WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Безробіття та його форми, причини та наслідки безробіття - Курсова робота

Безробіття та його форми, причини та наслідки безробіття - Курсова робота

надлишкове безробіття.
Однак характеристика форм безробіття буде неповною, якщо не згадати про приховане безробіття. Воно виникає тоді, коли існує часткова зайнятість, тобто працівники працюють неповний робочий день (тиждень, місяць, рік) без збереження заробітної плати. Такі люди є частково безробітними, хоча й входять до категорії зайнятих. Приховане безробіття, яке розповсюджене досить широко, не дає змоги точно визначити рівень безробіття, адже частково безробітних удвічі-утричі більше, ніж повністю безробітних.
Рівень безробіття визначається за такою формулою.
Рівень безробіття = х 100
До складу робочої сили включають усіх працюючих і безробітних, які активно шукають роботу (без дітей до 16 років*6, учнів, студентів, інвалідів, пенсіонерів, домогосподарок, ув'язнених, недієздатних тощо). Слід підкреслити, що до складу робочої сили не включають тих безробітних, які втратили надію знайти роботу, а тому перестали її шукати, чи тих, хто взагалі не бажає працювати*7. Це відповідно значно занижує офіційний рівень безробіття.
Важливе значення має обчислення природного рівня безробіття:
Природне безробіття
Природний рівень безробіття = х 100
Обсяг робочої сили
Цей рівень обчислюється для визначення обсягу втраченого для суспільства внутрішнього продукту у зв'язку з безробіттям. Економісти визначають цей втрачений продукт як відставання обсягу ВВП, яке показує на скільки фактичний обсяг ВВП(ВНП) менший від потенційного ВВП (ВНП).
Неповна зайнятість - біда для економіки, вона є однією з причин макроекономічної нестабільності. Тому держава намагається в рамках антициклічного регулювання досягти рівня повної зайнятості, яка б відповідала пропорціям макроекономічної динаміки. Таке регулювання здійснюється через біржу праці (національну службу зайнятості) в рамках насамперед кейнсіанської макроекономічної моделі.
Додатки до запитання №1 "неповна зайнятість"
*1
Слід відзначити, що ринок праці далеко не однорідний і поділяється на багато секторів з робочими місцями з різними вимогами та властивостями. Тобто існують багато спеціалізованих ринків праці в розрізі галузей, професій, територій. Існують труднощі в "стикуванні" спеціалізованих ринків праці. Зокрема вони виникають тоді, коли безробітний не може знайти роботи за своєю спеціальністю, водночас існує багато інших місць за іншою, тому він не може знайти одне із них без відповідної перекваліфікації. Проте, виникають ситуації, коли не вигідно, а інколи і неможливо змінювати професію, підвищувати кваліфікацію, переїхати на нове місце проживання тощо.
*2
Встановлення високого мінімуму ставки заробітної плати - насамперед під впливом профспілок - обмежує можливості рівноваги ринку праці. Зокрема в США до 1992р. мінімальна заробітна плата становила 3,35 дол. за годину (50% від середньої заробітної плати), а в 1992р. цей мінімум зріс до 4,55 дол. за годину. Даний рівень заробітної плати є значно вищим від рівноважного.
*3
Якби не існувало профспілок, що намагають підвищувати ставку заробітної плати, можна було б очікувати, що незайняті працівники згодились би на нижчу заробітну плату W0, що характерно для ринку праці, на якому ніхто не контролює ціну праці. Успіх будь-якої галузевої профспілки у встановленні ставок заробітної платні вище рівноважної супроводжується скороченням кількості зайнятих. Чим вища ставка заробітної плати, тим більше безробітних
*4
Існують різні трактування форм безробіття. Частина дослідників розмежовує фрикційне і добровільне безробіття, вважаючи перше лише формою структурного безробіття; при цьому грунтують на аналізі безробіття, зробленого ще К.Марксом.
*5
Термін "фрикційне" (від латинського frictio - "тертя") точно характеризує суть явища - ринок праці функціонує неповоротно, із запізненням приводячи у відповідність кількість працівників і робочих місць. Фрикційне безробіття насамперед пов'язане насамперед з недостатньою інформацією про наявність вільних робочих місць.
*6
У різних країнах вік працездатності неоднаковий. Зокрема у Великобританії і Німеччині - це 18 років, у Франції -19, у Бельгії -21, а Нідерландах -23 роки. В Україні повнолітніми працівниками вважаються громадяни, що досягнули 18 років. Працездатний вік починається раніше ( з 16 років), але при цьому встановлюється менша тривалість дня і нижча заробітна плата.
*7
Таких осіб нараховується багато. Лише в США, Німеччині та Великобританії їх кількість оцінюється в 1-3 млн. у кожній з цих країн.
2.Напрями основних потоків праці та їх зв'язок із видами безробіття
Безробіття, так само як і інфляцію, ми розглядаємо як явище, що засвідчує порушення рівноваги, тобто як результат певних макроекономічних коливань. Щоправда, як буде показано далі, не всяке безробіття є порушенням або відхиленням від норми. Оскільки воно спостерігається в усіх країнах ринкової економіки і в різні часи, то його можна певною мірою також вважати своєрідною нормою.
Чому безробіття є макроекономічним явищем? Для тлумачення наводять, як правило, два аргументи.
Перш за все наявність безробіття є свідченням недовикористання ресурсів суспільства, а отже, і чинником, що діє в бік зменшення ВНП, сукупної пропозиції.
По-друге, безробіття - це, окрім усього, певна кількість людей із меншою платоспроможністю, що спричиняє зменшення сукупного попиту. Отже, безробіття впливає на макрорівновагу з двох боків: і з боку попиту, і з боку пропозиції.
Досвід засвідчує: певний відсоток безробіття існує завжди. Покладаючись на цей безперечний факт, можна висловити припущення, що певний рівень безробіття є нормою, певною мірою природним явищем. Щоб зрозуміти природність певної норми безробіття, слід розглянути основні потоки на ринку праці:
Пояснення до схеми:
1. Ця досить спрощена схема потоків на ринку робочої сили ілюструє пряме та опосередковане (непрацездатними) перетворення працюючих на безробітних, і навпаки.
2. Загальна кількість безробітних формується чотирма потоками:
а) працівниками, що втратили роботу внаслідок структурної перебудови виробництва або його скорочення у період кризи;
б) працівниками, що залишили роботу добровільно;
в) тими, що раніше не працювали і вперше з'являються на ринку праці у пошуках роботи;
г) тими, що колись мали роботу і з'являються на ринку праці повторно.
3.Причини безробіття
Економічна наука неодноразова зробила спроби з'ясувати причини безробіття. Одну з таких перших спроб було зроблено французьким економістом Ж.Б.Сеєм. Ринок праці він розглядав на основі попиту та пропозиції. Графічно ринок праці Ж.Б.Сея можна побачити на графіку №1, який ми розглядали в питанні "Неповна зайнятість"
Закон Сея викликав полеміку, яка продовжується вже півтора століття. Ідея автоматичної рівноваги попиту та пропозиції на ринку праці була піддана критиці англійським економістом, священиком Томасом Мальтусом (1766-1834). На його думку і капітал, і населення на протязі значного періоду часу можуть бути надлишковими по відношенню до попиту на продукцію. Причиною падіння попиту є скорочення особистих доходів, а зменшення цих доходів викликається демографічними причинами: темпи зростання населення перевищують темпи зростання виробництва. Відповідно, причину безробіття треба шукати в надмірно швидкому зростанні населення. Сучасний досвід соціального розвитку показав однак, що в багатьох високорозвинутих країнах спостерігається дуже низька народжуваність і навіть абсолютне скорочення населення, однак безробіття існує. Отже причина безробіття -
Loading...

 
 

Цікаве