WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Крива Лаффера відображає зв'язок між податковою ставкою (t') і податк.надходженнями до бюджету (ТА). В її основі – ідея про те, що в разі зростання податк.ставки від 0 до 100% податк.надходження спочатку збільшуються до макс.величини (ТА2), а потім знову зменшуються до нуля. При цьому точка t'1 відобр.надмірний рівень оподаткування, який стримує ділову активність, а точка t'2 – оптимальний рівень оподаткування, що забезпечує максимальну величину податк.надходжень. зниження від точки t'1 до t'2 забезпечує одночасно зростання вир-ва і податк.надходжень, що виключає виникнення бюджет.дефіциту.

12. Фіскальна політика і держбюджет: бюджет.дефіцит, концепції збалансування держбюджету, джерела дефіцит.фінансування.

Вплив фіск.політики на економіку здійсн.через держбюджет. Між фіск.політикою і держбюджетом існує пряма і зворотна залежність. З одного боку, держбюджет визначає можливості фіск.політики, з іншого – фіск.політика впливає на стан держбюджету. Бюджетна діяльність держави має бути різною залежно від фази екон.циклу. так, під час скорочення вир-ва доцільною є стимулювала фіск.політика, яка викликає бюджет.дефіцит або збільшує його рівень. Бюджет.дефіцит – величина, на яку держ.закупки перевищують чисті податки. Під час інфляц.зростання ефективною є стримуюча фіск.політика, яка викликає скорочення бюджет.дефіциту або виникнення бюджету з надлишком. Стан держбюджетувизн.за допомогою бюджетного сальдо (BS): BS=T-G. Існує фактичне, потенційне і циклічне бюджетне сальдо. Розрізняють три концепції збалансування держбюджету: 1)на щорічній основі (держ.витрати повинні вирівнюватись з доходами в межах року); 2)на цикл.основі (бюджет повинен балансуватися не щорічно, а в межах екон.циклу); 3)концепція функціональних фінансів (бюджетна ф-ція фіск.політики повинна бути підпорядкована стабілізаційній). Держава передбачає три джерела дефіцитного фінансування: 1) вн.позички. В цьому випадку уряд продає держ.цінні папери, і за рахунок виручки від їх реалізації отримує необхідні кошти в борг; 2) зовн.позички; 3) грош.кредитна емісія (Нацбанк випускає нові гроші, які не забезпечені зростанням товар.маси, і за допомогою певного кредитного механізму фінансує уряд).

13. Грош.пропозиція: сутність, ліквідність грош.активів, грош.агрегати. Сукупний попит на гроші. Рівновага на грош.ринку. Графічна інтерпретація.

Грош.пропозиція – один з осн.параметрів грош.ринку. Вона являє собою реальну грош.масу і обчислюється на основі ділення номін.грош.маси на ціну: MS =M/P.Ліквідність грош.активів – здатність активів виступати як платіжний засіб або перетворюватися в цей засіб без втрати своєї номін.вартості. Грош.пропозиція скл.з різних форм грош.активів. залежно від рівня ліквідності вони об'єднуються в окремі грош.агрегати (окремі сукупності грош.активів, які різняться між собою рівнем ліквідності):

МО=готівкові гроші

М1=МО+кошти на поточних та розрахунк.рахунках

М2=М1+строкові депозити

М3=М2+кошти клієнтів за трастовими операціями банків.

Грошова пропозиція не залежить від відсоткової ставки, а може змін.Нацбанком згідно з цілями монетарної політики. Тому в графічній моделі пропозиція набуває слідую чого вигляду

Грош.попит скл. З двох елементів: попит на гроші для угод (трансакційний попит) – Мd1

І попит на гроші як активи (спекулятивний попит) - Мd2. попит на гроші для угод випливає з їх ф-ції виступати як платіжний засіб. Тому його величина прямо залежить від реального доходу і обернено – від швидкості обертання грошей (V):

Отже, попит на гроші для угод теж не залежить від відсоткової ставки. Тому в графічній моделі крива цього попиту прибирає вигляд вертикальної лінії. Попит на гроші як активи випливає з їх ф-ції виступати засобом збереження вартості: у формі грошей; у формі облігацій, які належать до негрош.активів. перевагою грошей як засобу зберігання вартості є висока ліквідність, але вони не приносять дохід її власникам. Перваги облігацій полягають у тому, що вони приносять дохід у формі відсотка, але мають низьку ліквідність. Чим вища відсоткова ставка, тим більші втрати від зберігання вартості в формі грошей, тим менший попит на гроші і більший – на облігації. Це свідчить про те, що попит на гроші як активи перебуває в оберненій залежності від відсоткової ставки. Тому на графіку крива цього попиту має такий вигляд

Отже, сукуп.попит – це реальна грош.маса, яка необхідна екон.суб'єктам для оплати угод та в якості активів. Ф-цію грош попиту можна записати таким чином:

де k, h – коефіцієнти еластичності грош.попиту відповідно за доходом та відсотковою ставкою.Графічна модель грош.ринку виглядає так

Похила лінія Мd - крива сукуп.грош.попиту. ЇЇ зміщення вправо відобр.величину попиту на гроші для угод, який не залежить від відсоткової ставки. Вертикальна лінія - це початкова крива грош.пропозиції. перетин кривих Мd і у точці Т1 засвідчує початк.рівновагу на грош.ринку за рівноважної відсотк.ставки n1. механізм відновлення рівноваги виглядає так: 1)перевищення пропозиції над попитом викликає появу надлишк.грошей, які спрямовуються на придбання облігацій; 2)надлишк.гроші збільш.попит на облігації, що підвищує їх ціну; 3) зростання цін на облігації викликає зниження відсотк.ставки:

14. Банк.система; депозит.та грош.мультиплікатори: елементи розподілу депозитних грошей, сутність та кільк.визначеність депозит.та грош.мультиплікатора.

Банк.система скл.з Нацбанку та комерц.банків. Нацбанк регулює грош.пропозицію через комерц.банки. Комерц.банки викон.такі ф-ції: залучають гроші на депозит; надають кредити. Зв'язок між цими ф-ціями спирається на розподіл залучених коштів на дві частини. Перша – відрахування в банк.резерви (R), якіскл.з двох компонентів: 1) обов.резервів, норма яких регламентується Нацбанком; 2)додатк.резервів, що їх комерц.банки ств.самостійно. Заг.норма банк.резервів визначається відносно депозит.грошей (D) за формулою rr=R/D. Друга – кредитні гроші (МС), які обчислюються як різниця між депозит.грошима і банк.резервами за формулою MC=D- R. Гол.особливість комерц.банків полягає в тому, що, залучаючи початково на депозит певні суми грошей, вони володіють здатністю ств.нові депозити. Здатність банк.системи примножувати початк.величину депозит.грошей визначається депозитним мультиплікатором (коефіцієнт, який відображає, на скільки одиниць змінюється грош.маса за початкової зміни депозитних грошей на одиницю), який перебуває в оберненій залежності від резервної норми і обчислюється за формулою md=1/rr. Але насправді грош.маса скл.не тільки з депозит.грошей, а й з готівкових (МВ), тобто MS=MB-D. За цих умов певна частка грошей,. Що їх залучають комерц.банки, вилучається в формі готівки. З урахуванням цього зміна грош.пропозиції визначається за формулою , де Н – грош.база ( гроші високої ефективності), яка Н= MB+R , mm – грош.мультиплікатор. Грош.мультиплікатор – коефіцієнт, який відображає, на скільки одиниць змінюється грош.маса для здійснення активних операцій

,

де cr – коефіцієнт готівки, який розраховується як cr=MB/D.

15. Грош-кредитне регулювання економіки: методи впливу на грош.пропозицію, політика "дорогих" та "дешевих" грошей.

Грош.кредитне регулювання економіки здійснює Нацбанк за допомогою монетарної політики. Мета грош-кредитної політики – досягнення на нац.ринку рівноваги, що характ.повною зайнятістю та відсутністю інфляції. У своій політиці Нацбанк заст..такі методи: операції на відкритому ринку, зміна рівня мінімальної резервної норми, визначення рівня облікової ставки. Операції на відкритому ринку. Суть цього методу полягає в купівлі-продажу нацбанком уряд.цін.паперів на відкритому ринку. Купуючи або продаючи урядові цін.папери, Нацбанк здатний збільшувати або зменшувати резерви в банк.системі і таким чином впливати на пропозицію грошей. Тут Нацбанк здійснює політику "дорогих" або "дешевих" грошей. Політика "дорогих" грошей – монетарна політика, спрямована на підвищення відсот.ставки з метою стимулювання ділової активності (Нацбанк продає урядові цін.папери). Політика "дешевих" грошей – монетарна політика, спрямована на підвищення відсот.ставки з метою стримання ділової активності (скуповує цін.папери). Змінюючи мінімальну обов'язкову резервну норму , Нацбанк також може вплив.на кредит.можливості комерц.банків. Збільшення норми резерву призведе до скорочення грош.пропозиції і підвищення відсоткової ставки. Гроші стають "дорогими", і навпаки, знижуючи резервну норму, Нацбанк здійснює політику "дешевих" грошей. Облікова ставка – відсоток, під який Нацбанк надає кредити комерц.банкам. Нацбанк може надавати безпосередньо позику комерц.банкам, призначаючи низьку (дисконтну) облікову ставку. Тому ця політика назив.також дисконтною. Вона призводить до збільшення резервів у комерц.банках і зростання пропозиції грошей, що знижує відсот.ставку на грош.ринку. І навпаки, підвищуючи облікову ставку. Нацбанк скорочує резерви комерц.банків. У них погіршується можливість до кредитування економіки, пропозиція грошей зменшується, а відсотк.ставка збільшується.

16. Валютний курс: сутність, режими курсоутворення, парітет купів.спроможності та зв'язок з платіжним балансом.


 
 

Цікаве

Загрузка...