WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Методологічна схема процесу формування потреб та реального споживання - Реферат

Методологічна схема процесу формування потреб та реального споживання - Реферат

процес є надзвичайноскладним, постійно змінюється та залежить від дуже багатьох факторів. В останні роки різноманітність цих факторів дуже часто і з різних позицій висвітлюється в науково-економічній літературі. Адже тільки аналіз факторів впливу може виявити об'єктивні причини протікання процесу індивідуального споживання і формування реальних потреб.
Основи дослідження факторів особистого споживання і формування потреб були закладені ще К.Марксом, який вивчав не тільки саму суть індивідуального споживання, а й його залежність від капіталістичного виробництва та "від кліматичних і інших природних особливостей тієї чи іншої країни", "від культурного рівня країни" та "від приросту населення" [26, 182], [27, 209].
Велика різноманітність факторів, які впливають на індивідуальне чи особисте споживання, визначає потребу їх групування і ранжування, тобто класифікації.
Існує два підходи до групування і ранжування факторів впливу на особисте споживання. Одні автори виділяють фактор чи групу факторів, які є основним чи основними, а інша група - другорядні (неосновні) фактори (Римашевська Н.М., Прауде В.Р., Білий О.В. [3, 4] ). Інші - не виділяють такого основного фактора, відносячи фактори впливу в однаково впливові групи (Новицький В.Ї., Пашкус Ю.В., Мисько, Герасимчук В.Г. [32, 36, 30, 4 ]).
На нашу думку, більш точною і реальною є класифікація, згідно з якою виділяють один основний фактор впливу на індивідуальне споживання і формування індивідуальних потреб - рівень доходів сім'ї, всі інші фактори вважаються менш значимими, тобто другорядними. Визначальний вплив на процес формування потреб мають фактори соціально-економічного змісту, найбільш впливовим серед яких є рівень доходів сім'ї, що формує основні обмеження у потребах й індивідуальному споживанні в ринкових умовах. Наша позиція в цьому питанні збігається з класифікацією факторів Н.М.Римашевською [3, 16]. Ряд авторів дотримується іншої точки зору: для одних визначальним фактором є виробництво продукції індивідуального споживання в рамках суспільного виробництва, для інших визначальною є група економічно-соціальних факторів, до конкретизації якої вони не вдаються.
До другорядних можемо віднести всі інші соціально-демографічні фактори. За класифікацією Н.М.Римашевської [3, 16] сюди належать:
1) група факторів, які впливають на рівні регіону, території, визначаючи регіональні особливості споживання (етно-національні, традиційно-історичні, специфіку розвитку і розташування виробництва, розселення людей тощо);
2) група соціально-демографічних факторів ( розмір, вік, склад сім'ї, рівень освіти тощо);
3) фактори, які впливають на рівні особистості (вік, стать, характер зайнятості, освіта, цільові орієнтири тощо).
Позитивною особливістю такої класифікації є градація другорядних факторів впливу, які визначають індивідуальне споживання стосовно рівня охоплення. Негативна сторона - недостатнє врахування всіх другорядних факторів, а також їх дублювання на різних рівнях (наприклад, освіта є фактором впливу на рівні сім'ї і на рівні особи).
Найбільш вдалу, на нашу думку, класифікацію другорядних факторів впливу чи умов, що визначають формування індивідуальних потреб, дає В.Є.Новицький [32], поділяючи їх на економіко-географічні, структурно-демографічні, мотиваційно-психологічні, конкурентні та інші фактори. За цією класифікацією ми і подаємо другу групу другорядних факторів, яку складають вісім підгруп:
1) економіко-географічні фактори (країна, регіон, місто чи село, чисельність і густота населення, наявність виробничої і транспортної інфраструктур);
2) структурно-демографічні фактори (вік, стать, сімейний статус, расова приналежність, професійно-галузева приналежність, частка виробничо-активного населення, рівень урбанізації тощо);
3) культурно-історичні фактори (релігійна приналежність, освіта, характер і ступінь поділу суспільства на прошарки, дотримання традицій, мовні особливості й т.ін.);
4) фактори політичного характеру (очікуваний рівень стабільності економічної кон'юнк-тури, наявність гарантій проти насильного відчуження власності, ставлення населення до підприємницької діяльності);
5) психологічні фактори (асоціативне сприйняття товару, усвідомлення престижу, емоцій-на мотивація, психологічні особливості оцінки товару, психологічна залежність і піддатливість у результаті цілеспрямованої "обробки" суспільною думкою та іншими чинниками);
6) фактори індивідуальної потреби (наявність покупців, які відрізняються ступенем інтен-сивності споживання товару, надання переваги окремими покупцями певним товарам та виробникам, певним якісним параметрам товару, різноманітність реакції на новації в товарі);
7) фактори відносної ймовірності (наявність більш чи менш стабільного попиту на товари, наявність причин для здійснення купівлі, можливість здійснення випадкової купівлі);
8) фактори параметральних якостей продукції (показники якості товару, реакція на цінові показники, еластичність попиту на товар, широта асортименту певного виду товару, використання впливу певних параметрів продукції на попит).
Класифікацію всіх факторів та умов, які визначають і обмежують процес формування потреб індивідуальних споживачів, представлено на рис.2.
Погоджуємось із думкою В.Є.Новицького [32], який, зокрема, відзначає, що "класифікація факторів особистого споживання пропонує не лише виділення основного показника, що виражає характер виникнення і їх соціально-економічний зміст, але повинна розкривати механізм їх дії на особисте споживання: як, в якому напрямку і на які елементи структури індивідуального споживання впливають ці фактори". Тому пропонуємо проводити класифікацію факторів впливу на процес формування потреб в розрізі іншого підходу, а саме терміну, напряму і сили дії фактора. Урахування цього підходу дає можливість розглянути такий вплив з різних сторін, що сприяє виявленню об'єктивних причин розвитку і динаміки реальних потреб, визначає основні тенденції і закономірності цього розвитку.
Рис.2. Умови, які визначають і обмежують формування потреб
індивідуальних споживачів
Залежно від терміну дії пропонуємо фактори поділяти на дві групи:
1) фактори, зміна яких є тривалою в часі;
2) фактори, які є короткотривалими, або діють протягом короткого періоду і змінюються.
До першої групи можемо віднести такі фактори, як національні традиції, зміна чисельності населення, статево-віковий склад населення. Зміна цих факторів відбувається дуже повільно і їх вплив на формування індивідуальних потреб за короткий проміжок часу майже не відчутний.
До другої групи відносимо рівень грошових доходів. Задоволення потреб - реальне споживання - швидко реагує на зміни грошових доходів населення. Так, збільшення розміру заробітної плати приводить до зміни обсягів і структури споживання: виникає можливість задовільняти ті потреби, необхідність у
Loading...

 
 

Цікаве