WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Глобалізація і її вплив на національну економіку - Курсова робота

Глобалізація і її вплив на національну економіку - Курсова робота

Перелік загроз соціальної глобалізації можна значно розширити. Зокрема, слід відзначити явище, котре критики називають формуванням „глобального селища", що означає інтеграцію національних культур у спільну світову. Сьогодні весь світ заполонила продукція голлівудського кінематографу, західна музика на 90% споживається молоддю планети та інше.

Це явище в першу чергу породжує ризик втратити, або суттєво змінити мови невеликих націй і народів. Все більше глобальною світовою мовою стає англійська, що є зрозумілим наслідком зростання взаємодії людей у світі. Перш за все вона поширюється у чистому вигляді, як перша іноземна мова, котра вивчається у більшості європейських та світових навчальних закладів. Але з неї робляться і найбільші запозичення різноманітної термінології практично до усіх інших мов світу. Ця англомовна термінологія заміщує, або витісняє з національних мов та діалектів корінні слова, чи вирази і часто призводить до нових лінгвістичних сполучень, що з часом узаконюються.

2.1.3.Політичний вимір глобалізації

Політичний вимір глобалізації (Ігп) відображає політичну вагу і вплив будь якої країни на світові процеси і зміни та дозволяє оцінити масштаби розширення її участі в цих процесах і змінах. В обох системах вказаний вимір кількісно оцінюється з використанням таких спільних індикаторів, як: членство країни у міжнародних організаціях та участь країни у місіях Ради Безпеки ООН. При цьому в системі KOF додатково використовується індикатор - кількість іноземних посольств в країні, а в системі СЕІР - кількість ратифікованих міжнародних угод.

Швейцарський дослідник Аксель Дрехель [www.kof.ch/globalization/] вважає, що політична глобалізація сприяє розвитку країни, через її авторитет та вплив на міжнародній арені, опосередковано і більш повільно у порівнянні з економічною і соціальною глобалізацією, але в кінцевому випадку, більш масштабно.

Як бачимо з рис. 1в, п'ятіркою світових лідерів за цим виміром є: США – 1 місце (за системою СЕІР – 31 місце), Великобританія – 2 місце (за СЕІР – 10), Франція – 3 місце (за СЕІР – 6), Росія – четверте місце (за СЕІР – 29) та Швеція – 5 місце (за СЕІР – 19). Україна обіймає 38 місці (за СЕІР – 34), йдучи за Ганою та випереджаючи Уругвай. Росія, на відміну від України, досягла чималого успіху в політичній інтеграції у світове співтовариство. Вона є одним з найвпливовіших політичних гравців у світі, не дивлячись на слабкі економічні та соціальні показники. Це пояснюється унаслідуванням Росією впливу Радянського Союзу, її участю у великій вісімці, наявністю потужного військового потенціалу, найбагатшими у світі енергетичними ресурсами.

Політична глобалізація супроводжується і новими загрозами. Найбільшою з них постає міжнародний тероризм. Виявити чітку залежність між рівнем політичної глобалізації і масштабами тероризму в тій, чи іншій країні не вдається. В той же час дані, наведені в [www.foreignpolicy.com] показують, що більш ізольовані країни, такі, як Індія, Туреччина, Саудівська Аравія, Колумбія є вразливішими до терористичних проявів.

Маючи економічний, соціальний та політичний виміри глобалізації, проаналізуємо загальний індекс глобалізації (табл.2). Бачимо, що за системою KOF, завдяки першим позиціям в соціальній та політичній глобалізації США обіймають перше місце у світі і за загальним індексом (за системою СЕІР – 4 місце). На другій позиції – Швеція (за СЕІР – 8), на третій – Канада (за СЕІР – 6), на четвертій Великобританія (за СЕІР – 12) і на п'ятій – Люксембург (за СЕІР місце не визначено) .

Завдяки досить високій позиції Російської Федерації у показнику політичної глобалізації, за загальним індексом (Іг) вона обіймає 39 місце (за СЕІР – 52), що насамперед демонструє значно вищу російську участь у зовнішніх представницьких проектах, ніж у внутрішніх.

Україна за системою KOF знаходиться на 64 місці (за системою СЕІР – на 39 місці), йдучи за Кенією та перед Перу. Бачимо, що вона майже в 2,4 разів повільніше глобалізується ніж Сполучені Штати і в 1.2 рази – ніж Росія (рис. 1г).

Розуміючи об'єктивний характер явища глобалізації, його вирішальний вплив на прогрес людства, з одного боку, а з іншого, його суперечливість, притаманність йому багатьох ризиків і загроз, важливо поставити запитання: як ставитися до цього явища, заперечувати та ігнорувати його чи спробувати побачити в ньому раціональне зерно?

Одна з головних особливостей глобалізації полягає в тому, що це явище супроводжується "нестримним" розширенням світових ринків для певних видів продукції, товарів чи послуг. При цьому виникає гостра проблема: як зберегти достатні простори для розвитку людських, громадських і природних цінностей за умови нестримного розвитку глобальних ринків? Коли вони починають "безроздільно" домінувати над соціальною і навіть над політичною сферами суспільства — це є ознакою "іншого боку медалі" явища глобалізації, свідченням недостатнього розвитку демократичних інститутів цього суспільства. У такому випадку влада і багатство концентруються у невеликої групи людей та корпорацій, відділяючи решту суспільства від демократично встановлених норм використання громадських прав і ресурсів.

У цьому відношенні глобалізація "підштовхує" до перегляду принципів управління як на національному, так і наднаціональному рівнях. Заради задоволення потреб людини за рахунок переваги конкурентоспроможних ринків при наявності чітких правил та політичних і географічних кордонів, управління на вказаних рівнях має ставати більш ефективним і скоординованим. Ідеологічні засади мають меншою мірою домінувати над принципами толерантності і прагматизму на великих економічних просторах. Тобто має визнаватися той факт, що вигоди для одного з учасників глобального ринку (країни чи транснаціональної компанії) можуть не обов'язково влаштовувати інших учасників і чимось треба поступатися заради спільного стратегічного розвитку.

Для здійснення такої політики особливого значення набувають регулюючі функції авторитетних міжнародних організацій, у першу чергу ООН, Світової організації торгівлі (СОТ), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, Великої вісімки, НАТО, ЄС, ЮНЕСКО, ЮНІДО, Всесвітньої організації із захисту інтелектуальної власності (ВОІВ) та інших. Зокрема, завдяки координуючим діям ООН у світі почали поширюватися і втілюватися в життя ідеї сталого розвитку (Sustainable Development), які відіграють потужну стримуючу роль по відношенню до незупинного росту загроз глобалізації.

В той же час непокоїть та обставина, що останнім часом почали підсилюватися тенденції безроздільного домінування політики міжнародних організацій, що підтримують глобальні ринки, таких як СОТ, МВФ, Світового банку по відношенню до діяльності організацій, які піклуються про забезпечення суспільних благ, зокрема, збереження миру, охорони навколишнього середовища, захисту прав людини, боротьби з бідністю, розвитку охорони здоров'я, культури, освіти. Роль останніх у врегулюванні світового порядку, на жаль, починає слабнути, а фінансування, що його вони отримують, — зменшуватися. В цілому ж критики одностайно відзначають, що країни, які більш ізольовані по відношенню до міжнародних організацій є значно вразливішими з боку загроз глобалізації.

За умови нестримного поступу наднаціонального капіталу, який диктує свої умови соціально-економічного розвитку більшості країн світу, та послаблення відповідної регулюючої функції авторитетних міжнародних організацій дедалі частіше звучать голоси різноманітних об'єднань і угруповань громадян на захист суспільних інтересів. Цей рух виник в Сіетлі (США) у листопаді 1999 року під час проведення конференції СОТ.

За сім останніх років акції протесту проти глобалізації стали регулярними під час проведення засідань СОТ, МВФ, Світового банку, Великої вісімки. Важливо зазначити, що громадський рух "проти глобалізації" привів до появи досить потужної ідеологічної платформи. Вона відкидає нестримну гонитву транснаціональних компаній за прибутками будь-якою ціною всупереч іншим суспільним цінностям, коли принципи гуманності, духовності, соціальної справедливості, збереження природи, регіональної і національної ідентичності країн світу відходять на другий план.

Loading...

 
 

Цікаве