WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Висновок: нерівновага на грошовому ринку викликає зміни в цінах на облігації і через них — у відсоткових ставках. Ціни на облігації і відсоткові ставки є обернено залежними. Зміни відсоткових ставок впливають на готовність заощаджувати гроші, що відновлює рівновагу на ринку грошей. Рівноважна ставка відсотка вирівнює кількість грошей, що пропонуються і потребуються.

37. Банківська система та грошовий мультиплікатор: елементи розподілу депозитних грошей, сутність та кільк-на визначеність грош. мульт-ра.

Фінансові послуги на грошово-кредитному ринку забезпечуються фінансовими посередниками. Фінансові посередники — це такі інституції, як банки, страхові компанії, ощадні та кредитні асоціації, які приймають кошти (депозити) від однієї групи і позичають їх (кредити) іншій групі. Серед фінансових посередників найбільшу групу становлять комерційні банки, які тримають більшість депозитів країни. Ощадні та кредитні асоціації складають другу групу. Третьою важливою групою є страхові компанії пенсійні та інвестиційні фонди.

Провідну роль на грошово-кредитному ринку відіграють комерційні банки. Останні виконують дві основні функції: прийом внесків і надання кредитів, що дає змогу їм створювати гроші '

Здатність комерційних банків надавати кредити залежить від величини депозитних грошей та пропозицій їх розподілу. Їх величина форм-ся за рах-к власного капіталу та залучених грошей і розпод-ся на банк-кі резерви і кредитні гроші.

Банківські резерви складаються із 2-х компонентів:

1) обов'язкових резервів, які регламентує Нацбанк; 2) додаткових резервів, які створюють банки самостійно:

БР=ДГхРн

де БР — банківські резерви;

ДГ — депозитні гроші;

Рн — норма банківських резервів.

Гроші, які залучають комерційні банки на свої депозити, перевищують банківські резерви. Перевищення депозитних грошей над банківськими резервами дозволяє банкам створювати кредитні гроші (КГ): КГ = ДГ - БР

Надання кредитів — це головна, але не єдина форма активних операцій. Використання банківських депозитів вигідне, оскільки вкладникам можна виплачувати на вимогу певну частку залучених грошей і водночас за рахунок іншої їх частки отримувати додатковий доход.

Тепер розглянемо механізм створення грошей. Процес перетворення резервів у банківські гроші спирається на дві умови:

1) Національний банк визначає норму обов'язкових резервів, а значить впливає на банківські резерви;

2) використовуючи кредитні гроші, банківська система перетворює їх у нові депозити і таким чином збільшує банківські гроші. Цей процес називається "багаторазове розширення (експансія) банківських депозитів".

Здатність банківської системи на базі залучення грошей на свої депозити створювати нові гроші, тобто збільшувати пропозицію грошей, вимірюється депозитним мультиплікатором (Мд). Депозитний мультиплікатор — це, з одного боку, відношення між приростом грошової пропозиції і початковим приростом депозитних грошей. З іншого боку, депозитний мультиплікатор — це величина обернено пропорційна резервній нормі.

Депозитні гроші дорівнюють:

де ГБ – грошова база; Кг - коефіцієнт готівки.

Остаточна формула грошової пропозиції приймає вигляд:

У цій формулі виразце грошовиймультиплікатор, який враховує два канали вилучень: у формі готівки та банківських резервів:

Грошовий мультиплікатор показує на скільки грошових одиниць змінюється грошова пропозиція за зміни грошової бази на одну грошову одиницю. коли вилучення грошей у формі готівки відсутні, тобто КГ = 0, то грошовий мультиплікатор дорівнює депозитному.

Грошовий мультиплікатор залежить від політики Національного банку тією мірою, в якій Національний банк контролює резервну норму, а також від рішень власників грошових коштів, які впливають на коефіцієнт готівки. Національний банк може лише прогнозувати поведінку вкладників стосовно коефіцієнта готівки.

38. Грошово-кредитне регулювання ек-ки: методи впливу на грошову Пр, політика "дорогих" та "дешевих" грошей.

Грош-кред політика є одним із головних інструментів ДРЕ. Мета грошово-кредитної політики — досягнення на національному ринку рівноваги, що характ-ся повною зайнятістю та відсутністю інфляції.

У своїй політиці Нацбанк застосовує такі методи: операції на відкритому ринку; зміна рівня мінім резервної норми; визначення рівня облікової ставки.

Операції на відкритому ринку — найбільш важливий метод з точки зору регулювання Пр грошей. Суть цього методу полягає в купівлі-продажу Національним банком урядових цінних паперів на відкритому ринку. В процесі купівлі-продажу цих паперів Нацбанк вступає у відносини з комбанками, нефінанс фірмами і населенням. Купуючи або продаючи урядові ЦП Нацбанк здатний збільш або зменш резерви в банк-й системі і таким чином впливати на Пр грошей.

Змінюючи мінім обов'язкову резервну норму, Нацбанк також може впливати на кредитні можливості комбанків. Збільшення норми резерву призведе до скорочення грош Пр і підвищення %-вої ставки. Гроші стають "дорогими", що означає рестриктивну політику. І навпаки, знижуючи резервну норму, Нацбанк здійснює експансіоністську політику, т.б. політику "дешевих" грошей. Слід зауважити, що зміна резервної норми — досить потужний метод монетарної політики, а практичне застосування цього методу потребує обережності. Це пояснюється тим, що норма обов'язкового резерву впливає на рівень грошового М-ра. Тому навіть незначні коливання цієї норми суттєво впливають на Пр грошей. За цих обставин зміни нормативного рівня резервів використ-ть лише в крайніх випадках. Для простого коригування грошової Пр резервну норму, як правило, не змінюють.

Облікова ставка — це %, під який Нацбанк надає кредити команкам. Нацбанк може надавати безпосередньо позику комбанкам, призначаючи низьку (дисконтну) облікову ставку. Тому ця політика називається також дисконтною. Вона призводить до збільшення резервів у комбанках і зростання Пр грошей, що знижує%-кову ставку на грош ринку. І навпаки, підвищуючи облікову ставку. Нацбанк скорочує резерви комбанків. У них погіршуються можливості до кредит-ня ек-ки, Пр грошей зменш-ся, а %-кова ставка зростає.

Розглянута грош-кред політика держ має безпосередній вплив на рівень нац вир-ва, забезпечення зайнятості в ек-ці та цінову стабільність.

Монетарна політика високоефективна тоді, коли крива попиту на гроші приймає вигляд крутої лінії, а крива попиту на інвестиції — похилої. За інших умов потенціал монетарної політики незначний.

Збільшення Пр грошей призводить до зростання інвестицій, ВВП, зайнятості, доходу, сукупного попиту, що, в свою чергу, забезпечить подальше підвищення ек-ної активності.

Ефективна грошово-кредитна політика розглядається як невід'ємний компонент антиінфляційної політики тому, що помилкове, необгрунтоване збільшення грошової Пр спричинює інфляцію.

Розглянемо політику "дешевих" грошей як елемент загальної експансіоністської політики. Внаслідок збільшення Пр грошей %-кова ставка в нац ек-іці зниж-ся, що скорочує надходження до неї іноземних інвестицій. Це, в свою чергу, зменшує По на валюту даної країни і знижує її курс стосовно до іноземних валют. Наслідок – скорочен імпорту і зростання експорту. І навпаки для політики "дорогих" грошей.

Т. ч., наслідки внутрішньої грошово-кредитної політики посилюються під впливом світової ек-ки.

Для б-я ек-ки поряд із підтримкою внутрішньої рівноваги виключно важливою є проблема досягнення балансу між експортом та імпортом. Припустимо, що для даної країни має місце суттєве перевищення імпорту над експортом в умовах високого безробіття і спаду вир-ва. За таких обставин держ, природно, спробує зменшити дефіцит торговельного балансу і буде проводити політику "дешевих" грошей. Така політика знизить ставку %-ка і зменшить приплив імпорту, буде сприяти експорту і поліпшить торг-ний баланс. Тобто, політика "дешевих" грошей узгоджується з політикою збаланс-ня торг балансу.

Припустимо тепер, що для країни характ-ним є перевищення імпорту над експортом в умовах інфляції. Тоді уряд проводить політику "дорогих" грошей і скорочує дефіцит торг балансу. Політика "дорогих" грошей підвищує ставку % і стимулює приплив іноз інвестицій. Це збільшує По на нац валюту і підвищує її курс стосовно ін валют, що скорочує експорт і погіршує торг баланс. Така політика "дорогих" грошей приходить у суперечність з політикою баланс-ня торг балансу.

Отже, грош-кред політика може узгоджуватися з політикою балансування експорту та імпорту, але може і суперечити їй.

39. Платіжний баланс: сутність, зміст окремих розділів та механізм регулювання.

Loading...

 
 

Цікаве