WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Споживання та заощадження - Реферат

Споживання та заощадження - Реферат

заощаджують більше, ніж бідні не тільки в абсолютних цифрах, а й як відсоток від доходу. Найбідніші неспроможні заощаджувати взагалі. Замість цього, доки вони можуть позичати або витрачати свої заощадження, доти мають місце від'ємнізаощадження. Тобто найбідніші витрачають більше, ніж заробляють. Як результат, зменшуються нагромаджені заощадження, або найбідніші заходять ще більше в борги.
У таблиці № 2 ілюструється матеріал щодо використаного доходу, заощаджень і споживання, що взято з оглядів бюджетів американських сімей. Перший стовпець показує сім різних рівнів використовуваного доходу, другий - заощадження за кожного рівня доходу, а третій - видатки на споживання за кожного рівня доходу.
Точка нульового заощадження означає, що сім'я не заощаджує і не витрачає попередніх заощаджень, а споживає весь свій доход, що становить близько 25000 доларів. Нижче від точки нульового заощадження, наприклад 24000 доларів, сім'я споживає більше ніж її доход. Це призводить до від'ємних заощаджень (-110 доларів). Коли доходи перевищують 25000 доларів, сім'ї починають робити заощадження.
Третій стовпець показує видатки на споживання для кожного рівня доходу. Оскільки кожен долар доходу складається із частини, що йде на споживання (стовпець 3), та частини, що заощаджується (стовпець 2),, то стовпці 2 і 3 залежать один від одного, вони у сумі
обов'язково повинні становити перший стовпець.
Щоб зрозуміти як споживання впливає на національний обсяг виробництва, потрібно ввести декілька нових понять. Нам необхідно з'ясувати, скільки додаткових доларів споживання та заощаджень народжує кожний додатковий долар доходу. Цей взаємозв'язок проявляється через:
Таблиця № 2
Заощадження та споживання американських сімей у 1990 році
Використовуваний доход (дол..) Чисті заощадження (+), від'ємні заощадження (-) (дол..) Споживання (дол..)
A 24000 -110 24110
B 25000 0 25000
C 26000 +150 25850
D 27000 +470 26600
E 28000 +760 27240
F 29000 +1170 27830
G 30000 +1640 28360
- функцію споживання, яка показує зв'язок між споживанням і доходом, та двійника цієї функції;
- функцію заощадження, що розкриває взаємозв'язок заощаджень та доходу.
2.1. Теорія життєвого циклу споживання і заощадження.
Функція споживання побудована на простій ідеї, за якою споживча поведінка кожної окремої особи за даний період пов'язана з величиною її доходу за цей період. Натомість гіпотеза життєвого циклу розглядає приватних осіб як таких, що планують свою поведінку щодо споживання і заощадження на тривалі періоди, сподіваючись якнайкраще розподілити споживчі видатки впродовж усього свого життя.
Франко Модільяні розвинув модель поведінки споживача, яку називають гіпотезою життєвого циклу. Ця модель ґрунтується на концепції між часового вибору споживача, тобто, гіпотеза життєвого циклу вбачає в заощадженнях результат переважно бажання приватної особи забезпечити собі можливість споживати у старості. Як побачимо далі, ця теорія вказує на ряд несподіваних чинників, що впливають на норму заощаджень у країні. Наприклад, вікова структура населення, у принципі - важливий чинник, що визначає поведінку величини споживання і заощадження.
Не чекаючи на основні висновки цього розділу, зазначимо, що ми виводитимемо функцію споживання у вигляді:
C = a W R + сY L
де WR позначає реальне багатство, а - граничну схильність до споживання з багатства, YL - трудовий доход, а с - граничну схильність до споживання з трудового доходу.
Трудовий доход - це доход, який заробляє робоча сила, на відміну від доходу, що його заробляють інші фактори виробництва, як скажімо, рента за землю або прибуток, зароблений капіталом.
Розвиваючи гіпотезу життєвого циклу споживання і заощадження ми показуємо, що визначає величину граничної схильності а і с у рівнянні, чому величина багатства має впливати на величину споживання і як гіпотеза життєвого циклу пояснює загадку Кузнэца.
Візьмемо приватну особу, яка сподівається прожити NL років, працювати і заробляти доход WL років і не працюватиме за віком (NL-WL) років. Перший рік життя особи приймається за перший рік її роботи. Далі ми не враховуватимемо жодну непевність ні щодо сподіваної тривалості життя, ні щодо тривалості трудового періоду. Ми також припускаємо, що на заощадження не сплачують жодні проценти, отож теперішні заощадження дають можливість долар у долар споживати у майбутньому. За таких припущень ми можемо підійти до прийняття рішень щодо споживання і заощадження з двома запитаннями. По-перше, які споживчі можливості кожної окремої особи упродовж життя? По-друге, як приватна особа захоче розподілити свої споживчі видатки за життєвий період?
Тепер розглянемо споживчі можливості. Ми тим часом не враховуємо доход від власності (доход на активи) і зосередимося на трудовому доході YL. Доход YL і споживання с вимірюються реальними величинами. Якщо особа працює WL років, та доход за все життя (трудовий) становить (YL * WL) тобто доход за один робочий рік помножений на кількість років праці. Видатки на споживання певної особи протягом всього періоду життя не можуть перевищувати доход за все життя, коли людина не народилася багатою, що ми початково не припускали. Отже, ми вирішили першу частину проблеми споживача щодо визначення ліміту споживання за весь життєвий період.
Ми припускаємо: особа захоче розподілити споживання впродовж свого життя так, аби потоки споживчих видатків були рівномірними. Замість споживати багато в одному періоді і дуже мало в іншому, перевагу віддадуть розподілу, за якого споживають рівномірно за кожен період. Цілком очевидно: таке припущення означає, що споживання орієнтується не на поточний доход (який дорівнює нулю, коли людина не працює за віком), а на доход за весь період життя. Споживані видатки за весь період життя дорівнюють доходу за цей відрізок часу. Це означає, що заплановані щорічні споживчі видатки, а вони однакові за всі періоди, помножені на кількість років життя, дорівнюють доходу за весь час життя:
С * NL = YL * WL
Поділимо обидві частини рівняння на NL і одержимо величину запланованих споживчих видатків за рік С, що пропорційно величині трудового доходу:
С = WL / NL * YL
Коефіцієнт пропорційності у рівнянні є WL / NL - частка, яку становить робочий період життя від усього життя. Рівняння, відповідно, показує: у кожному році робочого періоду споживається частка трудового доходу, яка дорівнює частці робочого періоду життя від усього життя.
2.2.Заощадження та їх витрачання.
Заощадження дорівнюють доходу мінус витрати на споживання:
S = YL - C = YL * (NL - WL) / NL
З рівняння випливає, що заощадження протягом робочого періоду життя
Loading...

 
 

Цікаве