WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Глобалізація і її вплив на національну економіку - Курсова робота

Глобалізація і її вплив на національну економіку - Курсова робота

Проблема керованості соціального прогресу не надумана. Загальновизнано, що з середини минулого століття прогрес набуває такого суперечливого характеру, що під загрозою опиняється саме існування людської цивілізації. Саме тоді у відомому світовій громадськості Маніфесті відзначалося, що у зв'язку зі швидким збільшенням кількості населення (щороку на 100 млн., це приблизно стільки ж, на той час, як у Німеччині, Бельгії і Нідерландах разом узятих) та нерегульованим у будь-який спосіб зростанням обсягів виробництва загострилися такі загальносуспільні проблеми, як безробіття, нагромадження озброєнь, націоналізм та взаємини людини і природи[19]. Наприкінці ХХ ст. наявні глобальні проблеми поповнилися новими. Це проблеми, пов'язані з глобальним потеплінням, виснаженням рибних запасів, інфекційними захворюваннями, синтетичними наркотичними засобами, нормами біотехнології...

Від часу виникнення глобальних проблем й особливо упродовж останньої чверті минулого та на початку нового століття не припиняються пошуки їх вирішення, віднаходження оптимальніших шляхів соціального прогресу. Засобом боротьби з ними півстоліття тому були формулювання поняття "відмова" та спроби запровадження його до соціальної практики. Прикладом цього може бути домовленість держав про зменшення шкідливих викидів у атмосферу (Кіотський протокол). Сьогодні боротьба за більш гуманні засоби прогресу відбувається двома шляхами. Перший – громадського характеру, різні рухи, другий – державницького спрямування. До перших належить діяльність зелених, особливо певної їх частки, так званих екофунді, чи то екотеологів (деякі погляди їх близькі до релігійних концепцій), які бажають повернення в Європу, що існувала у давнину між падінням Риму і Карлом Великим, де основною складовою суспільства було сільське поселення, не більше за невелике сільце. Отже, на думку зелених фундаменталістів, єдиний шлях для людей жити у гармонії з природою, повернення, так би мовити, в Едем, але це життя на рівні, що забезпечує лише саме виживання. Це, вочевидь, крайня, екстремістського характеру, а отже, і неприйнятна соціальною практикою концепція. Держави Заходу, інші демократичні сили світу принципові "відмови" приділяють не менше уваги, аніж екотеологи. Проте вирішення проблеми, убезпечення хоча б часткової відмови сьогоднішніх поколінь жити за рахунок прийдешніх убачають в іншому. Важливіший засіб для цього, на їхню думку, глобалізація. Саме їй належить убезпечити керованість соціального прогресу, об'єктивно властивого світові.

Ідентифікована за якісно новим рівнем інтегрованості глобалізація являє собою множинне, складне і суперечливе явище. Множинність глобалізації у тому, що вона охоплює усі без винятку суспільні сфери країн, які складають протоядро міжнародної системи, та не залишає осторонь жодного регіону чи країни цієї системи, певним чином впливаючи на них. Насамперед глобалізаційні процеси охоплюють економіку, що цілком природно, адже її головній рушійній силі – капіталу – найбільше від інших властива свобода дії. Однак у створюваній суперсимволічній економіці, маючи за своєю суттю інтернаціональний характер, капітал набуває незнаної до цього свободи й динамізму. Завдяки розгалуженому по усьому світу павутинню Інтернету він миттєво перетікає з одного його кінця до другого, сприяючи утворенню транснаціональних корпорацій. У списку 100 найбільших економік світу (такі, що усвідомлюються як національні і транснаціональні економічні організми) 51 позицію займають ТНК [20]. Для них доволі часто закордонна діяльність пріоритетніша порівняно з внутрішніми операціями. У цьому, зокрема, пересвідчуємося з даних (Economist, 1997. Nov.22.P.108,табл.1), наведених російським дослідником С. Долговим щодо діяльності 15 найпотужніших ТНК у 1995 році [21].

Таблиця 1

Данні щодо діяльності 15 найпотужніших ТНК у 1995 році

Компанія

Галузь господарства

Закордонні активи у % до усіх активів

Продаж за кордон у % до загального обсягу продаж

Кількість зайнятих за кордоном у % до загальної кількості зайнятих

Роял Датч-Шелл

Енергетика

67,8

73,3

77,9

Форд

Автобудування

29,0

30,6

29,8

Дженерал електрик

Електроніка

30,4

24,4

32,9

Ексон

Енергетика

73,1

79,6

53,7

Дженерал моторс

Автобудування

24,9

29,2

33,9

Фольксваген

Автобудування

84,8

60,8

44,4

Ай Бі Ем

Комп'ютери

51,9

62,7

50,1

Тойота

Автобудування

30,5

45,1

23,0

Нестле

Харчова промисловість

86,9

98,2

97,0

Байєр

Хімічна промисловість

89,8

63,3

54,6

АББ

Електро- обладнання

84,7

87,2

93,9

Ніссан

Автобудування

42,7

44,2

43,5

Елф Аквітен

Енергетика

54,5

65,4

47,5

Мобіл

Енергетика

61,8

65,9

52,2

Даймлер Бенц

Автобудування

39,2

63,2

22,2

Таким чином, ТНК відіграють важливішу роль у з'єднанні багатьох національних економік та утворенні інтегрованої інтернаціональної виробничої системи – виробничого ядра світової економіки, що глобалізується. Поряд з цим виникають і з успіхом діють специфічні міжнародні режими, інституції і організації (ВТО, МВФ, FATF та інші), які формують загальні норми і стандарти. Усі ці транснаціональні актори діють, обминаючи національні кордони, а уряди держав фактично асистують їм. Нарешті, цим інтеграційним процесам сприяє діяльність глобальних людей, насамперед таких, як Білл Гейтс, Бен Ладен, Джордж Сорос і багато інших. Усе це створює передумови переходу від старої пірамідальної ієрархічної системи управління, властивої націодержавам, до принципово нової горизонтальної, діючої за сітьовим принципом. Остання позбавляється таких рис першої, як неповороткість, негнучкість, зосередженість на самій собі, перебування у сплячому стані. Горизонтальне сітьове управління більш рухливе й гнучке, воно вільне від багатьох ланцюгів середнього та вищого управлінського апарату у традиційних ієрархіях. Однак це вже на межі з політикою, а цей вимір глобалізації потребує окремого дослідження.

Глобалізація має культурний аспект. Він полягає у формуванні загальних духовних цінностей, форм їх споживання тощо. У цій сфері також з'являються нові актори, у тому числі неурядові – Лікарі без кордонів, Червоний хрест і т.п. Вони охоплюють усю земну кулю і перетворюються на певну політичну силу. Водночас існує напруга і спротив у взаєминах їх загальних, інтернаціональних цінностей з традиційними національними цінностями кожного окремого суспільства. Кажуть про культурний імперіалізм у вигляді "макдоналдізації", "кокаколонізації", "креолізації" і т.ін.

Складність глобалізації передусім у її двоїстості. Вона означає формування загального гомогенного простору як носія єдності універсальних економічних, політичних, соціальних і культурних взаємодій. Це така інтеграція, що відрізняється як від марксистської інтернаціоналізації, яка охоплювала перш за все сферу обігу, так і від спрощених уявлень про неї як таку, що характеризується незнаними досі масштабами. Специфіка інтеграції як носія глобалізації в її характері та наслідках. Водночас глобалізація це посилення гетерогенності всього світу або окремих його частин. Світ загалом та окремі його фрагменти повняться різними розколами і конфліктами. Двоїста природа глобалізації визначається нещодавно введеним до наукового обігу терміном "фрагмеграція" ("fragmegration"). Його перша частина відображає нарощення однорідності та єдності, друга – диференціацію, фрагментарність.

Loading...

 
 

Цікаве