WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Споживання, заощадження та інвестиції - Реферат

Споживання, заощадження та інвестиції - Реферат


Таким чином, і фірми, і домогосподарстваінвестують. Фірми купують інвестиційні товари, аби збільшити капітал і замінити діючий капітал у процесі його вибуття. Домашні господарства купують житло, що також є інвестиціями.
Загальний обсяг інвестицій визначається як валові інвестиції. Вони розподіляються на дві групи: одна частка спрямовується на збільшення основного капіталу, інша - на відшкодування його зношення, тобто є амортизацією. Оскільки в кожному періоді знецінюється конкретна частка капіталу, формулу валових інвестицій можна записати так:
ВІ = ЧІ +dКt
де ВІ - валові інвестиції, ЧІ - чисті інвестиції;
dК = А;
d - коефіцієнт амортизації; К - вартість обєктів основного капіталу; t - поточний рік.
При цьому:
ЧІ = Кt+1 - Кt
Отже, можна зробити висновок, що:
ВІ = Кt+1 - (1 - d) / Кt
Дане рівняння є базовим для визначення потреби в валових інвестиціях за умов розширеного відтворення, коли має місце нагромадження капіталу.
Майже всі інвестиції здійснюються фірмами, а не домашніми господарствами. Але домашні господарства, приймаючи рішення про споживання і заощадженя, спрямовують частину своїх доходів на фінансові ринки, фірми ж звертаються на фінансові ринки за кредитами, використовуючи їх на інвестування.
Отже, інвестиції створюються заощадженнями, а фінансові ринки дають змогу домашнім господарствам перерозподіляти свої доходи в часі.
Сукупний попит на інвестиції залежить від очікуваної норми чистого прибутку (ОНЧП) і відсоткової ставки (ВС) (процентної ставки).
Сутність впливу цих факторів на інвестиційний попит полягає в слідуючому.
По-перше, фірми інвестують з метою одержання чистого прибутку. Інвестиції будуть приносити чистий прибуток лише тоді, коли на одиницю інвестиційних витрат підприємство матиме більші прибутки в кожному наступному році, тобто якщо зростає капіталовіддача. Запишемо рівняння:
ЧП = ВВ - ( ПВ + ПП),
де ЧП - чистий прибуток; ВВ - приріст валового випуску, викликаний чистими інвестиціями; ПВ - приріст поточних витрат; ПП - приріст податку на прибуток.
Але інвестори опираються не на фактичний, а на очікуваний чистий прибуток (ОЧП). З урахуванням необхідності зростання капіталовіддачі можна записати формулу очікуваної норми чистого прибутку:
ОНЧП = (ОЧП / ЧІ) * 100%
Отже, головним фактором мотивації до інвестування є рівень очікуваної норми чистого прибутку.
По-друге, інвестиційні витрати пов'язані з джерелами фінансування. Досить поширеним джерелом є банківський кредит. Тому важливу роль у динаміці інвестицій відіграє відсоткова ставка (ВС). Якщо ОНЧП - мета інвестування, то ВС - ціна інвестицій, яку фірма повинна сплатити, щоб позичити грошовий капітал, необхідний для придбання реального капіталу.
Для прийняття рішення інвестори зіставляють ОНЧП і ВС. Якщо ВС нижча від ОНЧП, то інвестиції будуть прибутковими, на них виникає попит. Якщо, навпаки, - інвестиції збиткові, попиту не буде.
У прийнятті інвестиційних рішень суттєву роль відіграє не номінальна, а реальна відсоткова ставка. Номінальна ставка визначається в поточних цінах, реальна відсоткова ставка - це номінальна ставка скоригована з урахуванням інфляції.
Тобто, ВСр = ВСн - ТІ , де ВСр, ВСн - реальна і номінальна відсоткові ставки; ТІ - темп інфляції, в %.
Концепція реальної ВС пояснює парадокс значних за обсягом інвестицій за умов високих номінальних ВС і високих ТІ: реальні ставки відсотка стають тоді низькими.
Зв'язок між реальною ВС і інвестиціями виражається формулою:
ВІ = - f(ВСр).
Це рівняння показує, що інвестиції є функцією відсоткової ставки. Причому знак (-) означає, що між попитом на інвестиції і відсотковою ставкою існує обернена залежність.
Із зростанням реальної ставки відсотка попит на інвестиції скорочується тому, що вони стають дорожчими.
У макроекономічному аналізі базовою моделлю інвестиційного попиту є модель, в якій інвестиції є функцією відсоткової ставки. В такій моделі відсоткова ставка є основним фактором, який визначає інвестиційний попит, а очікувана норма ЧП є сталою величиною і диференціюється за окремими інвестиційними проектами. У графічній формі ця модель має такий вигляд:
Якщо ВСр знизиться до 8%, то виникає інвестиційний попит вартістю 50 дол.. Це пояснюється тим, що лише серед інвестиційних проектів першої групи ОНЧП більше ВСр, тобто 10% більше 8%.
Якщо ВСр знизиться до 4%, то інвестиційний попит збільшиться до 200-т дол.. Це пояснюється тим, що ОНЧП перевищує ВСр вже по першій і другій групах інвестиційних проектів, тобто 10% і 6% більші 4%.
Якщо ВСр знизиться до 2%, то інвестиційний попит збільшиться до 400-т дол, оскільки за інвестиційними проектами всіх груп ОНЧП перевищує ВСр, тобто 10%, 8%, 6% більше 2%.
Отже, доцільність інвестування і інвестиційний попит виникають за умов, коли ОНЧП більше ВСр. При заданому рівні ОНЧП чим нижча ВСр, тим більший попит на інвестиції. Тому крива інвестиційного попиту набуває вигляду негативно похилої лінії.
Крім ВС на інвестиційний попит впливають фактори, які змінюють рівень ОНЧП за даної ВС. Умовно ці фактори називаються невідсотковими, до них належать:
- технологічні зміни; розробка нового більш продуктивного устаткування зменшує середні витрати на виробництво продукції, але підвищує її якість. Внаслідок цього зростає норма ЧП від інвестування, що викликає зростання інвестиційного попиту за даної ВС.
- рівень забезпеченості основним капіталом; від того, якою мірою кожна галузь виробництва забезпечена основним капіталом, залежить ОНЧП від додаткових інвестицій.
- витрати на придбання, експлуатацію та обслуговування устаткування; якщо ці витрати скорочуються, то ОНЧП збільшується, а інвестиційний попит зростає. І навпаки.
- податки на підприємця; збільшення податків депресивно впливає на інвестиції. І навпаки.
- очікування; якщо економічні умови в країні погіршуються, фірми утримуються від інвестування.
Інвестиції є найбільш мінливим компонентом сукупних витрат. До факторів, які впливають на мінливість інвестицій, в першу чергу належать такі:
- тривалість строку служби інвестиційних товарів;
- нерегулярність інновацій;
- поточні прибутки є дуже мінливими; (підприємства інвестують лише тоді, коли відчувають, що інвестування буде прибутковим).
- мінливість очікування. (підвищення курсу акцій на біржі надає впевненості в майбутньому і навпаки).
ЛІТЕРАТУРА:
1. Будаговська С., Кілієвич О. та ін. "Мікроекономіка і макроекономіка". К.: "Основи". 1998.
2. Комісарук М.П. "Макроекономіка: курс лекцій". Коломия - 1999.
3. Макконел, Брю. "Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2 т.: Пер. с англ. ІІ-го изд.. - М.: Республика, 1992.
4. Павловський М. "Макроекономіка перехідного періоду". К.: "Техніка". 1999.
5. Савченко А. та ін. "Макроекономіка". К.: "Либідь". 1999 с. 77-96.
Loading...

 
 

Цікаве