WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

При застосуванні М-ра витрат слід враховувати ту обставину, що ВВП може змінюватися лише реально і лише інфляційне або на умовах певного співвідношення між реальною та інфляційною змінами. Це означає, що кожний однаковий початковий приріст запланованих інвестицій може викликати різний мультиплікативний приріст ВВП у залежності від динаміки цін. Якщо ціни стабільні, то М-р працює на повну силу, тобто ефект М-ра є макс. Але якщо ціни зростатимуть, то певна частка або весь мультиплікативний ефект буде нейтралізовано інфляцією.

Вплив цінового фактора на мультиплікативний приріст реального ВВП є лише іншим свідченням того, що ефект М-ра витрат залежить від рівня зайнятості в економіці, тобто від того, на якій ділянці кривої сукупної Пропозиції перебуває економіка.

24. Рецесійний розрив: сутність, графічна інтерпретація та кількісна визначеність.

Рівновага в ек-ці може забезпечуватись в умовах повної або неповної зайнятості, на інфляційній основі або на основі стабільних цін. Це залежить від співвідношення між сукупними видатками і потенційним ВВП. Ідеальним є такий варіант, коли Сук. видатки = потенц. ВВП. Проте, як правило, Сук. видатків або не вистачає для закупівлі потенційного ВВП, або вони є надмірними щодо потенційного ВВП.

Перший варіант спостерігається в умовах неповної зайнятості. Якщо Сук. видатків не вистачає для закупівлі потенційного ВВП, то в ек-ці виеикає рецесійний розрив. Графічнаінтерпретація рецесійного розриву подана на малюнку:

Е

Т1 Е1

Е2

Т2

ВВПп ВВП

Потенційному ВВП (ВВПп) відповідають Сук. видатки на рівні Е2. Але фактично ек-ка витрачає Е1 ( Е2). ВВП факт. ВВПп. Це явище отримало назву рецесійний розрив. Графічно рецесійний розрив – це відстань по вертикалі між лініями Е1 і Е2. Кількісно рецесійний розрив – це величина, на яку сук. видатки мають початково (+ Е) , щоб ВВП факт  до потенц. рівня. Оскільки в разі  сук. видатків ціни можуть , то для обчислення рецесійного розриву використ. ф-лу приросту ВВП реального в умовах нестабільних цін :

+Сук.витр.=ВВП реальн / Мультиплікатор

Протилежний варіант має місце за умов повної зайнятості, коли сукупні видатки є надмірними порівняно з ВВПп. Тоді в ек-ці виникає інфляційний розрив.

25. Інфляційний розрив: сутність, графічна інтерпретація та кількісна визначеність.

Інфляційний розрив – це величина, на яку фактичні сукупні витрати повинні початково зменшитися, щоб усунути інфляційний надлишок за умов повної зайнятості.

Розрив носить назву інфляційного тому, що він викликає в економіці інфляційний надлишок ВВП. Величину інфляційного розриву (-∆СуВп) – необхідного початкового зменшення сукупних витрат – можна визначити за формулою (без врахування цінового фактору): -∆СуВп = -∆ВВПі / Мв,

де -∆ВВПі– інфляційне зменшення ВВП за умов повної зайнятості (-∆ВВПі = ВВПп - ВВПф).

Графічно інфляційний розрив можна зобразити в наступному вигляді:

На графіку потенційний ВВП забезпечується при сукупних витратах на рівні СуВ2. Але фактично економіка витрачає більше – СуВ1. Отже має місце надлишок сукупних витрат (СуВ1>СуВ2). Тому фактичний надлишок ВВП номінально перевищує потенційний: ВВП1>ВВП2. Таке явище і називається інфляційним розривом.

Інфляційний розрив виникає у зв`язку з тим, що зростання сукупних витрат (сукупного попиту) не супроводжується адекватним зростанням вир-ва (сукупної пропозиції). В умовах, коли економіка досягла повної зайнятості, під-ва не можуть швидко відповісти на збільшення сукупного попиту відповідним збільшенням фактичних обсягів вир-ва. Для цього потрібен певний час. Єдиним природним наслідком у цьому випадку є зростання цін, тобто інфляція. Тому усунення інфляційного розриву викличе лише зменшення номінального ВВП без зміни реального ВВП.

26. Класична теорія макроекономічного регулювання: сутність та основні положення.

Макроекономіка як наука є теоретичною базою економ. політики держави. Але її практичне застосування ускладнюється тим, що вона представлена великою сукупністю конкуруючих між собою теоретичних доктрин, кожна з яких по-різному являє механізм функціонування економіки з ринковими відносинами, і по-різному вбачає співвідношення між ринком і державою, подає протилежні рекомендації щодо ролі держави в стабілізації економіки.

У системі теорій макроекономічного регулювання виділяють декілька основних теорій: класичну, кейнсіанську, монетариську, теорію економіки пропозицій, теорію раціональних очікувань.

Фактично, класична теорія й історично започаткувала макроекономічну науку. Найбільш видатними представниками клас. теорії є А.Сміт, Д.Рікардо, Дж. Міль, Ж-Б. Сей, А.Маршал, В.Парето, А.Пігу, Л.Вальрас.

Прихильники клас. теорії вважають, що ринковий мех.-м здатний автоматично забезпечувати повну зайнятість без державного втручання в економіку, тобто повну зайнятість без державного втручання в економіку, тобто повна зайнятість є нормою для економіки з ринковими відносинами. Вони визнають, що інколи на економіку можуть негативно впливати зовнішні фактори, такі як війни, політичні перевороти, засуха, біржові крахи тощо, які тимчасово виводять її з стану повної зайнятості. Проте здатність ринку до автоматичного саморегулювання є достатньою, щоб через деякий час знову відновити в економіці такий рівень вир-ва, який відповідає умовам повної зайнятості. Це означає, що можливий відхід економіки від стану повної зайнятості є не внутрішнім продуктом ринкової економіки, а лише результатом впливу на неї зовнішніх обставин.

Згідно з класичною теорією мех.-м ринкового саморегулювання економіки склад. з декількох елементів.

  1. Ситуація, коли величина сукупних витрат буде недостатньою для вир-ва потенційного ВВП, є малоймовірна. Якщо навіть сукупні витрати за будь-яких обставин зменшаться порівняно з потенційною величиною, то досить швидко такі важелі як ціна і з/п примусять економ. суб`єктів збільшити сукупні витрати до потенційної величини. Неможливість виникнення в економіці дефіциту сукупних витрат спирається на закон Сея, згідно з яким процес вир-ва товарів створює доход, який дорівнює вартості вироблених товарів. Закон спирається на передумову, що весь доход, отриманий виробниками товарів, повністю використовується на закупівлю інших товарів. У дійсності це не так, оскільки певна частина доходу може бути спрямована на заощадження, що породжує невідповідність між вир-м та спожив-ням, тобто між S та D. Сукупні витрати будуть недостатніми для закупівлі всієї маси вироблених товарів, у результаті чого скоротиться сукупний попит, ВВПф відхилиться вниз від ВВПп, що свідчить при виникнення в ек-ці неповної зайнятості.

  2. Та частка доходів, яка спрямовується на заощадження, знову повертається на товарний ринок у вигляді інвестицій. Прихильники теорії визнають дестабілізуючий вплив заощаджень на рівновагу між доходами та витратами, проте дана обставина не вимагає державного втручання в ек-ку, в чому й полягає суть другого елементу теорії. Інвестиційні витрати підприємців компенсують ті вилучення з потоку "доходи-витрати", які відбуваються у формі заощаджень. Якщо запропонований обсяг заощаджених грошей перевищує попит на них з боку інвесторів. або зменшується порівняно з ним, то % ставка знижується або підіймається і завдяки цьому урівноважує їх між собою. Це означає, що рівноважна % ставка вирівнює заощадження та інвестиції автоматично. За цих умов необхідності держ. втручання в економіку не виникає.

  3. Обсяг сукупної продукції, яку можуть реалізувати її виробники, залежить не лише від величини сукупних витрат, а й від рівня товарних цін. Це означає, що навіть тоді, коли % ставка за будь-якої причини нездатна привести у відповідність заощадження домогосподарств та інвестиції під-в, падіння сукупних витрат буде компенсоване пропорційним зниженням цін.

Згідно з класичною теорією здатність економіки до цінового саморегулювання забезпечується конкуренцією між продавцями, яка породжує високу еластичність цін стосовно попиту.

Підсумовуючи: згідно з класич. теорією механізм % ставки, гнучких товарних і ресурсових цін надає ринку здатність автоматично підтримувати повну зайнятість в економіці. За цих умов виключається необхідність втручання держави в економіку, тобто найбільш раціональною має бути політика державного невтручання.

27. Кейнсіанська теорія макроекономічного регулювання: сутність та основні положення.

Loading...

 
 

Цікаве