WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка

1. Система національних рахунків: сутність та основні методологічні принципи її побудови.

Система національних рахунків (СНР)це система взаємопов'язаних економічних показників, які відображають загальні та найбільш важливі аспекти економічного розвитку, пов'язані з виробництвом і споживанням продуктів і послуг, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного багатства країни. СНР базується на відповідних методологічних принципах, серед яких основними є :

  1. Продуктивною є будь-яка економічна діяльність, яка приносить доход суб'єктам цієї діяльності, як у сфері матеріального, так і нематеріального виробництва.

  2. В основі СНР лежить концепція про тотожність між витратами на виробництво сукупного продукту і доходом, одержаним від його продажу.

  3. СНР виходить із того, що економіка знаходиться у постійному кругообороті, а кругооборот ― це безперервний потік "доходи-витрати". Це означає, що витрати створюють доходи, а доходи є джерелом нових витрат, нові витрати створюють нові доходи і т.д.

Особливістю методології СНР є також те, що ключовим поняттям у структурі показників виробництва є додана вартість ― характеризує внесок конкретної сукупності факторів виробництва у створення вартості в масштабах економіки в цілому. Додана вартість (ДВ) як внесок кожного окремого виробника розглядається в СНР стосовно виробника, а не продукту. А повна вартість (валовий випуск) матеріальних благ і послуг включає крім ДВ також і проміжне споживання.

2. Структура системи національних рахунків: сектори, економічні операції та рахунки.

Система національних рахунків (СНР) ― це система взаємопов'язаних економічних показників, які відображають загальні та найбільш важливі аспекти економічного розвитку, пов'язані з виробництвом і споживанням продуктів і послуг, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного багатства країни.

Базовою одиницею обліку в СНР є інституційна одиниця (ІО)― це екон. одиниця, що характеризується єдністю поведінки й самостійністю у прийнятті рішень у сфері основної діяльності. Усі ІО об'єднуються у сектори:

  • підприємства, що виробляють товари і послуги, крім фінансових послуг (нефінансові підприємства);

  • фінансові установи (надають фінансові послуги);

  • державні установи (надання неринкових послуг, перерозподіл національного доходу і багатства);

  • громадські і приватні організації, які обслуговують домашні господарства;

  • домашні господарства (основна їх функція ― споживання і п/п діяльність),

  • зовнішньоекономічні зв'язки.

Економічна операція ― групування елементарних потоків за їхнім змістом. Вони в СНР поділяються на три групи:

  1. операції з продуктами та послугами ― їх виробництво, обмін і використання у галузях і секторах економіки протягом відповідного періоду;

  2. розподільчі оп. ― показують розподіл і перерозподіл доходу або доданої вартості, створеної виробниками, а також перерозподіл заощаджень;

  3. фінансові оп. ― зміни фінансових активів і пасивів у різних секторах і галузях економіки.

Кожний рахунок належить до одного аспекту екон. діял. Відповідно до СНР кожна операція фіксується двічі (подвійний запис) ― у ресурсах та у використанні. Підсумки операцій балансуються. Для економіки у цілому розробляють 10 рахунків, які мають на меті відобразити матеріально-речову й вартісну структуру процесу відтворення на макроекономічному рівні. Рахунки складаються: продуктів і послуг, виробництва, утворення доходів, розподілу доходів, їх використання, капітальних витрат і фінансовий рахунок.

3. Валовий внутрішній продукт: сутність, зміст його елементів за виробничим методом.

ВВП ― це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резидентами країни за рік. За виробничим методом ВВП обчислюється як сума валової доданої вартості всіх галузей економіки плюс продуктові податки за мінусом субсидії.

ВВП= ∑ (ВВ - МВ) + (ПП - С), де ВВ ― валовий випуск окремих галузей, МВ ― матеріальні витрати окремих галузей, ПП ― продуктові податки, С ― субсидії; (ПП - С) ― чисті прод. подат.

ВВ ― це сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених за рік резидентами країни в базових цінах.

МВ ― витрати на придбання товарів та послуг для проміжного споживання.

ПП ― це податки, які стягуються пропорційно до кількості або вартості товарів та послуг, що виробляються, продаються чи імпортуються підприємствами – резидентами (ПДВ, АЗ, мито).

С ― це субсидії, що надаються п/п – резидентам із державного бюджету на відшкодування постійних збитків, які виникають у зв'язку з тим, що продажна ціна на окремі види продукції складається нижче від середніх витрат виробництва; субсидії на експорт, імпорт і т. ін.

4. Валовий внутрішній продукт: сутність та зміст його елементів за методом видатків та зв'язок з платіжним балансом.

Валовий внутрішній продукт – це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резидентами країни за рік.

Згідно з методом кінцевого використання (за витратами) ВВП обчислюється як сума окремих елементів сукупних витрат, здійснених всередені країни і пов'язаних зі створенням кінцевого продукту та послуг. Для цього використовують так формулу:

ВВП = СВ + ВІ + ДЗ + ЧЕ,

де СВ – споживчі витрати домашніх господарств, тобто населення;

ВІ – валові внутрішні інвестиції приватного сектора економіки;

ДЗ – державні закупки товарів і послуг з метою задоволення загально суспільних потреб;

ЧЕ – чистий експорт, тобто різниця між експортом і імпортом товарів та послуг.

Споживчі витрати домашніх господарств і державні закупки товарів та послуг складають кінцеве споживання товарів і послуг в країні. Воно охоплює витрати домогосподарств-резидентів на споживчі товари і послуги, а також витрати на органів державного управління і некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства, на товари і послуги для індивідуального і колективного споживання.

Витрати на кінцеве споживання домашніх господарств (СВ) включають:

  1. витрати на купівлю споживчих товарів і послуг;

  2. споживання товарів і послуг, отриманих у натуральній формі як оплату праці, подарунків тощо;

  3. споживання товарів і послуг, що вироблені домашніми господарствами для особистого кінцевого споживання;

  4. споживання товарів і послуг, що куплені резидентами даної країни за кордоном під час відряджень, туристичних поїздок тощо, за виключенням аналогічних закупок нерезидентів на етриторії даної країни.

Державні закупки (ДЗ) – це витрати уряду на кінцеве споживання органів державного управління і некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства. До них відносяться витрати на заробітну плату державних працівників і службовців, а також витрати, пов'язані із закупівлею товарів і послуг колективного (суспільного) споживання у приватного сектора економіки.

Валові інвестиції (ВІ) складаються з двох елементів: ВІ = ЧІ + А, де ЧІ – чисті інвестиції, тобто такі, які спрямовуються на приріст капіталу та запасів;

А – амортизація, тобто інвестиції, які йдуть на відновлення зношеного капіталу.

Ескпорт і імпорт товарів та послуг охоплює експортно-імпортні операції країни з іншими країнами світу. Експорт і імпорт послуг охоплює всю сукупність матеріальних і нематеріальних послуг.

5. Валовий внутрішній продукт: сутність та зміст його елементів за методом доходів.

Валовий внутрішній продукт – це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резидентами країни за рік.

Згідно з розподільчим методом (за доходами) ВВП – це сума первинних доходів, створених резидентами країни за рік. Для обчислення ВВП розподільчим методом використовують таку формулу:

ВВП = ЗП + ВКП + ЗД + (НП – С),

де ЗП – заробітна плата найманих працівників, включаючи відрахування до страхових фондів;

ВКП – валовий корпоративний прибуток, який розподіляється на три частини: податок на корпоративний прибуток (ПКП), дивіденди (Д) та нерозподілений прибуток, як власне джерело інвестування виробництва, включаючи й амортизацію (НрП);

ЗД – змішаний доход, тобто доход некорпоративного (індивідуального) бізнесу;

НП – неприбуткові податки, що включають податки на продукти та інші податки на виробництво і імпорт;

С – субсидії на продукти та інші субсидії, пов'язані з виробництвом і імпортом.

(НП - С) – чисті неприбуткові податки.

Loading...

 
 

Цікаве