яких створюється продукт Yu, що
не забезпечує повної зайнятості.
2. Точці Е1 відповідають "повні" витрати (з витратами
держави) і продукт Yf, що передбачає повну зайнятість.
На одному етапі аналізу ми не ставимо питання, звідки
беруться кошти для державних витрат. Ми ігноруємо також ту
обставину, що державні витрати можуть "витісняти" приватні
заощадження та інвестиції. До речі, до таких абстракцій вдав-
ся і сам Дж.М.Кейнс. Отже, ми припускаємо, що державні вит-
рати не зменшують інших компонентів сукупних витрат.
Повернемось до нашого завдання: розрахувати, якими мають
бути державні витрати, щоб забезпечити повну зайнятість. При
цьому ми виходимо із залежності ?G ?Y.
Між засобом ?G та метою ?Y "знаходиться" мультиплікатор
(примножувач ефекту засобу ?G). Ефект мультиплікатора в дано-
му разі пояснюється так: державні витрати збільшують обсяг
продажу товару та послуг, це спричиняє додатковий попит на
фактори виробництва, зростання реалізації факторів вироб-
ництва означає збільшення доходів і споживання, що, у свою
чергу, зумовлює нове збільшення обсягу продажів.
Loading...

 
 

Цікаве