WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Моделі економічного зростання Домара-Хародда та Солоу - Реферат

Моделі економічного зростання Домара-Хародда та Солоу - Реферат


Тема "Моделі економічного зростання Домара-Хародда та Солоу"
План.
1. Модель економічного зростання Домара-Харрода.
2. Модель економічного зростання Солоу.
1. Виділяють два основні підходи до моделювання процесу зростання - це неокейнсіанський та неокласичний.
Неокейнсіанськими називають ті моделі зростання, які, як і кейнсіанська теорія взагалі, грунтуються на попиті. Один із факторів попиту - інвестиції, які мультиплікативно збільшують доход. Водночас інвестиції самі обумовлюються зростанням доходу (ефект акселератора).
Відомим прикладом моделей даного напряму є модель Домара-Харрода (30-і р. ХХ-ого ст).
Модель Домара.
В моделі припускається, що:
1. Існує тільки ринок благ і він початково збалансований.
2. На ринку праці є надлишкова пропозиція і це забезпечує постійний рівень цін.
3. Фактором зростання сукупного попиту і сукупної пропозиції є приріст інвестицій.
На відміну від Кейнса, у Домара інвестиції є не тільки фактором створення доходу, а й фактором створення капіталу (основних фондів), чого не враховував Кейнс. Динамічна збалансованість попиту і пропозиції за Домаром визначається динамікою інвестицій, тому що вони створюють і нові доходи, і новий капітал. Таким чином, завдання зводиться до визначення обсягів і темпів зростання інвестицій, необхідних для підтримки збалансованого довгострокового зростання. Домар запропонував систему з трьох рівнянь:
1. Рівняння сукупного попиту:
YDt = It / Sy (1)
де, YDt - приріст сукупного попиту в періоді t;
It - приріст інвестицій в періоді t;
Sy - гранична схильність до заощадженнь.
2. Рівняння сукупної пропозиції:
YSt = b Kt (2)
де, YSt - приріст сукупної пропозиції в періоді t;
Kt - приріст капіталу в періоді t;
b - гранична продуктивність капіталу.
b = Y / K або b = Y / K (3)
де, Y - створений продукт.
Остання формула пояснюється тим, що за умов відсутності технічного прогресу в ДП після досягнення обсягів капіталу, які забезпечують максимум прибутків, гранична продуктивність капіталу ( Y / K) стає постійною і дорівнює середній продуктивності капіталу (Y / K).
Для того, щоб на початок поточного періоду капітал збільшився на величину K, у попередньому періоді необхідно здійснити певний обсяг інвестицій:
Kt = Kt - Kt-1 = It-1 (4)
Тобто:
YSt = b * It-1 (5)
3. Рівняння рівноваги:
YDt = YSt (6)
або
It / Sy = (It - It-1) / It-1 (7)
звідки
b * Sy = (It - It-1) / It-1 (8)
Отже, в моделі Домара рівноважне економічне зростання досягається тоді, коли темпи приросту інвестицій ( It / It-1) дорівнюють добутку продуктивності капіталу (граничної або середньої) на граничну схильність до заощаджень. Змінити рівноважний темп зростання можливо лише за рахунок зміни граничної схильності до заощадження (Sy), тому що в стані динамічної рівноваги (виходячи з моделі Домара) гранична продуктивність капіталу (b) визначається існуючим рівнем розвитку техніки.
Модель Харрода.
Аналогічних висновків дійшов і Харрод. На відміну від Домара, Харрод особливу увагу приділяє зайнятості робочої сили за умов економічного зростання.
Модель Харрода враховує такі припущення. Якщо в попередньому періоді сукупний попит перевищує сукупну пропозицію (YDt-1 YSt-1), то підприємці збільшують темпи розширеного відтворення. Якщо YDt-1 YSt-1, темпи виробництва зменшуються, і якщо Yt-1D = Yt-1S, темпи зростання залишаються незмінними. Формалізовано це записується так:
(Yt - Yt-1) / Yt-1 = n * ((Yt-1 - Yt-2) / Yt-2) (9)
де, n - темп розширеного відтворення;
n 1, якщо YDt-1 YSt-1;
n 1, якщо YDt-1 YSt-1;
n 1, якщо YDt-1 = YSt-1.
Помножимо обидві частини рівняння 9 на Yt-1 і додамо до них Yt-1, після чого отримаємо:
1. Рівняння сукупної пропозиції:
YSt = Yt-1 * (n * ((Yt-1 - Yt-2) / Yt-2) +1) (10)
2. Сукупний попит визначається, як і в моделі Домара:
YDt = It / Sy (11)
Але якщо в моделі Домара обсяг інвестицій задається екзогенно, то Харрод вводить в свою модель ендогенну функцію інвестицій, яка базується на принципі акселератора (а). Тобто,
It = а (Yt - Yt-1) (12)
Акселератор є величиною, зворотною мультиплікатору. З урахуванням формули 12 рівняння сукупного попиту можна записати:
YDt = а (Yt - Yt-1) / Sy (13)
3. Рівняння рівноваги:
Yt-1 * (n * ((Yt-1 - Yt-2) / Yt-2) +1) = а (Yt - Yt-1) / Sy (14)
Запишемо це рівняння в іншому вигляді:
n * ((Yt-1 - Yt-2) / Yt-2) +1) = ((а / Sy)*((Yt - Yt-1) / Yt-1) (15)
Останнє рівняння (15) описує рівноважне економічне зростання.
Якщо економіка знаходиться в стані динамічної рівноваги, то п = 1. Тоді темп зростання виробництва в поточному періоді буде дорівнювати темпові зростання в попередньому періоді. Звідси, рівняння 9 набуде вигляду:
(Yt - Yt-1) / Yt-1 = (Yt-1 - Yt-2) / Yt-2 (16)
Тепер рівняння 15 можна записати так:
((Yt - Yt-1) / Yt-1) + 1 = (а / Sy) * ((Yt - Yt-1) / Yt-1) (17)
або
((Yt - Yt-1) / Yt-1) = Sy / (а - Sy) (18)
Права частина рівняння 18 визначає величину рівноважного темпу приросту в моделі Харрода. Цей темп Харрод назвав "гарантованим", тобто таким, що забезпечує повне використання капіталу.
Поряд з "гарантованим" Харрод вводить поняття "природного" темпу економічного зростання, який забезпечував би повну зайнятість. Якщо існує повна зайнятість і капіталоозброєність праці постійна, як це припускається в неокейнсіанських моделях, то "природний" темп зростання економіки дорівнює темпу зростання трудових ресурсів.
Співвідношення між "гарантованим" і "природним" темпами зростання визначає стан економіки.
Якщо темп зростання трудових ресурсів ("природний" темп зростання) відстає від темпу зростання капіталу ("гарантованого" темпу зростання), то внаслідок нестачі трудових ресурсів очікуваний підприємцями темп зростання не буде досягнутий, обсяг інвестицій скоротиться і виникне депресія.
І навпаки, коли "природний" темп зростання перевищує "гарантований",
Loading...

 
 

Цікаве