WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Наслідки порушення макроекономічної рівноваги - Реферат

Наслідки порушення макроекономічної рівноваги - Реферат

відтворює ситуацію в
Україні. Початок інфляції в нашій країні пов'язаний із
надмірним сукупним попитом та постійними інфляційними очіку-
ваннями. Графічно інфляція, пов'язана зі спадом, має такий
вигляд:
P AS4
AS3
E4
AS2
E3
E2 AS1
E1
Y(K,L) Y
Розглянута модель грунтується, по-перше, на тому, що ко-
ли інфляція виникає в результаті зростаючого попиту, то,
найімовірніше, уряд, відчувши її негативні наслідки, починає
обмежувати інфляцію саме стримуванням сукупного попиту. По-
друге, в моделі враховано інерцію виробників у їх ставленні
до цін. Проіснувавши певний час в умовах інфляції, навіть
якщо відбувається реальне обмеження сукупного попиту, люди
очікуватимуть зростання цін.
Власне інфляція, пов'язана зі спадом, припадає на інтер-
вал між точками Е та Е. Саме тут інфляція поєднується із
скороченням обсягів виробництва нижче від природного рівня та
з появою безробіття, що перевищує природний рівень.
Що в розглянутій моделі є схожим на ситуацію в Україні,
а що ні?
Несхожість полягає передусім в тому, що в розглянутій
моделі вихідна точка Е передбачає, що реальні обсяги випуску
перевищують природний рівень виробництва. В одній із попе-
редніх тем ми вже наголошували на тому, що економічна система
України не забезпечує випуску на рівні природних можливостей.
Крім того, скорочення обсягів виробництва в наших умовах
спричиняється не лише передбаченнями інфляції, а й монопол-
ізованістю і "одержавленістю" виробництва.
Схожість моделі з українською ситуацією полягає у тому,
що:
1) поштовхом до інфляційного зростання цін у нас стало
зростання сукупних витрат наприкінці 80-х - на початку 90-х
років під впливом часткової лібералізації економіки. Остання,
як відомо, виявилася у наданні колективам державних
підприємств права більш вільно розпоряджатись заробленими
коштами;
2) так, як це і передбачено моделлю, в Україні у певний
момент (а саме у 1993 р.) уряд усвідомив те, що інфляцію
спричиняють надмірні витрати, і були зроблені кроки, спрямо-
вані на скорочення цих витрат. Це здійснювалось, головним чи-
ном, через обмеження індивідуальних доходів;
3) поведінка населення і виробників в Україні формується
під впливом адаптивних очікувань зростання цін, а низька
довіра до дій уряду є причиною стійкості таких очікувань;
4) спроби обмежити доходи споживачів в Україні не приве-
ли до передбачуваного урядом подолання інфляції.
Інфляція не викликала б, можливо, такої пильної уваги з
боку теоретиків та практиків, якби не її негативні наслідки.
Зупинимось на деяких з них. Втрати від інфляції традиційно
поділяють на ті, що мають місце при передбачуваній та при не-
передбачуваній інфляції.
Суспільні втрати передбачуваної інфляції є такими:
1) поява так званих "витрат меню", викликаних тим, що в умо-
вах інфляції продавці змушені часто міняти цінники, каталоги
тощо, що призводить до додаткових витрат.
2) існування так званих "витрат зношеного взуття", спричине-
них тим, що люди, запобігаючи втраті купівельної спроможності
грошей, тримають усю готівку на депозитах і змушені часто
відвідувати банк, щоб зняти кошти на поточні витрати.
До суспільних втрат непередбаченої інфляції належать:
1) фіскальний податок, спричинений тим, що в умовах інфляції
кількісне зростання доходів має номінальний характер і може
означати падіння реальних доходів; водночас норма оподат-
кування протягом певного часу лишається незмінною, і платник
податку несе додатковий тягар;
2) перерозподільчий ефект, коли втрачають усі, хто має фіксо-
вані доходи, а також ті, хто надає гроші у позику під нез-
мінний процент;
3) втрата цінами регулюючої ролі, яка пояснюється тим, що
внаслідок інфляційного зростання цін скорочуються обсяги ви-
робництва і споживання (виробники скорочують виробництво че-
рез подорожання ресурсів, споживачі обмежують споживання че-
рез зменшення реальних доходів);
4) Втрата всіма грошовими показниками здатності бути вим-
ірниками економічних процесів через постійну зміну масштабу
вимірювання (100 грошових одиниць одного року можуть бути у
декілька разів меншими, ніж 100 тих же одиниць іншого року).
Цікавим є питання про те, чи можна кількісно виміряти
суспільні втрати від інфляції. Аналізуючи витрати, пов'язані
із подоланням інфляції у 70-х роках, американський економіст
Артур Оукен дійшов висновку, що зниження інфляції на один
процентний пункт вимагатиме скорочення реальних обсягів ВНП
на 10% нижче природного рівня, що, в свою чергу, передбачає
10-11% не збільшення норми безробіття (порівняно з її при-
родною нормою на рівні 6%).
4. Висока соціально-економічна "ціна", яку суспільство
сплачує за допущену інфляцію, вимагає антиінфляційних дій.
Світова практика нагромадила в цій галузі певний досвід.
Контроль над зарплатою та цінами є частиною державної
політики регулювання сукупного попиту. Визнається, що він не
лише обмежує сукупний попит, а й є засобом подолання
інфляційних очікувань з боку робітників та підприємців. Адже,
повіривши у рішучість дій уряду, суб'єкти економічних відно-
син можуть стримати свої "зазіхання" на подальше зростання
зарплати і цін кінцевої продукції. Можливі різні варіанти
контрол: домовленість з профспілками про обмежене зростання
зарплати, прийняття законів, які регулюють зростання зарплати
та цін. В Україні, зокрема, приймалися законодавчі акти щодо
обмеження рентабельності виробництва з метою стримування цін.
Слід, однак, враховувати, що в разі скорочення попиту за
рахунок обмеження зарплати може бути досягнуто антистимулю-
ючого ефекту: скорочення випуску. Це особливо небезпечно при
інфляції, пов'язаній зі спадом. З іншого боку, наслідки кон-
тролю над зарплатою можуть бути зведені нанівець необмеженим
зростанням державних витрат.
Під час війн контроль над цінами і заробітною платою вводиться і в ринкових економіках. Іноді там вводиться гарантований нижній рівень цін для того, щоб забезпечити відповідний рівень доходів в тому чи іншому секторі економіки, наприклад, в промислово розвинутих країнах це має місце в сільському господарстві. Гарантовані ціни іноді вводяться також для забезпечення монопольних прибутків в окремих галузях народного господарства.
Разом з цим контроль над цінами викликав суттєві порушення в економіці. Так, з введенням верхньої межі цін виникає дефіцит викликаючий
Loading...

 
 

Цікаве