WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Глобалізація і її вплив на національну економіку - Курсова робота

Глобалізація і її вплив на національну економіку - Курсова робота

Виникає запитання: як ставитися до антиглобалізму як громадського руху, засуджувати та ігнорувати, чи спробувати зрозуміти його? Відокремлюючи прояви екстремізму, очевидно, що антиглобалізм виступає як майже головний врівноважуючий фактор для неприйнятного, спрощеного домінування інтересів транснаціонального капіталу над фундаментальними суспільними цінностями людства, що, зрештою, може призвести до нових глобальних катастроф. Саме завдяки конструктивній складовій антиглобалізму в сучасному світі формується новий світогляд, відповідно до якого економічний розвиток як такий не повинен домінувати над іншими національними і культурними цінностями світового співтовариства, демократичними засадами і принципами толерантності, необхідністю збереження природи і здоров'я людей.

Звичайно, механізм стримування негативних наслідків глобалізації з боку громадського руху полягає в здійсненні ефективного суспільного впливу на рішення міжнародних організацій, урядів країн і транснаціональних компаній з метою забезпечення балансу між інтересами великих бізнесових кіл і гуманітарними та соціально-економічними інтересами світової спільноти. Тобто найкращим виходом із суперечливої ситуації, що складається для людства, є пошук шляхів, спрямованих на використання переваг глобалізації, і мінімізацію її негативних наслідків. Повне ж заперечення глобалізації як об'єктивного явища не виправдане, оскільки призведе до втрати часу і нових можливостей.

ВИСНОВКИ

Під час виконання наукової роботи, я наважився доторкнутися до однієї з найбільш наболілої теми сьогодення-глобалізація країни. Навів багато прикладів і цікавих фактів щодо цього питання. Розкрив основні методи виміру глобалізації.

У світі, що глобалізується, економічний тиск нівелює всі культурні відмінності, запроваджуючи уніфікацію у всьому. Колишні атрибути національної самобутності, які колись давали націям почуття своєї відмінності від інших: мода, техника, прийоми ведення господарства, ієрархія цінностей, все це стає інтернаціональним, всесвітнім. Тепер інтернаціоналізується і економіка. Вона стає всесвітнім морем. Лише острови національних економік, у цьому морі, здатні дати націям почуття спільних інтересів та почуття окремішності. Ніякі спроби утримати "нашу мову, наші пісні, наш одяг та традиції", не здатні протистояти безликому, незворушному економічному тиску. Економічному тиску може протиставитися лише економічний чинник. Лише національна частина економіки, серед атрибутів національної самобутності, грає з суперником на його ж полі.

Єдність Держава-Нація-Корпорації може врятувати і держави і нації: і передові і нині відсталі. Нації, що збережуть таку єдність зможуть уникнути небуття. Всім іншим - доля шумерів або й цілковите забуття.

Передові нації мають вибір - зупинити приватизацію, яку в першу чергу проштовхують їхні ж корпорації, та утримати національний зв'язок зі своєю економікою. Той зв'язок, проти якого в першу чергу спрямовані дії ВТО та виступають всі новітні міждержавні Вільні Ринки. Це і сильні державні корпорації, і державні пакети акцій у великих корпораціях, і державні субсидії та держзамовлення корпораціям, що не побажали ставати "інтернаціонально безликими". Це захист цих корпорацій державними митами та пільговими податками.

Нація майбутнього людства формуватиметься тими націями, що збережуть зв'язок зі своїми провідними компаніями. Експансія цих націй буде підпираною національними компаніями цих націй, в той час коли корпорації нинішніх сильних націй зраджують їх!

Особливо важливою є тріада Держава-Нація-Корпорації для нановопосталих країн колишнього комуністичного блоку. В таких країнах, як Україна чи Білорусь, "де три фактори, що могли б мобілізувати націю для модернізації - держава, суспільство і національна ідентичність - всі є слабкими"[Taras Kuzio, "Ukrain's Post-Soviet Transition: A Theretical and Comparative Perspective" p.5], лише економічна єдність, досягнута за рахунок спільного для всіх елемента (елементів) господарства у вигляді сильної загальнонаціональної компанії (компаній), могла б дати цим націям почуття групованої єдності, почуття спільного інтересу і дати їм сенс їхньої окремішності та самоідентифікації. Цей третій елемент тріади Держава-Нація-Корпорації міг би стати об'єднавчим чинником для нації і джерелом сили для держави.

Легко здатися на ласку долі й дати захопити себе хвилям глобалізації. Безглуздо зізолюватися й залишитися в минулому. Є важкою, але славною й гідною справою влитися струменем у загальний потік глобалізації, але не змішатися з ним! Горде гасло "чи тягтися у хвості, чи вести за собою інших" є гаслом націоналізму сьогодення. "Піти поряд з іншими, але залишатися самими собою" - ось гасло націоналізму глобалізації, гасло націоналізму завтрашнього дня.

Швидке зростання і скорочення бідності в Китаї, Індія, і інші країни, які були бідні 20 років тому, була позитивним аспектом глобалізації. Але глобалізація також провела істотну міжнародну опозицію над турботами, що це збільшило нерівність і екологічну деградацію.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Хайек Ф. Пагубная самонадеянность. – М., 1992. – С. 184-202; Sartori G. The Theory of Democracy Prevised. Chatom Hous.

2.Ленін В. Повне зібрання творів. – К., 1972. – Т. 26. – С. 332.

3.Там само. – C. 334.

4.Материалы ХХVII съезда КПСС. – М., 1986. – С. 130.

5.Панарин А. Агенты глобализма // М., 2000. – Март. – Гл. II.

6.Маккиндер Х. Дж. Географическая ось истории // Классика геополитики. ХХ век. – М., 2003 – С. 10.

7.Pro et Contra. – 1999. – Осінь. – С. 90.

8."Основи демократії". – К., 2002. – С. 73.

9.Тоффлер Э. Метаморфозы власти. – М., 2002. – С. 112.

10.Косолапов Н. Россия, США и мировое развитие // Pro et Contra. 2000. – Весна. – С. 130.

11.Чешков М. Глобализация: сущность, нынешняя фаза и перспективы // Pro et Contra. – 1999. – Осінь. – С. 114.

12.Friedman Th. Understanding Globalization. The lexus and the Olive Tree. – N. Y., 2000, p. 9.

13.Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма – ответы на глобализацию. Прогресс – традиция. – М., 2001. – С. 28-29.

14.Bull H. The Anarchical Society: A Study of Order in World Politics. N. Y.: Columbia Unit. Press, 1955. Ch. 1, 2. P. 3-50.

15.Пантин Н. В. и Лапкин В. "Универсальная цивилизация": генезис и противоречия // Мегатренды мирового развития. – М., 2001. – С. 237.

16.Ионов И. Динамика цивилизаций // Мегатренды мирового развития. – М., 2001. – С. 270.

17.Поппер К. Открытое общество и его враги. – М., 1992. – Т. 2. – С. 18.

18.Ильин М., Иноземцев В. Введение к книге "Мегатренды мирового развития". – М., 2001. – С. 13-14.

19.Політологічні читання. – 1993. – № 2. – С. 59.

20.Неклесса А. Ordo Qirado: пришествие постсовременного мира// Мегатренды мирового развития. – М., 2001. – С. 138.

21.Долгов С. Глобализация экономики. Новое слово или новое явление. – М.: Экономика, 1998. – С. 42.

22.Зидентоп Л. Демократия в Европе. – М.: Логос, 2001. – С. 1.

23.Ильин М. Стабилизация развития // Мегатренды мирового развития.- М., 2001. – С. 188.

24.Хелд Д. Демократия, национальное государство и глобальная система // Современная политическая теория. – М., 2001. – С. 297-310.

25.Рормозер Г. Кризис либерализма (1994): Пер. с нем. – М., 1996. – С. 29.

26.Малахов В. Вызов национальному государству // Pro et Contra. – 1998. – Т. 3. № 2. – Весна. – С. 148-153.

27.Иванов И. Европа регионов. – М., 1998.

28.Сергеев В. Ворота в глобальный мир // Мегатренды мирового развития. – М., 2001. – С. 203.

29.Ильин М., Иноземцев В. Введение // Мегатренды. – М., 2001. – С. 10.

30.Кучма Л. Д. Європейський вибір. Концептуальні заходи стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки // Урядовий кур'єр. – 2002. – 4 червня. – № 100. – С. 5.

31.Бордачев Т., Романова Т. Модель на вырост // Россия в глобальной политике. М., 2003. – Т. 1. – № 2. – Апрель-июнь. – С. 69, 61.

32.Уткин А. И. Глобализация: процесс и осмысление. – М.: Логос, 2001. – С. 21.

33.Бордачев Т., Романова Т. Модель на вырост // Россия в глобальной политике. М., 2003. – Т. 1. – № 2. – Апрель-июнь. – С. 69, 61.

Loading...

 
 

Цікаве