WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Споживання, заощадження та інвестиції - Реферат

Споживання, заощадження та інвестиції - Реферат

ТЕМА: "СПОЖИВАННЯ, ЗАОЩАДЖЕННЯ ТА ІНВЕСТИЦІЇ"
План.
1. Споживання та заощадження як функції доходу.
2. Недоходні фактори споживання та заощадження.
3. Сукупний попит на інвестиції.
1. Головним компонентом сукупних витрат є споживчі витрати (СВ). Споживчі витрати, або споживання, - це витрати домашніх господарств на придбання споживчих товарів і оплату послуг для задоволення особистих потреб.
Споживання є також найбільш суттєвим компонентом валового внутрішнього продукту (ВВП). У різних країнах частка споживання у ВВП коливається в межах 60-70%, що зумовлює важливість для економіки прийняття рішення щодо споживання.
Структура споживчих витрат різна у різних груп населення (харчування, непродовольчі товари, послуги тощо). Тому в економічному аналізі виходять з так званих "якісних моделей поведінки", під якими розуміють усереднені моделі поведінки людей з різними рівнями доходу, які побудовані на основі досліджень сімейних бюджетів. "Якісні моделі поведінки" ще називають "законами Енгеля", який досліджував зміни у споживчих витратах населення в залежності від зміни доходів.
Пріоритети у споживанні різні, але можливо виділити найбільш спільні групи витрат в залежності від їх бажаності для сім'ї: харчування, одяг, освіта, медичне обслуговування, транспорт. При цьому треба враховувати, що багато залежить від доходів сім'ї, платності або безплатності тих або інших послуг.
У табл. 1 відображено основні елементи споживання, що поділені на три групи: товари поточного споживання, товари тривалого користування, послуги.
Табл. 1. Основні компоненти споживання.
Структура споживання Питома вага (%, )
Товари поточного споживання:
Харчування;
Одяг
Енергія;
Інше. 30 - 35
Товари тривалого користування:
Предмети побуту;
Транспортні засоби. 10 - 20
Послуги:
Житло;
Освіта;
Охорона здоров'я;
Відпочинок;
Інше. 50 - 55
Разом споживчі витрати 100
На величину споживчих витрат впливає багато факторів. Серед них головним є безподатковий доход (БД), або доход, що залишається у домашніх господарств після сплати податків, яким вони можуть вільно розпоряджатися. Але не весь безподатковий доход витрачається на споживання певна його частина заощаджується (З).
Заощадження - це та частка особистого безподаткового доходу, яка не споживається, тобто:
З = БД - СВ.
Функція споживання є однією з найважливіших у макроекономіці. Вона показує співвідношення між споживчими витратами і безподатковим доходом як в статиці, так і в динаміці. Функція споживання, яка була запроваджена Кейнсом, грунтується на припущенні, що існує стабільний емпіричний взаємозвязок між споживанням та доходом.
Графічно функцію споживання можна розглянути на рис. 1.
Якби споживчі витрати повністю дорівнювали доходу, то графік функції споживання прийняв би форму бісектриси. В будь-якій точці бісектриси споживання повністю дорівнює доходу. Точка Б означає нульове заощадження, повне споживання доходу. Праворуч від точки Б - зона чистого заощадження, яка обмежується кривою споживання та бісектрисою. Величина чистих заощаджень завжди вимірюється вертикальним відрізком між кривою функції споживання та бісектрисою. Обсяг споживання визначається відстанню від осі доходів до кривої функції споживання. Ліворуч від точки Б відрізок АБ означає перевищення споживання над доходами, тобто життя в борг або за рахунок попередніх заощаджень. Перевищення споживання над доходом є "чистим від'ємним заощадженням", його вимірюють відстанню між бісектрисою та кривою функції споживання.
Аналогічно розглядається функція заощадження, яка є дзеркалом відображення функції споживання. Функція споживання графічно відображена на рис. 2.
З наведених графіків видно, що і споживання, і заощадження прямо залежать від доходу, зростаючи зі збільшенням доходу і зменшуючись при його скороченні.
Оскільки споживчі витрати прямо залежать від безподаткового доходу, то функція споживання математично виглядатиме так:
СВ = f(БД).
Заощадження ж ще й від відсоткової ставки (ВС), отже:
З = f(БД; ВС)
Отже, тепер сміло можна сказати, що і функція споживання теж залежить від ВС, тобто:
СВ = f(БД; ВС)
Залежність споживання та заощадження від доходу називається схильністю до споживання та заощадження.
Розрізняють середню та граничну схильність до споживання та заощадження.
Середньою схильністю до споживання (ССС) називають частку безподаткового доходу, що спрямовується на споживання (у відсотках):
ССС = (СВ / БД) * 100%.
Середньою схильністю до заощадження (ССЗ) називають частку безподаткового доходу, що спрямовується на заощадження (у відсотках):
ССЗ = (З / БД) * 100%
Оскільки БД = СВ + З, то ССС+ССЗ = 100%, або 1,0.
Переважно ССС більше ССЗ.
Гранична схильність до споживання (ГСС) показує, яка частка додаткового доходу спрямовується на додаткове споживання:
ГСС = ( СВ / БД) * 100%
Гранична схильність до заощадження (ГСЗ) вказує на співвідношення між додатковими заощадженнями та додатковим доходом, який спричинив ці заощадження:
ГСЗ = ( З / БД) * 100%
ГСС + ГСЗ = 1,0 або 100%.
2. До недоходних факторів споживання і заощадження відносять:
Багатство. Як нерухоме майно, так і фінансові засоби, якими володіє населення. Збільшення багатства зміщує графік споживання угору, а графік заощадження - вниз.
Податки. Зниження податків збільшує безподатковий доход і тому збільшує як споживання, так і заощадження.
Рівень цін. Зростання цін скорочує споживання і заощадження і навпаки.
Відрахування на соціальне страхування. Збільшення цих відрахувань призведе до скорочення поточних споживання та заощаджень.
Очікування. Можуть бути пов'язані із майбутньою зміною цін, доходів, виникненням дефіциту тощо.
Споживча заборгованість. Якщо в попередньому періоді заборгованість зросла, то в поточному періоді домогосподарсва будуть змушені зменшити споживання і заощадження, аби ліквідувати минулу заборгованість.
Відсоткова ставка. Зміна ставки процента впливає на співвідношення між поточним і майбутнім заощадженням. Коли відсоткова ставка зростає, поточне споживання зменшується, а заощадження зростає, що збільшить майбутнє споживання, забезпечене поточними заощадженнями.
Характерним є поняття автономного споживання та заощадження, тобто такого, яке не залежить від доходу, а змінюється лише під впливом недоходних факторів.
3. Інвестиції - це другий після споживання компонент сукупних витрат. Інвестиції розподіляються на три основні групи: інвестиції в основний капітал (машини, устаткування, капітальне будівництво підприємств), житлове будівництво (витрати на підтримку житлового фонду і будівництво нового житла) та збільшення запасів (резерви сировини, напівфабрикатів на стадії незавершеного виробництва або готових виробів, які належать фірмам).
Loading...

 
 

Цікаве