WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Види соціально-економічних прогнозів: характеристика і приклади. Задача. Завдання - Реферат

Види соціально-економічних прогнозів: характеристика і приклади. Задача. Завдання - Реферат

4. занепад неконкурентоспроможних виробництв і можливість деіндустріалізації національної економіки, що може привести до зростання національної напруженості у країні;

5. міжнародний трансфер відпрацьованих технологій у процесі створення спільних виробництв і ТНК, переважний розвиток добувних видів економічної діяльності, розвиток спрощених виробництв або виконання окремих операцій у технологічному процесі;

6. домінуюче становище транснаціональних структур на вітчизняному ринку фінансових послуг, значні обсяги іноземних інвестицій у добувних

13

видах економічної діяльності, використання геостратегічних переваг (інвестування у транспортну інфраструктуру), локальна нестабільність у глобальній фінансовій системі залежно від масштабів її зв'язків із національною економікою, що може викликати фінансову кризу у країні;

7. посилення впливу ТНК на економіку й політику країни;

8. утворення горизонтально-інтегрованих структур за участю міжнародного капіталу, трансфер технологій ТНК через ці структури.

Очікувані результати за песимістичним сценарієм: продовження деформації структури виробництва; занепад науково-технічного потенціалу та науково-технічної бази галузевого і заводського секторів науки; високий рівень ресурсо- та енергомісткості кінцевої продукції, що зумовлює втрату технологічних ніш на світових ринках; подальше зниження частки інноваційної продукції в обсязі промислового виробництва до 5-7%; рівень наукомісткості продукції становитиме менше 1%; частка сектора наукомісткої продукції у структурі обробної промисловості не перевищуватиме10%; у структурі загального обсягу інвестицій в основний капітал інвестицій інноваційного спрямування зменшаться до10%.

Серед ризиків та обмежуючих макроекономічних умов прогнозного періоду, що сформувалися у 2005-2006 рр. і продовжують залишатися проблемними у 2007-2015 роках слід зазначити:

Ризики прогнозу стосовно політики розвитку реального сектору економіки:

1. збереження високого рівня витрат у виробництві негативно впливатиме на прибутковість підприємств і знижуватиме стимули для підприємницької діяльності за рахунок підвищення тарифів природних монополій (електроенергія, зв'язок, транспорт, комунальне господарство) і витрат зв'язаних з ними видів економічної діяльності, а також розвиток інфляції з боку витрат виробництва, що спричинюється збільшенням витрат підприємств на енергоносії (через зростання цін), підвищенням витрат на заробітну плату і рядом інших факторів;

2. різке спекулятивне підвищення цін на житло, що може призвести до "обвалу" ринку нерухомості в Україні;

3. низька результативність виконання державних цільових програм з енергозабезпечення в реальному секторі та відсутність ефективно діючих механізмів та методів щодо реалізації та контролю за ходом виконання бюджетних програм, що створює небезпеку недостатньо ефективного

14

використання коштів;

4. погіршення інвестиційних та інфляційних очікувань у разі відсутності чіткості в проведенні економічної політики, зволікання з проведенням структурних реформ;

5. можливе зростання споживчих цін внаслідок неспроможності державного менеджменту та бізнесу збалансувати товарні та фінансові потоки;

Ризики прогнозу стосовно бюджетної політики:

1. прийняття необгрунтованих рішень з надання додаткових пільг, збільшення соціальних чи інших витрат без врахування можливостей бюджету; відсутність достатнього фінансування державних інвестицій, спрямованих на інновації, розвиток інфраструктури і якісні структурні зміни в економіці;

2. погіршення стану державних фінансів у наслідок дотації з боку держави споживачів газу шляхом покриття із Державного бюджету різниці цін (між нижчою для внутрішніх споживачів та вищою імпортною);

3. збільшення питомої ваги державного сектора в залученні в чистих внутрішніх кредитів (в основному на фінансування дефіциту державного бюджету), призведе до скорочення кредитування реального сектора, що негативно впливатиме на рівень достатності обігових коштів підприємств та організацій, скоротить їх інвестиційні можливості та можливості отримання прибутку;

4. зростання державного боргу через збільшення дефіциту бюджету в результаті невиконання плану приватизації.

Ризики прогнозу стосовно монетарної політики:

1. неконтрольоване збільшення обсягів залучень уряду на зовнішньому ринку (середньо та довгострокових негарантованих кредитів), що створюватиме додатковий тиск на валютному ринку;

2. неконтрольоване зростання корпоративних боргів;

3. погіршення макроекономічних пропорцій, що пов'язані з великими обсягами споживчого кредитування банками, а саме: збільшення негативного зовнішньоторговельного сальдо, оскільки кредити витрачаються в основному на придбання імпортованих товарів довгострокового користування; розриву між темпами росту реальних доходів населення і банківського кредитування, що загрожує стабільності банків;

4. погіршення торговельного сальдо разом із обмеженим припливом надходжень валюти за фінансовим рахунком платіжного балансу (внаслідок погіршення інвестиційного клімату) створюватиме значний тиск на гривню у

15

бік девальвації;

5. неспроможність уряду запровадити ринкові механізми цінового регулювання.

Ризики прогнозу стосовно соціальної політики:

1. зростання заборгованості по заробітній платі при недостатньому наповненні дохідної частини державного бюджету;

2. прийняття Урядом необгрунтованих соціальних рішень щодо встановлення рівня мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму та надання соціальних пільг та допомог;

3. при уповільненні економічного зростання очікується зниження реальної середньомісячної заробітної плати та реальних наявних доходів населення, що призведе до спаду платоспроможного попиту населення, зниження схильності до споживання і, зокрема, до заощаджень.

Ризики прогнозу стосовно зовнішньоторговельної політики:

1. більш суттєве погіршення умов торгівлі у 2007 – 2009 рр. внаслідок різкого зменшення світових цін на продукцію металургійної та хімічної промисловості та подальшого зростання світових цін на нафту та газ;

2. виникнення додаткових умов вступу України до СОТ від нових її членів (а саме Росії);

3. різка відмова від номінального якоря – стабільного обмінного курсу в умовах хронічного погіршення рівня зовнішньоекономічної рівноваги.

Очкується, що вказані ризики можуть реалізуватися в 2007–2015 роках, при цьому вірогідність їх настання зменшуватиметься в разі успішного здійснення структурних реформ та запровадження сучасних технологій.

Результати розрахунків показують, якщо: економічний розвиток України в довгостроковій перспективі буде проходити дуже повільно, підтримуючи в середньому хоч і позитивні, але досить низькі темпи росту ВВП (на рівні 3,0 - 3,5% за 2008 - 2015 рр.), на фоні низької інвестиційної активності з практично вичерпаними традиційними джерелами економічного зростання та можливими економічними кризами і зовнішніми шоками в умовах зростаючої міжнародної конкуренції, то такий розвиток подій значно погіршить становище України в світі, не дозволить її модернізувати свою економіку та гідно конкурувати з іншими країнами. Зазначений сценарій виникає за межами прогнозованого інтервалу динаміки ключових макроіндикаторів щодо забезпечення інноваційної моделі розвитку економіки і не відповідає основним концептуальним засадам стратегії економічного та соціального розвитку України на довгострокову

16

перспективу.

Висновки та пропозиції

Найважливішою задачею макроекономічної політики держави в середньо- та довгостроковій перспективі є забезпечення стабільності, відкритості та справедливості фінансових взаємовідносин держави і суспільства для створення тим самим основ нового соціального контакту та прискореного економічного розвитку, що базується на інноваціях, інвестиціях, структурно-технологічній модернізаціі вітчизняної економіки. Політика прискореного зростання людського потенціалу за рахунок підвищення якості робочої сили і її одночасного зацікавлення у високопродуктивній праці є першочерговою в числі факторів, що мають забезпечити випереджаючий розвиток на майбутнє за рахунок інновацій.

Loading...

 
 

Цікаве