WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Фіскальна політика держави (бюджетна податкова політика) - Реферат

Фіскальна політика держави (бюджетна податкова політика) - Реферат

адміністративних засобів
між ними є дещо спільне: жоден економічний засіб не може
здійснитися без адміністративних зусиль - певних законодавчих
актів та дій органів виконавчої влади.
Наведемо деякі з економічних засобів, розподіливши їх за
напрямами економічної політики.
Бюджетно-податкова політика здійснюється через податкові
ставки та пільги, розподіл податкових надходжень за рівнями
бюджетної системи(місцевим, середнім та центральним), певну
структуру витрат, балансуавння бюджетів тощо.
Заходами грошової політики є норми банківських резервів
та міжбанківських кредитів, норми процента за облігаціями та
терміни їх випуску, регулювання грошової бази. Завдяки цим
заходам досягається збільшення(або зменшення) сукупного по-
питу, стимулювання (або стримування) виробництва через вплив
на кредит та інвестиції тощо.
У межах соціальної політики як засоби використовуються:
диференційоване оподаткування доходів, обов'язкове страхуван-
ня по безробіттю та втраті працездатності, різні види соц-
іальної допомоги. В результаті цих заходів забезпечується
необхідний мінімум споживання, перерозподіляються доходи,
обмежується безробіття, гарантується здійснення соціальних
програм (підтримки сім'ї, забезпечення житлом, підвищення
рівня освіченості та культури тощо).
Засобами зовнішньоекономічної політики є податки, про-
центи за інвестиціями, пільги виробникам, що працюють на
експорт, зміни у валютному курсі. Наслідком використання цих
засобів може стати стимулювання або обмеження експортних мож-
ливостей держави.
До типових адміністративних засобів належать: планування
обсягів виробництва та цін для підприємств, через які
здійснюється природна державна монополія, антимонопольне ре-
гулювання та протидія затуханню конкуренції, розробка дер-
жавних норм та стандартів (мінімальної зарплати, якості ви-
робів, шкідливих викидів у довкілля), ліцензування експорту,
консервування частини національних ресурсів, обмеження вироб-
ництва щодо деяких його видів чи на певних територіях.
2. Фіскальна політика. Мультиплікатори фіскальної полі-
тики.
Фіскальна політика - це сукупність заходів держави у
сфері оподаткування та державних витрат.
Основніфункції фіскальної політики.
1) Вплив на стан господарської кон'юктури.
2) Перерозподіл національного доходу.
3) Нагомадження необхідних ресурсів для фінансування
соціальних програм.
Основні джерела доходів.
1) Податки.
2) Власні доходи держави від виробничої та інших форм
діяльності.
3) Платежі за ресурси, які згідно з діючим законодав-
ством належать державі.
4) Позики у формі державних облігацій.
До фіскальної політики відносяться тільки такі ман-
іпуляції державним бюджетом, які не змінюють кількості грошей
в обігу.
Податки.
Основним джерелом доходів держави в цивілізованому
суспільстві є податки.
Податки за економічним змістомце фінансові відносини між
державою та платником податків з метою створення загаль-
нодержавного централізованого фонду грошових коштів, не-
обхідних для виконання державою її функцій.
Функції податків.
Розподільча:
- перерозподіл вартості створеного ВНП між державою і
юридичними та фізичними особами.
Фіскальна:
- централізація частини ВНП у бюджеті на загаль-
носуспільні потреби.
Регулююча:
- вплив податків на різні сторони діяльності їхніх плат-
ників.
Принципи побудови податкової системи.
Загальність
- охоплення податками всіх економічних суб'єктів, які
отримують доходи незалежновід організаційно-правової форми.
Стабільність
- високий рівень гарантій того, що передбачені Законом
про бюджет доходи будуть отримані у повному обсязі.
Обов'язковість
- примусовість податку, неминучість його сплати, са-
мостійність суб'єкта в його обчисленні та сплаті.
Соціальна справедливість
- встановлення податкових ставок і податкових пільг, які
ставлять всіх суб'єктів у приблизно рівні умови і які пом-
'якшують податковий тягар на низькодоходні підприємства та
групи населення.
Бюджетно-податкова політика.
Проблеми бюджетно-податкової політики у тому чи іншому
зв'язку ми вже торкалися при розгляді "кейнсіанського хрес-
та", моделі IS-LM, моделі Манделла-Флемінга. Але у всіх попе-
редніх випадках вона цікавила нас не як така, а в ролі чин-
ника, який впливає на макроекономічну рівновагу.Тепер же
об'єктом нашої уваги є сама бюджетно-податкова політика.
Бюджетно-податкова політика, фіскальна політика - це
політика використання державних податків та витрат (видатків)
з метою впливу на макроекономічний кругообіг.
Зобразимо цей вплив схематично (схема 1):
Доход у розпорядженні
А
Д С
Схема 1
Пояснення до схеми 1:
1. На схемі зображено кругообіг доходів (верхня частина
схеми) і витрат (нижня частина схеми), що здійснюється між
підприємствами і домогосподарствами.
2. Доходи, що надходять у розпорядження домогосподарств,
є платою їм як власникам ресурсів, за винятком податків. Су-
купні витрати (попит), згідно зі схемою, формуються трьома
потоками: споживанням домогосподарств, інвестиціями (що є пе-
ретвореною формою заощаджень) та державними витратами.
3. Фіскальна політика безпосередньо торкається круго-
обігу в точках А та Д, тобто коли держава вилучає податки і
коли вона збільшує попит на величину державних витрат.
Для відновлення макрорівноваги необхідно, щоб величина
того, що тимчасово вилучено з кругообігу,дорівнювала величині
того, що повернулося у нього, а саме: T+S=I+G. До фіскальної
політики мають відношення податки Т та державні витрати G.
Отже, у фіскальної політики є дві сторони: податкова та
видаткова. Наша мета зрозуміти, на які макроекономічні показ-
ники може ефективно впливати і як використовується на прак-
тиці фіскальна політика. Однак попередньо розглянемо струк-
туру державних видатків та податків, щоб у подальшому дифе-
ренціювати вплив різних елементів на макроекономічні показ-
ники.
У сукупностідержавних витрат слід розрізняти три еле-
менти: закупки товарів та послуг PG, соціальні трансферти ІТ
та проценти по боргах GB. Державні витрати: G=PG+IT+GB.
Закупівля товарів та послуг може бути пов'язана з націо-
нальною обороною, утриманням транспортної системи, освітою,
енергетикою, наукою, системою правосуддя та виконанням служ-
бових обов'язків іншими гілками влади, охороною здоров'я,
житловим будівництвом тощо. Для того щоб товари і послуги,
пов'язані з переліченими видами діяльності, були створені,
уряд повинен виступити суб'єктом відносин на ринку факторів
виробництва. Так, ним "наймаються" працівники державних
освітніх закладів, купується обладнання для державних
підприємств. Частково держава виступає суб'єктом відносин на
ринку товарів та послуг, коли наприклад, у приватних фірм
Loading...

 
 

Цікаве