WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

2) зменшення автоматичних чистих податків означає зменшення податкових вилучень з економіки;

3) внаслідок зменшення податкових вилучень скорочення сукупних витрат уповільнюється, що певною мірою гальмує падіння виробництва.

Отже, в міру інфляційного збільшення ВВП у періоди піднесення податкові вилучення автоматично збільшуються і завдяки цьому гальмують небажане економічне зростання. В міру скорочення реального ВВП у періоди падіння податкові вилучення автоматично скорочуються і завдяки цьому гальмують зменшення вир-ва. Але слід зазначити, що автоматичні чисті податки як вмонтовані стабілізатори не є достатнім гальмом для усунення економічних коливань. Вони неспроможні повністю нейтралізувати інфляційний чи рецесійний розриви в ек-ці, а лише частково його зменшують.

Щоб обчислити ефект гальмування ВВП з боку автоматичних чистих податків, потрібно акцентувати увагу на тому, що б.-я. автоматичні вилучення з ек-ки впливають на ВВП виключно через зміну м-ра. Іншими словами, автоматичні чисті податки, як і заощадження, — це такі фактори, вплив яких на ВВП опосередковується їхнім впливом на м-р. Внесемо зміни в модель м-ра витрат з урах-ням автоматичних чистих податків.

В умовах застосування автоматичних чистих податків змінюється і формула мультиплікатора податків. Вище ми показали, що при застосуванні лише автономних чистих податків мультиплікатор податків нижчий від мультиплікатора витрат рівно на одиницю: Мд = Мв - 1.

32. Фіскальна політика з урахуванням Пр: сутність, графічна інтерпретація, крива Лаффера.

На думку прихильників теорії ек-ки Пр вплив фіскальної політики на сукупну Пр досягається через податки. Розглянемо вплив фіскальної політики на Пр (див. рис.). На цьому рис криві СПо1 і СПр1 характ-ть відповідно сукупний По і сукупну Пр до початку застосування стимулюючої фіскальної політики. Зазначеним умовам відповідає рівноважний ВВП, який = 01 і рівноважні ціни на рівні Ц1.

Вплив фіскальної політики на пропозицію

Припустимо, що держ знизила рівень податкових ставок. Згідно з кейнсіанською теорією цей захід вплине на сукупний По і викличе його збільшення. Внаслідок цього крива сукупного По переміст-ся вгору із СПо1 до СПо2. Таке її переміщення збільшить рівноважну величину реального ВВП з О1 до О2 й одночасно підвищить рівноважну ціну з Ц1 до Ц2 тобто викличе інфляцію.

Але згідно з теорією ек-ки Пр податковий варіант стимулюючої фіскальної політики не обмеж-ся Цими наслідками, а доповнюється збільшенням сукупної Пр. Логіка прихильників теорії ек-ки Пр виглядає так:

1) зниження особистих податків збільшить величину безподаткового доходу. У зв'язку з цим збільшаться заощадження домогосп-в, які перетвор-ся в інвестиції.

2) зменш податку на прибуток підпр-в підвищить чисту прибутк-ть інвестицій, що за даної %-вої ставки викличе зростання інвестиційного По. В кінцевому підсумку це підвищить норму нагромадження капіталу й створить передумови для зростання вир-ва.

Водночас зниження особистих та продукт-х податків збільшить реальну з/п і таким чином посилить стимули до праці Так, тимчасово безробітні збільшать Пр на ринку праці, а уже зайняті робітники отримають стимули працювати більш інтенсивно і якісно що позитивно вплине на прод-сть праці.

Перелічені чинники викличуть збільшення сукупної Пр, що спричинить переміщення ц кривої вправо і вниз в положення СПр2. У результаті цього відбудеться подальше зростання реального ВВП, тобто від О2 до О3. Одночасно знизяться ціни з Ц2 до Цз.

На думку економіста Артура Лаффера, за певних умов зменшення рівня оподаткування до певної межі може викликати збільшення ВВП як податкової бази і тим самим забезпечить навіть зростання податкових надходжень до бюджету. Графічна модель отримала назвукривої Лаффера, яеа відбиває зв'язок між податковими ставками (ПоС) і податковими надходженнями (ПН).

Основна ідея Лаффера полягає в тому, що за умови зростання податкової ставки від 0 до 100 % податкові надходження спочатку збільшуються від нуля до певної макс величини (ПН2), а потім зменш-ся знову до нуля. Згідно з кривою Лаффера, точка ПоС, відображає такий стан в ек-ці, коли діючі податкові ставки є надмірними. Це означає, що вони стримують ділову активність, т.б. не створюють необхідних стимулів для збільшення ВВП як податкової бази до такого рівня, за яким податкові надходження могли б досягти свого макс. значення.

Крім надмірної податкової ставки, тобто ПоС1 в інтервалі від 0 до 100 % є також оптимальна податкова ставка, за якої забезпечується макс величина податкових надходжень. На даному рис такою податковою ставкою є ПоС2. Згідно з кривою Лаффера, якщо податкові ставки знизити до оптимального рівня, то це викличе сприятливе для бюджету ек-не зростання.

Нижчі податкові ставки створюють більш високі стимули до праці, заощаджень, інвестицій і прийняття ділових ризиків, внаслідок чого збільш-ся ВВП як податкова база. Причому за цих умов податкова база збільш-ся швидше, ніж зменш-ся рівень податкових ставок. Тому, незважаючи на зниження податкових ставок, податкові надходження не зменш-ся, а зростають до свого макс. значення, тобто до ПН2.

При зниженні податкових ставок нижче ПоС, стимулюючий ефект, який справляє на ек-ку зниження податкових ставок порівняно з оптимальним рівнем істотно зменш-ся. Внаслідок цього податкова база зростає повільніше, ніж зменшуються податкові ставки. Тому податкові надходження зменш-ся.

Отже, згідно з кривою Лаффера, якщо діючі податкові ставки є надмірними, то їхнє оптимальне зниження дозволить збільшити вир-во за умов незмінності або навіть зростання податкових надходжень. Але такий подвійний ефект від зниження податкових ставок — це лише гіпотеза, певне логічне припущення. Для перетворення цієї гіпотези в теорію потрібно дістати відповідь на декілька принципових питань: як знайти ту точку на кривій Лаффера, де знаходиться економіка в даний момент; як визначити той оптимальний рівень податкових ставок, який здатний забезпечити максимальну величину податкових надходжень.

Застосування кривої Лаффера на практиці є певним політичним ризиком, на який політикам слід зважуватися лише за умов, якщо існують тверді переконання, що діючі податкові ставки дійсно є надмірними і стримують ділову активність.

33. Фіскальна політика і держ. бюджет: бюдж. дефіцит, концепції збалансування держ. бюджету, джерела дефіцитного фін-ня.

Вплив фіскальної політики на ек-ку здійснюється через держ бюджет. Між фіскальною політикою і держ бюджетом існує пряма і зворотна залежність. З одного боку, державний бюджет визначає можливості фіскальної політики; з ін — фіскальна політика впливає на стан держ бюджету. Роль держ бюджету у фіскальній політиці визначається не лише його величиною. Важливе значення має також його структура та співвідношення між держ заходами і витратами (видатками).

У залежності від фази економічного циклу фіскальна політика викликає неоднакові бюджетні наслідки. Так, під час падіння вир-ва ефективною слід вважати стимулюючу політику, яка має збільшувати держ закупки і знижувати чисті податки, або застосовувати перелічені заходи одночасно. Неминучим наслідком такої політики є виникнення бюджетного дефіциту або його збільшення.

Припустимо, що навпаки, в ек-ці спостерігається інфляційне зростання, викликане надмірним По. За цих умов ефективною слід вважати стримуючу політику, яка повинна зменшувати держ закупки і підвищувати чисті податки, або застосовувати зазначені заходи одночасно. Неминучим результатом такої політики буде скорочення бюдж дефіциту або виникнення бюджету з надлишком.

Існує три концепції регулювання державного бюджету.

1) збалансування бюджету на щорічній основі. Це означає, що держ витрати повинні вирівнюватися з доходами в межах кожного року. Але така концепція вступає в суперечність зі стабілізаційною функцією фіскальної політики.

2) збалансування бюджету на циклічній основі. Згідно з цією концепцією бюджет повинен балансуватися не щорічно, а в межах ек-ного циклу. Під час падіння вир-ва держава, щоб стимулювати ек-ку, дискреційне зменшує чисті податки і збільшує держ закупки, що спрямовує бюджет до дефіциту. Під час інфляційного зростання, щоб стримати ек-ку, держава дискреційно підвищує чисті податки і скорочує держ закупки, що спрямовує бюджет до надлишку.

3) в основі фіскальної політики повинна лежати концепція функціональних фінансів.

Згідно з концепцією функц-х фінансів бюджетна функція фіскальної політики повинна бути підпорядкована стабілізаційній. Таке співвідношення між стабілізаційною і бюджетною функціями обумовлено тим, що макроекономічна стабілізація є метою фіскальної політики, а держ бюджет — це інструмент її досягнення. Спираючись на концепцію функціональних фінансів, сучасна фіскальна політика припускає можливість застосування незбалансованого бюджету. Насамперед це стосується дефіц. бюджету. Якщо бюджетний дефіцит є необхідною умовою для стабілізації ек-ки, то, з одного боку, держава свідомо йде на його створення; з іншого — вона передбачає певні джерела його фінансування.

Loading...

 
 

Цікаве