WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Особливості фіскальної політики в Україні - Курсова робота

Особливості фіскальної політики в Україні - Курсова робота

порівняно з рівноважним. Хай чисті податки (за мінусом трансфертних платежів) становлять 20 % ЧНП, коефіцієнти граничної схильності до споживання і заощадження - відповідно 3/4 і 1/4, а мультиплікатор сукупних витрат - 4.
Із наведених умов випливає, що автоматичний приріст податків становить 40 млн дол. (200 20: 100). На основі цих даних розрахуємо вплив вмонтованих стабілізаторів на стримання інфляційно зростаючого ЧНП. Спочатку за методом "витрати - випуск". Згідно з цим методом сукупне споживання скоротиться на 30 млн дол (ГСС П=3/4 40). Це викличе мультиплікативне зменшення ЧНП на 120 млн дол (30 4).
Згідно з методом "вилучення - ін'єкції" приріст податків на 40 млн дол породжує певне вилучення із потоку "доходи - витрати". Його розмір обчислюється як різниця між величиною, на яку зменшуються заощадження (ГСЗ П) та величиною приросту податків ( П). Тому загальна сума вилучень дорівнюватиме ( П-ГСЗ П)=40-1/4 40=30 млн дол. Звідси мультиплікативний вплив на зниження ЧНП становитиме 120 млн дол. (30 4).
Таким чином, у нашому прикладі при відхиленні фактичного ЧНП від рівноважного рівня вгору на 200 млн дол вмонтовані стабілізатори автоматично зменшать це відхилення тільки частково, тобто в розмірі 120 млн дол.
Отже, для повної стабілізації ЧНП дія вмонтованих стабілізаторів повиннадоповнюватися заходами дискреційної фіскальної політики.
Розділ ІІІ.
Зміни у фіскальній політиці справляють, як безпосередній, прямий, вплив на сільськогосподарських виробників, та інші галузі народного господарства і на населення, як основного споживача сільськогосподарської продукції. У свою чергу фіскальне регулювання поділяється на експансивне і обмежувальне (тобто таке, що передбачає скорочення пропозиції грошей або державні витрати .
Експансивна означає зростання державних затрат або послаблення податкового преса. За рахунок зростання державних затрат зростає сукупний попит на макроекономічному рівні, що в свою чергу, сприяє підвищенню цін і доходів. Результатом зростання агрегованого попиту є зростання процентної, як похідне від зростання попиту на позики. Підвищення процентної ставки викликає приплив інвестицій до країни і збільшує попит на національну валюту знижується експортні можливості країни, що також має вплив на зниження сукупного попиту. Експансивна фіскальна політика - стимулює підвищення внутрішніх і зниження експортних цін на сільськогосподарську продукцію, підвищення цін на продукцію, а також зростання реальної процентної ставки і собівартості продукції сільського господарства.
Обмежувальна фіскальна політика - полягає у зменшенні державних витрат і посиленні податкового преса. Така політика сприяє зниженню внутрішньо валового продукту, у результаті чого падають рівень інфляції та процентна ставка. Тим часом зниження процентної ставки спричиняє падіння вартості національної грошової одиниці, що, в свою чергу, стимулює експорт. Характерною особливістю обмежувальної фіскальної політики є те, що вона стримує зростання цін у всіх галузях економіки, але при цьому ціни на сільськогосподарську продукцію зростають вищими темпами, ніж ціни на промислову продукцію. Пояснюється це, насамперед, розширенням експорту продукції сільського господарства. При чому рівень виробничих затрат у цій галузі починає знижуватися. Таким чином, в умовах обмежувальної фіскальної політики спостерігається зростання доходів сільськогосподарських виробників.
У реальній економіці при макроекономічному регулюванні одночасно застосовують прийоми як монетарної так фіскальної політики. Проте при прогнозуванні впливу макроекономічного регулювання на сільське господарство в цілому і на формування його виробничих затрат зокрема не обхідно врахувати три основні особливості цієї галузі.
По-перше, якщо ціни на несільськогосподарську продукцію підвищуються досить повільно або навіть можуть бути спокійними протягом короткострокового періоду, то по більшості видів сільськогосподарської продукції ціни є дуже нестабільними і коливаються як пороках так і по періодах року.
По-друге на відміну від інших галузей, сільське господарство вимагає значно більших стартових інвестицій, для того, щоб розпочати виробництво необхідно придбати землю, техніку, устаткування, приміщення ,оборотні фонди. У результаті виробничі затрати нерідко випереджають у часі надходження доходів. Цим зумовлена та специфічна особливість сільського господарства, що воно не може існувати без кредитування. У свою чергу вона ще більше підвищує виробничі затрати, оскільки необхідно виплачувати проценти по кредитах.
По-третє у сільському господарстві порівняно з іншими галузями економіки, досить складно регулювати обсяги залучення ресурсів і суми виробничих затрат з метою максимізації прибутку. Пояснюється це тим, що попит на сільськогосподарську продукцію є непостійним і може бути відомим уже після розміщення ресурсів у виробництві. Цим також зумовлені існуючі складності у сфері сільськогосподарського маркетизму.
Висновки.
З викладеної інформації я можу зробити висновок, що податковий механізм в Україні потребує деякої корекції і змін.
Як що за цих умов намагатися збалансувати бюджет фіскальними заходами, то потрібно підвищити податки або скоротити державні витрати. Звичайно, ці заходи зможуть збалансувати річний бюджет, але за характером свого впливу на економіку вони є стримуючими, тобто викличуть ще більше падіння виробництва.
Тому з одного боку, дана політика є ефективним інструментом в стабілізації економіки, усунення безробіття та стримання інфляції, а з іншого - вона може викликати бюджетний дефіцит і породжувати державну заборгованість та інфляцію. Тому вважаю, що розглянута сфера економіки держави повинна бути строго регульована і здійснювати своє функціонування в розрахунку пропорційного співвідношення до загального суспільного середньосоціального рівня життя населення.
Маю сподівання, що уряд буде провадити розумну політику реформування податкової системи на благо всієї держави.
Використана література.
1. П. Самуельсон "Економіка", Львів "Світ", 1993р.
2. В.Д. Базилевич, Л.О. Баластрик "Економіка", К., "Четверта хвиля", 1997р.
3. М. Бурда, Ч. Виплош "Макроекономіка - європейський контекст", К., Основи, 1998.
4. Кемпбелл Р. Макконел, Стенлі Л. Брю "Економікс- принципи, проблеми і політика", К., ХаГар, 1998.
5. І. Радіонова "Макроекономіка та економічна політика", К., "Таксон", 1996р.
Мікроекономіка і макроекономіка" під. ред. С. Будаговської, К., "Основи", 1998р.
Loading...

 
 

Цікаве