WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Глобалізація і її вплив на національну економіку - Курсова робота

Глобалізація і її вплив на національну економіку - Курсова робота

20

36,17

9,5

Фінляндія

14

10

8

20

11

15

34

9

25,6

9,7

Конец формы

Японія

15

28

44

57

8

29

27

15

24,85

7

Бельгія

16

-

6

-

32

-

7

23

25

7,6

Нідерланди

17

5

4

6

18

14

44

8

32,6

8,9

Данія

18

7

30

29

15

9

15

16

24,7

9,5

Норвегія

19

14

20

31

10

18

30

17

25,79

8,8

Німеччина

20

21

35

42

20

23

10

13

38,22

7,7

Росія

39

52

91

43

67

42

4

29

45,62

2,7

Україна

64

39

82

18

66

38

38

34

28,96

2,3

Двадцятка найбільш глобалізованих країн світу

2.1.1.Економічний вимір глобалізації

Економічний вимір глобалізації (Іге) відображає постійно зростаючий взаємозв'язок між потребами людей, з одного боку, та можливостями виробництва і розповсюдження товарів та послуг, за допомогою міжнародної торгівлі, надходження іноземних інвестицій та розвитку процесів транснаціоналізації, з іншого. В обох системах він визначається наступними спільними індикаторами: рівень торгівлі у вигляді суми всіх видів експорту та імпорту; прямі іноземні інвестиції, як сума їх припливу та відтоку. В системі KOF використовуються додаткові індикатори: портфельні інвестиції у вигляді суми абсолютної вартості їх припливу та відтоку та доходи нерезидентів у формі заробітної плати чи прибутку від інвестицій, виражені у відсотках від ВВП .

Обрахунок економічного виміру глобалізації за 2005-2006 рік показав, що за системою KOF перше місці у світі посідає Люксембург (за системою СЕІР - невизначене), друге місце посів Гонг Конг (за системою СЕІР - невизначене), третє – Ірландія (за СЕІР -3), четверте – Нідерланди (за СЕІР – 6), п'яте – Сінгапур (за СЕІР – 1). США посідають лише 28 місце (за СЕІР – 52). Україна знаходиться на 82 місці (за СЕІР – 18) після Аргентини та перед Філіппінами. Росія обіймає 91 місце (за СЕІР - 43) після Албанії та перед африканською країною Малаві.

Порівняємо динаміку змін цього показника за останні 13 років для України та двох країн, які здійснюють на неї найбільший вплив – Росії та США (Рис. 1а.).

Бачимо, що рівень інтегрованості у світ економіки США за останні 13 років виявився практично сталим і змінювався в діапазоні: Іг=(4.30-4.35), тоді як Україна та Росія, знаходячись в бурхливому перехідному процесі, впевнено рухаються від практично замкнутих економік до ліберальних та інтегрованих у світові. Рівень економічної глобалізації Росії за цей період зріс на 310%, а України – на 640%.

Економічний вимір глобалізації будь якої країни має прямо – пропорційну залежність від її політичної стабільності та наявності відпрацьованої законодавчої бази, що не підлягає швидким змінам. Іншими словами цей показник дуже чутливий до рівня довіри інвесторів, до їх впевненості у змозі отримати прибуток від інвестицій.

Але чи завжди економічна глобалізація має позитивний ефект? Критики відмічають низку проблем і загроз котрі є її наслідком. Перш за все тому, що розповсюдження фінансових потоків у світі характеризується суттєвою нерівномірністю. Природно, що країни із сприятливим інвестиційним кліматом отримують левову частку прямих іноземних та портфельних інвестицій. В той же час, найбідніші країни світу залишаються майже без економічної уваги інвесторів. До таких країн відноситься більшість африканських країн, окрім Південно – Африканської Республіки (ПАР), Нігерії та Ботсвани. За даними ООН (Доповідь про світовий розвиток, 2005) сукупна частка прямих іноземних інвестицій у цих країнах в 2005 році склала 1,7%, з яких 0,7% є долею ПАР.

Що ж стосується решти 98,3 відсотків прямих іноземних інвестицій, то за даними Конференції ООН з питань торгівлі та інвестицій (2006 р.), на розвинуті країни припало $573 млрд., що є на 41% більше ніж у 2005 році; на країни, що розвиваються припало $274 млрд., що є 13% зростанням у порівнянні з минулим роком, а найбідніші країни світу відчули інвестиційний спад.

Сприяє наростанню нерівності у світі і процес транснаціоналізації великого капіталу, коли потужні корпорації розповсюджують свої мережі по всьому світу, користуючись здебільшого дешевою робочою силою і природними ресурсами бідних країн чи країн, що розвиваються. При цьому кінцеві прибутки отримують володарі вказаних корпорацій, тобто в кінці кінців резиденти розвинутих країн. Станом на початок 2006 р. зафіксовано 65000 транснаціональних корпорацій, які контролюють понад 70% сукупного світового капіталу.

Тож, бачимо, що в процесі поширення глобалізації продовжують нарощувати свої багатства найрозвинутіші країни, віддаляючись від країн, що розвиваються (до яких можна віднести і Україну) і відкидаючи на узбіччя світового прогресу найбідніші країни, до складу котрих входить більшість африканських країн. З кожним роком, за рахунок економічної глобалізації, відстань між країнами цих трьох груп збільшується у зростаючих темпах, що прискорює процес наростання світової нерівності (дані про Gini індекс, табл.2).

За даними Світового банку у 1973 р. розрив у прибутках між найбагатшими і найбіднішими країнами визначався співвідношенням 44:1. Глобалізація надала можливість розвиненим країнам світу та найбільшим транснаціональним корпораціям скористатися більш потужними продуктивними силами. Вони були використані великим капіталом для свого подальшого збагачення. Як наслідок, на початку XXI ст. розрив у прибутках між найбагатшими і найбіднішими країнами світу збільшився до 72:1. Ця тенденція дуже хвилююча з огляду на збільшення кількості конфліктів у світі, зростання корупції, тероризму, злочинності, зменшення доступності до якісної освіти, погіршення екології і медичного забезпечення людей.

2.1.2.Соціальний вимір глобалізації

Соціальний вимір глобалізації (Ігс) є фактором котрий відображає міру інтегрованості пересічної людини, її родини, її життя та праці в міжнародні суспільні інститути. Формально цей вимір в обох системах оцінюється такими індикаторами, як інтенсивність персональних контактів людини в банківській, телекомунікаційній та туристичній сферах з іншими країнами, рівень розвитку міжнародного туризму, рівень охоплення людини засобами масової інформації та телекомунікації. При цьому система KOF додатково враховує два наступні індикатори: - відсоток іноземних громадян в країні та рівень охоплення країни мережами міжнародної торгівлі.

За системою KOF першу п'ятірку у світі очолюють США (за системою СЕІР – 20 місце), на другому місці – Канада (за СЕІР – 17), на третьому – Австралія (за СЕІР – 19), на четвертому – Швеція (за СЕІР – 13), на п'ятому – Нова Зеландія (за СЕІР – 16). Україна посідає 66 місце (за СЕІР – 38), йдучи за Беліз та перед Росією – 67 місце (за СЕІР – 42). США, за останні 13 років, мали найвищий у світі рівень соціальної глобалізації, який за вказаний період зріс на 70%, в той час для України і Росії цей показник в 7-8 разів нижчий, хоч він в стільки ж разів вищий ніж у країн аутсайдерів цього списку. Критичною для України є та обставина, що за вказаний період практично не відбулося змін у цій сфері (рис. 1б), що має бути досить тривожним сигналом для політикуму країни, виходячи з можливого наростання соціальної напруги та незадоволення населення.

Соціальна глобалізація несе з собою не менше викликів і загроз ніж економічна, особливо для країн, що розвиваються і які не адаптовані до цих змін. Американський аналітик Мойзес Наим [www.foreignpolicy.com] відзначає "п'ять війн" (загроз) глобалізації, що стають найбільш значимими проблемами сучасного суспільства. Це розповсюдження наркотиків, наростання корупції, незаконне використання інтелектуальної власності, поширення нелегальної міграції людей і відмивання грошей. На жаль, практично за усіма п'ятьма загрозами глобалізації Україна входить до групи країн "антилідерів" і вже тривалий час не здійснює дієвих кроків, щоб позбутися цього статусу. Вона знаходиться на 4 місці у світі за обсягами нелегальної міграції людей (4.2%). За коефіцієнтом свободи від корупції (2.3 за 10 – бальною шкалою,табл.2) та за обсягами відмивання грошей Україна входить до 30 найнепривабливіших країн світу. Рівень незаконного використання інтелектуальної власності в Україні складає 91% в усіх сферах діяльності. За цим показником вона на 4 місці в нижній частині списку, поступаючись лише Китаю – 95%, Росії та Індії – 93%. В Україні загрозливо збільшується використання наркотиків.

Loading...

 
 

Цікаве