WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Безробіття та його форми, причини та наслідки безробіття - Курсова робота

Безробіття та його форми, причини та наслідки безробіття - Курсова робота

старі.
Пропозиція праці визначається рівнем її ціни (заробітної плати), а також рівнем податків, потребами працеємця та членів його сім'ї, звичками і традиціями, рівнем культури і релігією, силою профспілок тощо. Попит на працю регулюється потребами виробництва в трудових ресурсах, його технічним рівнем, вартістю робочого місця тощо.
Таким чином, у кожний даний момент на ринку праці є певна кількість продавців робочої сили різноманітних професій і кваліфікації, з одного боку, і вільних робочих місць - з іншого. Якщо кількість бажаючих продати свою робочу силу перевищить кількість незайнятих робочих місць, то виникає неповна зайнятість, або надлишкове безробіття.
Рівновага на ринку праці досягається через збалансованість попиту і пропозиції певним рівнем ціни праці, який стає ціною рівноваги ринку праці (рівноважною ставкою заробітної плати, адже заробітна плата - це ринкова ціна праці)*1. Проте ціна праці (заробітна плата) залежить від багатьох чинників - можливості задоволення нагальних потреб, рівня освіти і кваліфікації, економічної боротьби трудящих тощо. Водночас рівень заробітної плати не може опускатись нижче можливостей фізіологічного забезпечення життя найманого працівника і членів його сім'ї, але він не може бути і надто високим - це приведе до зменшення попиту на працю і зростання безробіття.*2 Саме така ситуація відображена на графіку.
Графік показує, що встановлення мінімуму заробітної плати (W1) привело до появи надлишку робочої сили на ринку праці ( D- крива попиту, S - крива пропозиції, qd1 - обсяг попиту, qs1 - обсяг пропозиції праці), величина якого визначається відрізком ab *3.
До причин неповної зайнятості слід також віднести структурні зрушення в економіці під впливом науково-технічного прогресу, циклічність економічного розвитку, нерівномірне розміщення продуктивних сил, прагнення працеємців знайти кращу роботу, яка б відповідала їх можливостям і вище оплачувалась.
Неповна зайнятість - серйозна економічна проблема для ринкового суспільства. Боротьба з нею завжди є одним із найголовніших завдань у сфері макроекономіки.
б) Безробіття та його форми
Безробіття - це незайнятість у виробництві працездатного населення, яке бажає мати роботу. Розрізняють такі форми безробіття:
1. фрикційне (добровільне)
2. структурне
3. циклічне
4. сезонне
5. приховане*4
Проблема фрикційного безробіття*5 - проблема тривалості перебування певної кількості людей без роботи у проміжку, коли вони залишили одну роботу і ще не влаштувалися на іншу. Для оцінки величини фрикційного безробіття необхідно врахувати дві обставини: кількість людей, що добровільно змінили роботу, і тривалість їх перебування " між роботами".
Наприклад, нехай протягом року 6 % працездатних змінило роботу і кожен з цих людей шукав нового місця приблизно місяць. Тоді втрата зайнятості за рахунок фрикційного безробіття складає:
6% = 0,5%
Оскільки фрикційне безробіття - це результат добровільного і тимчасового скорочення пропозиції, то в його моделі мають бути відображені зміни у пропозиції праці.
1. На графіку відображене скорочення пропозиції праці і відповідне скорочення зайнятості.
2. Стрілками показано зміщення пропозиції і її повернення у попередній стан.
Структурне безробіття, на відміну від фрикційного, стосується зрушень лінії попиту на працю.
Розглянемо явище структурного безробіття на умовному прикладі, що дасть змогу побудувати графічну модель.
Нехай ринок країни складається лише з ринку вчительських послуг. Певного року, коли попит і пропозиція врівноважились, на ринку були представлені 8 вчителів фізики і 2 - економіки. Наступного року структура попиту змінилась: ринок потребував 4 викладачів фізики і 6 - економіки.
На перший погляд, сукупний попит має залишатись незмінним адже 8+2=4+6.Але насправді попит зменшується і виникає безробіття, тому що вчителі фізики не можуть одразу стати вчителями економіки. Таким чином, другого року роботу матимуть лише 4 вчителі фізики і все ті ж 2 вчителі економіки.
W
2 4 6 8 L
W D D
A
D
E
2 4 6 8 10 L
Нижній графік є результатом поєднання двох верхніх графіків у тому розумінні, що проекція точки Е на горизонтальну вісь показує суму значень по горизонтальній осі точок В та С.
W D
D D D
E
2 4 6 8 10 L
Деякі країни, зокрема Швеція, мають великий досвід у подоланні структурного безробіття. Він засвідчує, що як запобіжні та протидіючі безробіттю засоби ефективно спрацьовують:
а)гнучка система освіти, здатна орієнтуватись на змінюваний попит;
б)територіальна мобільність робочої сили;
в)бюджетно-податкова політика, спрямована на створення нових робочих місць;
г)доступність інформації про стан ринку праці;
д)широка мережа закладів, де ведеться перекваліфікація працівників відповідно до нового типу.
Циклічне безробіття прийнято розглядати як безпосередній наслідок недостатнього попиту.
Фактично модель циклічного безробіття вже була розглянута тоді, коли аналізувався кейнсіанській погляд на безробіття. Розміщення лінії сукупного попиту (AD) нижче того рівня, який забезпечує повну зайнятість, пояснювало феномен циклічного безробіття.
Періоди збільшення споживчих витрат збігаються із зменшенням рівня безробіття, а у період скорочення витрат рівень безробіття збільшувався.
Особливих рис набуває безробіття у постсоціалістичних країнах. Це невідповідність визнаного(офіційного) і реально існуючого безробіття та у хронічному незаповненні вакантних робочих місць.
Особливість українського безробіття початку 90-х років можна пояснити і специфікою його окремих видів. Незважаючи на кризовий стан економіки, циклічне безробіття ще не набуло розмаху завдяки його штучному стримуванню шляхом дотування підприємств державного сектора. Так само гальмується повільністю ринкових перетворень і структурне безробіття, головний поштовх якому дала лише реорганізація військово-промислового комплексу. Фрикційне безробіття спричинене передусім низькою зарплатою у державному секторі.
Намагаючись прогнозувати подальшу ситуаціюз безробіттям в Україні, необхідно враховувати чинники, що діятимуть як у бік збільшення, так і в бік зменшення його рівня. Зростання, зокрема, спричинятимуть:
1) потреба структурної реорганізації неефективної економіки;
2) зняття штучних обмежень щодо росту циклічного безробіття;
3) дефіцитність інвестицій для створення нових робочих місць;
4) відсутність досвіду роботи служб зайнятості, дисципліни і відповідальності виконавчої влади.
До чинників, які діятимуть у бік скорочення безробіття, можна віднести:
1) безмежність незадоволеного попиту і можливість створення
нових робочих місць у багатьох сферах, особливо у сфері послуг;
2) дотеперішня нерозвиненість приватного сектора і наявність
тіньової економіки, які в разі зняття адміністративних пут
зможуть залучити значну частину непрацюючих;
3) традиційно низький рівень зарплати і слабкість профспілок,
які не можуть домогтися підвищення загального рівня зарплати
і пов'язане з цим обмеження попиту на працю.
Сезонне безробіття обумовлене сезонними коливаннями в обсягах виробництва у певних галузях (сільське господарство, риболовля, туристичне обслуговування тощо). Технологічне безробіття викликається впровадженням у виробництво нових "безлюдних" технологій. Ці форми складають вимушене, або
Loading...

 
 

Цікаве