WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Товарно-ринкова та економічна рівновага - Реферат

Товарно-ринкова та економічна рівновага - Реферат

ТЕМА: "ТОВАРНИЙ РИНОК ТА ЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА"
План.
1. Економічний кругообіг в умовах ринку.
2. Сукупний попит.
3. Сукупна пропозиція.
1. У змішаній економіці головну координуючу роль виконує ринок. Ринок встановлює ціни та розподіляє обмежені економічні ресурси згідно з платоспроможними потребами економічних суб'єктів.
Центральне місце в ринковій системі займають два види ринку: ринок продуктів і ринок ресурсів. Ринок продуктів - це ринок, на якому домогосподарства купують вироблені підприємствами товари та послуги. Ринок ресурсів - це ринок, на якому підприємства купують у домогосподарств ресурси, необхідні їм для виробництва: робочу силу, капітал і природні ресурси.
Через ринок ресурсів і продуктів домашні господарства взаємодіють між собою. В процесі їхньої взаємодії відбувається економічний кругообіг, внаслідок якого в економіці визначається обсяг і структура виробництва, а між окремими ринками досягається рівновага. Модель економічного кругообігу в умовах чистого ринку ми розглядали раніше.
В світовій практиці не існує чистого ринку, а є змішана економіка, в якій поряд із субєктами приватного сектора економіки велику координуючу роль виконує держава (схема 1).
У моделі економічного кругообігу уряд виконує три функції:
По-перше, він здійснює на відповідних ринках державні закупки ресурсів та продуктів і внаслідок цього несе відповідні витрати, які впливають на сукупні витрати економіки.
По-друге, уряд надає домогосподарствам і підприємствам колективні (суспільні) блага, пов'язані із утриманням бюджетної сфери (освіти, науки, культури, медицини, національної армії, міліції тощо).
По-третє, для здійснення своїх витрат уряд формує державні доходи за рахунок збирання податків.
В даній моделі доходи уряду показані за допомогою потоків чистих податків, оскільки лише вони характеризують дійсну величину доходів, які уряд може використати для закупівлі ресурсів та продуктів на відповідних ринках.
Наведена модель показує, як уряд може впливати на параметри економічної рівноваги:
По-перше, змінюючи обсяг державних закупок товарів та послуг, уряд має можливість адекватно впливати на сукупний попит економіки і, як результат, на обсяги виробництва.
По-друге, уряд може впливати на попит приватного сектора економіки через величину чистих податків. Змінюючи рівень оподаткування або величину трансфертних платежів, уряд може зменшувати або збільшувати доходи суб'єктів цього сектора, від яких залежить їхній попит.
Дана модель є моделлю закритої економіки - такої, яка не має зв'язків із світовим господарством. В дійсності економіка будь-якої країни є відкритою.
2. Сукупний попит (СПо) - реальний обсяг національного продукту, який економіка має намір закупити з метою задоволення своїх платоспроможних потреб. У грошовій (номінальній) формі СПо визначається сукупними витратами економіки на закупівлю товарів та послуг, які складаються із споживчих витрат, валових інвестицій, державних закупок і чистого експорту. Співвідношення між сукупними витратами і сукупним попитом можна виразити формулою:
СПо * Ц = СВ + ВІ + ДЗ + ЧЕ, де Ц - середня ціна на товари і послуги.
Сукупний попит знаходиться в оберненій залежності від ціни. У зв'язку із цим на графіку крива сукупного попиту набуває вигляду негативно похилої лінії (рис. 1).
За своєю формулою крива сукупного попиту аналогічна кривій однотоварного попиту, тобто попиту на окремі види товарів (хліб, цукор, вугілля тощо).
Модель економічного кругообігу показує, що як продавець сукупна економіка отримує доходи від продажу ресурсів та продуктів, а як покупець - вона несе витрати на їх закупівлю.
Між сукупним попитом і ціною національного продукту існує опосередкована залежність, яка проявляється через три фактори:
- ефект відсоткової ставки (при зростанні цін покупцям товарів та послуг потрібно більше грошей для оплати угод. Отже, зростає попит на гроші, що при незмінній грошовій масі викликає підвищення їх ціни, тобто відсоткової ставки. Внаслідок цього, сукупний попит зменшується за рахунок попиту на ці товари, для купівлі яких потрібно брати гроші в кредит. Це стосується в першу чергу інвестиційних товарів, а також високовартісних товарів споживчого призначення, до яких відносяться переважно товари довгострокового використання (легкові автомобілі, квартири тощо);
- ефект багатства (при зростанні цін реальна вартість, тобто купівельна спроможність, накопичених фінансових активів із фіксованим доходом (облігації, строкові депозити тощо), що знаходяться у населення, зменшуються. В такому випадку власники фінансових активів стають реально біднішими, що скорочує їхній попит. І навпаки, за умов зниження цін реальна вартість фінансових активів збільшується, що підвищує попит з боку їхніх власників);
- ефект чистого експорту (проявляється, коли ціни на вітчизняні товари зростають або зменшуються порівняно з цінами на іноземні товари. Якщо внутрішні ціни піднімаються стосовно цін за кордоном, то покупці почнуть віддавати перевагу імпортним товарам, що викличе збільшення імпорту. А іноземці почнуть менше купувати вітчизняних товарів, що викличе зменшення експорту. Внаслідок збільшення імпорту та зменшення експорту скорочується чистий експорт у складі сукупного попиту).
Розглянуті вище фактори є ціновими факторами сукупного попиту, які опосередковано реалізують обернену залежність сукупного попиту від ціни.
Крім ціни на сукупний попит впливає безліч інших, нецінових, факторів. До основних можна віднести:
- очікування; - зміни в економічній політиці держави; - зміни в світовій економіці.
3. Сукупна пропозиція (СПр) - це такий реальний обсяг національного продукту, який економіка пропонує для продажу з метою отримання прибутку. Потенційна величина сукупної пропозиції залежить від запасу капіталу та технологічного рівня виробництва. В межах потенційної величини сукупна пропозиція є функцією товарних цін та середніх витрат (СеВ), тобто витрат на виробництво одиниці товару:
СПр = f (Ц; СеВ)
Наведена функція свідчить про те, що на сукупну пропозицію впливають два види факторів: ціна і нецінові фактори, вплив яких опосередковується через середні витрати.
У макроекономічній науці немає єдиної думки стосовно форми зв'язку між ціною і сукупною пропозицією. В залежності від того, як ціни впливають на сукупну пропозицію, існують дві моделі: класична і кейнсіанська. Розбіжності між цими моделями випливають із різних уявлень прихильників стосовно гнучкості цін і зарплати.
Історично першою була класична модель, фундаментальним
Loading...

 
 

Цікаве